ГЕОГРАФІЯ
ГІДРОСФЕРА ТА ВОДИ СВІТОВОГО ОКЕАНУ І СУХОДОЛУ

ЗАТОКА

Затока — частина водоймища, яка досить глибоко заходить у сушу, але має вільний водообмін з основною частиною водоймища. Іноді затока­ми називають окремі частини Світового океану, які за гідрологічним ре­жимом є по суті морями: Мексиканська затока, Перська затока, Гудзоно­ва затока. У числі найвідоміших — Мексиканська затока, звідки бере початок Гольфстрім; Перська затока — одна з найтепліших у Світовому океані (температура води регулярно близька до 35 °С). Відома своїми штор­мами Біскайська затока. У Росії найбільш відома Фінська затока, для якої характерні найсильніші західні нагонні вітри, що спричиняють повені в Санкт-Петербурзі. Велике значення має Кольська затока, на березі якої розташований незамерзаючий порт Мурманськ — початковий пункт Пів­нічного морського шляху. Невелика Цемеська бухта поблизу Новоросій­ська відома надзвичайно небезпечними для судноплавства вітрами, які носять назву «бора». На півночі Росії великі затоки, що глибоко заходять в сушу і у які зазвичай впадають річки, носять поморську назву — губа (наприклад, Обська губа, Невська губа, Кандалакшська губа).

Серед заток розрізнюють: бухти, естуарії, фіорди, лимани, лагуни тощо.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити