Географія - Великий довідник школяра і студента - 2008

Океани - Географія материків і океанів
Тихий океан. Океанія
ВЕЛИКИЙ БАР’ЄРНИЙ РИФ

Великий Бар’єрний риф був відкритий у 1770 р. англійським мореплавцем Дж. Куком. Риф простягся більше ніж на 2000 км паралельно північно-східному узбережжю Австралії. Він складається приблизно з 3000 окремих, сполучених один з одним коралових острівців, які знаходяться на різних стадіях розвитку і розділені вузькими протоками. У деяких місцях, наприклад, біля мису Мелвілл на півночі, риф являє собою вузьку смужку коралів, у той час як на півдні, біля мису Меніфолд, його ширина досягає 320 км. На Великому Бар’єрному рифі знаходиться майже 350 видів коралів, які відрізняються один від одного за формою, розміром і кольором. Деякі з них — мікроскопічні, інші ж (наприклад, корали-мозговики, які своєю округлою формою і поверхневими борозенками зовні нагадують людський мозок) можуть досягати в діаметрі 2 м. На зовнішній межі рифу живуть гумоподібні види, здатні витримати хвилі прибою, у той час як ніжні різновиди повинні ховатися у спокійних місцях. Вода, в якій знаходяться корали, може бути безбарвною, блакитного або кольору індиго, і самі вони змінюють свій колір від блідого до темно-рожевого, насичено-жовтого, синього і яскраво-зеленого. В умовах жорсткої конкурентної боротьби, що ведеться на рифах, різні види коралів виробили свої власні методи виживання. Одні просто обганяють своїх конкурентів у рості. Наприклад, деякі види акропори здатні за рік збільшити свій життєвий простір на 26 см2. Інші можуть змінювати форму в залежності від глибини, на якій вони проживають. На великих глибинах, де мало світла, вони ростуть вшир, а там, де багато сонця, у них відростають довгі «пальці». Великий Бар’єрний риф — чудове місце для життя більш ніж 1400 видів риб і молюсків, не кажучи вже про актинії, черв’яків, губки і птахів.

Корали становлять лише 10 % видової різноманітності живих організмів рифу. Деякі рифові риби привертають увагу своїм яскравим забарвленням. Інші успішно маскуються: так, морський йорж одягнутий у довгі складки шкіри, що робить його схожим на камінь, покритий водоростями. Групери можуть вмить змінити колір і форму, зливаючись з навколишнім середовищем.

Екологічну рівновагу коралового рифу можна легко порушити навіть незначними змінами. У 60—70-х роках XX ст. над Великим Бар’єрним рифом нависла загроза, коли надмірно збільшилася популяція морської зірки, прозваної «терновим вінцем». Вона випускає свої травні соки на коралові поліпи і вбиває їх. Винними у цьому були мисливці за сувенірами, що збирали на рифі тритонів, хижих молюсків, які втримували чисельність «тернового вінця» на низькому рівні. Охорона тритонів призвела до того, що популяція «тернових вінців» знову скоротилася, однак на відновлення деяких ділянок рифу потрібно бл. 40 років.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити