Географія - Великий довідник школяра і студента - 2008

Океани - Географія материків і океанів
Тихий океан. Океанія
НОВА ЗЕЛАНДІЯ

Нова Зеландія — архіпелаг і держава у південно-західній частині Тихого океану, на о-вах Північний і Південний, розділених протокою Кука, а також на сусідніх (Стьюарт, Снерс, Грейт-Баррієр тощо) і віддалених островах (Чатем, Антиподів, Кермаден, Кемпбелл та інших). Новій Зеландії належать острови Токелау, Кука і Ніуе в Тихому океані. Територія 268,7 тис. км2. Велика частина архіпелагу зайнята горбами і горами (вища точка — г. Кука на Південному о-ві, 3764 м, вічні сніги і льодовики). На Північному о-ві — Вулканічне плато (діючі вулкани, гейзери, часто бувають землетруси). Клімат субтропічний морський. Середні температури липня від 5 до 12°С, січня від -14 до -19°С. Річки повноводні; багато озер вулканічного походження. У Новій Зеландії 10 національних парків (Маунт-Кук, Тонгаріро, Фіордленд тощо), 2 морських парки, численні резервати. Нова Зеландія простягається з півночі на південь більш ніж на 1600 км, а у найширшому місці досягає 450 км. Північний острів в основному сформувався внаслідок вулканічної діяльності, яка продовжується й досі. У центральній частині Північного острова знаходиться мальовнича група з чотирьох діючих вулканів, яку вінчає гора Руапеху (2797 м). Лінія гарячих джерел, киплячих грязьових водоймищ і гейзерів тягнеться з півночі на схід, а гірські хребти — з північного сходу на південний захід, паралельно до берегової лінії Північного острова. Найбільш великий гірський масив країни — Південні Альпи, у складі яких знаходиться найвища гора — Маунт Кук (3754 м) і 360 льодовиків. Він простягається майже по всій довжині Південного острова — від проливів Мальборо (національний морський парк) на півночі до Фіордленда (національний парк фіордів) на півдні. Порізаність берегової лінії робить її дуже довгою (15811 км) відносно площі країни. На Південному острові особливо багато озер і швидкоплинних річок. Бл. 3/4 території покрито осадочними гірськими породами.

Завдяки тривалій ізольованості Нової Зеландії (відділилася від інших ділянок земної суші понад 80 млн років тому) тут розвинулася унікальна флора і фауна. Надзвичайно різноманітна рослинність, склад якої залежить від географічної широти і висоти над рівнем моря — від тропічного лісу в субтропіках на півночі до альпійських лугів на півдні (понад 90 % альпійських рослин ендемічні). Бл. 30 % території займають ліси: 6,4 млн га — вічнозелені природні ліси (багато лісових масивів оголошені національними парками і заповідниками) і 1,7 млн га — штучні лісопосадки (понад 90 % — радіальна сосна) для лісозаготівель. Майже усі місцеві види комах, павуків, равликів водяться тільки тут. Є кажани, опосуми, тхори. Надзвичайно велика різноманітність морських птахів (87 видів). Багато їх гніздиться на «зовнішніх» островах, доступ туди заборонений (крім орнітологів).

Визначною пам’яткою Нової Зеландії є нелітаючі птахи (бігаючі), найвідоміший з них — ківі. Сухопутні ссавці, які були завезені в Нову Зеландію спочатку полінезійцями (маорі), а потім європейцями, нанесли великого збитку деяким видам нелітаючих птахів. Так, наприклад, моа (що досягали 3 м у висоту) стали рідкісними ще до появи на Новій Зеландії європейців. Навколишні води багаті на рибу (понад 400 видів); є чимало китів (32 види китів і китоподібних). Клімат — субтропічний, помірний (оскільки країна розташована посередині між екватором і Південним полюсом) і морський, з високою вологістю. Панують західні вітри. Чимало районів схильні до сильних вітрів і проливних дощів. Середньорічна кількість опадів значно коливається: у Веллінгтоні — 1270 мм, а в розташованому приблизно в 400 км на Південному о-ві місті Крайстчерч — 655 мм, на навітряних схилах гір — 2000—5000 мм. У Південних Альпах зимою випадає сніг.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити