ВЛАСТИВОСТІ МОРСЬКОЇ ВОДИ

Щільність морської води (при температурі 20 °С) приблизно 1,03, тобто трохи вища, ніж щільність прісної води (1,0). Щільність води в океані змінюється з глибиною, а також у залежності від температури і солоності. У найбільш глибоких частинах океану вода зазвичай солоні­ша і холодніша. Найбільш щільна маса води в океані може залишатися на глибині і зберігати знижену температуру понад 1000 років. Оскільки морська вода має низьку в'язкість і високе поверхневе натягнення, вона чинить відносно слабкий опір рухам корабля або плавця. Синє забарв­лення морської води пов'язане з розсіюванням сонячних променів зави­слими у воді дрібними частками. Морська вода менш прозора для види­мого світла у порівнянні з повітрям, але більш прозора у порівнянні з більшістю інших речовин. Зареєстровано проникнення сонячних проме­нів в океан до глибини 700 м. Радіохвилі проникають у товщу води лише на невелику глибину, а звукові хвилі можуть розповсюджуватися під во­дою на тисячі кілометрів. Швидкість поширення звуку в морській воді коливається, складаючи в середньому 1500 м на секунду. Електропрові­дність морської води приблизно в 4000 разів вища, ніж електропровід­ність прісної води. Високий вміст солей перешкоджає її використанню для зрошування і поливання сільськогосподарських культур.