Географія - Великий довідник школяра і студента - 2008

Загальна географія
Гідросфера та води Світового океану і суходолу
ТЕМПЕРАТУРА МОРСЬКОЇ ВОДИ

Бл. 95 % водної маси в океані має середню температуру 3,8 °С. Ця температура в сучасних кліматичних умовах практично залишається незмінною. Проте температура води на поверхні океану значно коливається: в екваторіальній зоні вода нагріта до 25—26°, а в приполярних областях її температура знижується нижче 0° (лід у воді з солоністю 35‰ утворюється при температурі -1,9°). Сезонні коливання температури води в середніх широтах становлять 5—10°, в північно-західних частинах Атлантичного і Тихого океанів, де зустрічаються тепла і холодна течії, вони досягають іноді 15°, а в полярних широтах (де літо холодне) і в тропіках (де не буває зими) коливання температури на поверхні океану протягом року не перевищують 2° (в екваторіальній зоні вони не більші за 0,5°).

Температура придонних вод полярних областей океану нижча за 0°, а в середніх і екваторіальних широтах бл. 2°. В океанах і морях спостерігаються і багаторічні потепління і похолодання верхніх шарів води, які впливають на клімат. Температура води в океані з глибиною знижується. У північних широтах верхній шар прогрітої води до осені досягає товщини 10—15 м, в середніх широтах — 40—50 м. Під ним спостерігається тонкий сезонний шар різкого стрибка температури. Його називають термоклином. Нижче термоклину вода набагато холодніша. При сильному хвилюванні моря і зимовому охолодженні шар температурного стрибка руйнується, температура води стає одноманітною до глибини 50 м, а місцями навіть до 200 м, в залежності від сили хвилювання або ступеня охолодження.

Взимку охолодження води починається зверху. Холодна вода важча і щільніша за теплу, тому вона опускається вниз і перемішується з нижньою, більш теплою водою. Така вертикальна циркуляція морської води збагачує її нижні шари киснем і вуглекислим газом, поглиненим з повітря, і підіймає на поверхню поживні солі, що нагромадилися у глибинах внаслідок розкладання відмерлих організмів. Тому в полярних морях життя дуже різноманітне. Вертикальна циркуляція в холодну пору року «викачує» накопичене у воді тепло в атмосферу. Від екватора до 50—60° північної і південної широти на глибині від 100 до 700 м термоклин існує протягом року. Зі зміною температури змінюється і щільність води. Де є стрибок температури — там є і стрибок щільності. Тому біля термоклину завжди скупчуються дрібні тваринні організми: при вертикальному переміщенні вони не в змозі подолати цей бар’єр. Услід за планктоном тут збирається і риба.

Відомо, що вода має велику теплоємність: 1 м3 води, охолоджуючись лише на 1°, нагріває на Г понад 3300 м3 повітря. Завдяки цьому океани і моря служать акумулятором і розподільником сонячного тепла на поверхні планети. У помірних і полярних широтах морські води влітку накопичують тепло, а взимку віддають його в атмосферу. У тропіках вода нагрівається на поверхні протягом року. Течії переносять теплі екваторіальні води у високі широти, а холодні води повертаються в тропіки з протитечіями. Гольфстрім пом’якшує клімат Англії і Скандинавії, а течія Куросіо робить більш теплим клімат Японії. У той же час холодні Східно-Гренландська, Лабрадорська і Курильська протитечії охолоджують відповідно східні береги Північної Америки і Азії. Біле, Чорне і навіть Каспійське моря, які віддають узимку тепло, трохи підвищують температуру повітря над прилеглим узбережжям.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити