Географія - Великий довідник школяра і студента - 2008

Океани - Географія материків і океанів
Тихий океан. Океанія
ХАРАКТЕРИСТИКА БЕРЕГІВ

Береги Тихого океану настільки різні, що важко виділити будь-які спільні риси. За винятком крайнього півдня, узбережжя Тихого океану оточене кільцем діючих вулканів, відомим під назвою «Тихоокеанське вогненне кільце». Велика частина берегів утворена високими горами, так що абсолютні відмітки поверхні різко змінюються на близькій відстані від берега. Усе це свідчить про наявність на периферії Тихого океану тектонічно нестабільної зони, переміщення в межах якої є причиною сильних землетрусів. На сході круті схили гір підходять до самого берега Тихого океану або відділяються від нього неширокою смугою прибережної рівнини; така будова характерна для всієї прибережної зони, від Алеутських о-вів і затоки Аляска до мису Горн. Тільки на крайній півночі Берингове море має низовинні береги. У Північній Америці в прибережних гірських хребтах зустрічаються окремі знижені ділянки і проходи, але у Південній Америці ланцюг Анд утворює майже суцільний бар’єр уздовж усього материка. Берегова лінія тут досить рівна, а затоки і півострови зустрічаються рідко. На півночі найбільш глибоко урізуються в сушу затоки П’юджет-Саунд і Сан-Франциско і протока Джорджія. На більшій частині південно-американського узбережжя берегова лінія згладжена і майже ніде не утворює бухт і заток, за винятком затоки Гуаякіль. Однак на крайній півночі і крайньому півдні Тихого океану існують дуже близькі за будовою ділянки — архіпелаг Олександра (південна Аляска) і архіпелаг Чонос (біля берегів південного Чилі). Для обох районів характерні численні острови, великі і малі, з обривистими берегами, фіордами і фіордоподібними протоками, які створюють затишні бухти. Інша ж частина Тихоокеанського узбережжя Північної і Південної Америки незважаючи на велику протяжність надає лише обмежені можливості для судноплавства, оскільки там дуже мало зручних природних гаваней, а узбережжя часто відділяється гірським бар’єром від внутрішньої частини материка. У Центральній і Південній Америці гори утруднюють сполучення між заходом і сходом, ізолюючи нешироку смугу Тихоокеанського узбережжя. На півночі Тихого океану Берингове море більшу частину зими скуте льодами, а узбережжя північного Чилі являє собою пустелю; цей район відомий своїми родовищами мідної руди і натрієвої селітри. Райони, розташовані на крайній півночі і крайньому півдні американського узбережжя — затока Аляска і околиці мису Горн, здобули погану славу через свою штормову і туманну погоду. Західне узбережжя Тихого океану істотно відрізняється від східного; береги Азії мають безліч заток і бухт, які у багатьох місцях створюють безперервний ланцюг. Численні виступи різних розмірів: від таких великих півостровів, як Камчатка, Корейський, Ляодунський, Шаньдунський, Лейчжоубаньдао, Індокитай, до незліченних мисів, що розділяють дрібні бухти. До азіатського узбережжя також приурочені гори, але вони не дуже високі і зазвичай дещо віддалені від берега. Ще важливіше те, що вони не утворюють суцільних ланцюгів і не є бар’єром, ізолюючим прибережні райони, як це спостерігається на східному березі океану. На заході в океан впадає багато великих річок: Анадир, Пенжина, Амур, Ялуцзян (Амноккан), Хуанхе, Янцзи, Сицзян, Юаньцзян (Хонгха — Червона), Меконг, Чаупхрая (Менам). Багато з цих річок утворюють великі дельти, де проживає численне населення. Річка Хуанхе виносить у море так багато наносів, що їх відкладення утворило перемичку між берегом і великим островом, створивши таким чином Шаньдунський півострів. Ще одна відмінність між східним і західним узбережжям Тихого океану полягає в тому, що західний берег оточений величезною кількістю островів різних за розмірами, часто гористих і вулканічних. До числа цих островів відносяться Алеутські, Командорські, Курильські, Японські, Рюкю, Тайвань, Філіппінські (їх загальна кількість перевищує 7000); нарешті, між Австралією і п-овом Малакка знаходиться величезне скупчення островів, на яких розташована Індонезія. Всі ці острови мають гірський рельєф і входять до складу Вогненного кільця, що оточує Тихий океан. Лише деякі великі річки Американського континенту впадають у Тихий океан — цьому перешкоджають гірські хребти. Виключенням є деякі річки Північної Америки — Юкон, Кускоквім, Фрейзер, Колумбія, Сакраменто, Хоакін, Колорадо.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити