Географія - Великий довідник школяра і студента - 2008

Океани - Географія материків і океанів
Тихий океан. Океанія
ОКЕАНІЯ: ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ

Океанія — сукупність островів у центральній і південно-західній частинах Тихого океану, між Австралією, Малайським архіпелагом на заході і широкою, позбавленою островів смугою океану на півночі, сході і півдні; іноді виділяється в самостійну частину світу. Загальна плоша островів Океанії — 1,26 млн км2. Населення — бл. 18 млн людей. Океанія — це найбільше у світі скупчення островів (бл. 10 тис.). Острови розташовані між субтропічними широтами Північної півкулі і помірними Південної. Найбільша висота 5029 м (г. Джая на о. Нова Гвінея).

Клімат океанічний, переважно субекваторіальний і екваторіальний, на півдні — субтропічний і помірний. Опадів в основному бл. 1000 мм на рік, на навітряних схилах великих островів до 10 тис. мм. Найбільші острови в Океанії — Нова Гвінея (його західна половина — провінція Іріан-Джая належить Індонезії) і Нова Зеландія (Північний і Південний о-ви). Вони займають 80 % території Океанії. В Океанії вчені виділяють З великі групи островів: Меланезія — найбільш західні і великі острови; Мікронезія — дрібні острови на півночі від Меланезії; Полінезія — острови в центральній частині океану. Кожна з цих груп складається з кількох архіпелагів. У самостійну частину Океанії виділяється Нова Зеландія, хоч за своїм етнічним складом вона ближчало Полінезії. Острови Меланезії і західної Мікронезії — це надводні частини величезних гірських ланцюгів, що підіймаються з дна Тихого океану. Великі острови гористі, розітнені долинами. Багато островів центральної частини Тихого океану — це конічні вершини підводних вулканів. Серед них — Гавайські о-ви (частина території США), Самоа, Маркизькі о-ви, південні о-ви Кука, о-ви Товариства, о. Пасхи (належить Чилі). Деякі з вершин вулканів могли б вважатися найвищими у світі. Наприклад, гори Мауна-Лоа і Мауна-Кеа на острові Гаваї від підводної основи до вершин мають понад 9 тис. м. Однак більшість островів Полінезії і східної Мікронезії — низькі коралові атоли, які іноді ледве підносяться над водою. Це «живі» острови, їх побудували живі морські організми — корали.

Різноманітна флора Океанії. Вона не дуже багата кількістю видів, але щедра ендемічними рослинами, які вражають пишнотою цвітіння. Крім впливу широтного розташування, на характері рослинності сильно позначається і висота над рівнем моря. На деяких найбільш високих островах можна зустріти всі кліматичні типи рослинності — від вологих вічнозелених лісів до високогірної, майже тундрової рослинності на вершині. Справжня цариця Океанії — кокосова пальма. Її деревина міцна і йде на будівництво; молоко кокосового горіха вживають у їжу; з волокна кокоса плетуть вірьовки, роблять щітки, рогожі. Особливо цінна копра — висушений м’якуш горіха. Вона містить 65 % олії, яка йде на виробництво маргарину, кращих сортів туалетного мила і багатьох інших корисних речей.

Фауна Океанії, виключаючи великі острови поблизу Австралії, відносно бідна. На островах майже немає ссавців. Багато птахів, але кількість їх видів зменшується в напрямі на схід.

В Океанії розташовані держави: Вануату, Західне Самоа, Кирібаті, Маршаллові Острови, Науру, Нова Зеландія, Палау, Папуа — Нова Гвінея, Північні Маріанські Острови, Соломонові Острови, Тонга, Тувалу, Федеративні Штати Мікронезії, Фіджі. Значну частину Океанії складають володіння Австралії, Великобританії, Нової Зеландії, США, Франції. Населення 9,5 млн людей (1988). У науці ще немає єдиної думки про те, як заселялася Океанія — із заходу чи зі сходу. На думку більшості вчених, заселення почалося з Південно-Східної Азії і поступово йшло з

півночі і заходу на південь і схід. На найбільш віддалених на сході островах люди оселилися, ймовірно, тільки близько XIV ст. Предки нинішніх океанійців були відважними і умілими мореплавцями. Народи Океанії створили своє яскраве, самобутнє мистецтво. Вченим треба ще немало попрацювати, щоб відновити історію народів Океанії, розгадати її загадки, наприклад, таємницю пірамід на острові Таїті. Корінне населення Океанії поділяють на меланезійців, мікронезійців і полінезійців. Кожна з цих груп складається з безлічі народів. Полінезійці, наприклад, розмовляють на споріднених мовах, але на кожному архіпелагу і навіть одиночних островах живе окремий народ — тонганці, ніуеанці, токелауанці, таїтяни, тубуайці, рапануйці (острів Пасхи) і т. п. Окрім корінного населення на островах Океанії проживає майже стільки ж прийшлого населення. Це австралійці, новозеландці, англійці, французи, американці, японці, філіппінці, індійці тощо. До XVI ст. європейці не знали про існування Океанії. Лише під час кругосвітньої подорожі Ф. Магеллана були відкриті Маріанські острови, але і після цього пройшли сторіччя, перш ніж архіпелаги і острови Океанії з’явилися на карті Світового океану.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити