Географія - Великий довідник школяра і студента - 2008

Материки - Географія материків і океанів
Земля - наш спільний дім
ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ ВПЛИВУ ЛЮДИНИ НА РОСЛИННИЙ СВІТ

Споживче відношення людини до рослинних угруповань виявилося ще на початковому етапі розвитку землеробства і скотарства. У подальшому такий підхід ще більше закріпився у свідомості людей. У багатьох країнах ліси знищувалися настільки швидко, що лісопосадки не встигали за темпами вирубки дерев. Масштабний антропогенний вплив на біотичні угруповання призводить до важких екологічних наслідків як на екосистемно-біосферному, так і на популяційно-видовому рівнях. На позбавлених лісів територіях виникають глибокі яри, руйнівні обвали і селі, знищується фотосинтезуюча фітомаса, що виконує важливі екологічні функції, погіршується газовий склад атмосфери, змінюється гідрологічний режим водних об’єктів, зникає багато рослинних і тваринних видів. Знищення великих лісових масивів, особливо вологих тропічних — цих своєрідних випарників вологи, несприятливо відбивається не тільки на регіональному, але і на біосферному рівні. Знищення деревно-чагарникової рослинності і трав’янистого покриву на пасовищах у посушливих регіонах призводить до їхнього опустинення.

Ще один негативний екологічний наслідок знищення лісів — зміна альбедо земної поверхні. Альбедо (лат. albedo — білизна) — це величина, що характеризує здатність поверхні відбивати падаючі на неї промені. Загальне альбедо крон дерев становить 10—15 %, трави 20—25 %, снігу, який щойно випав — до 90 %. Альбедо земної поверхні — один з важливих чинників, що визначають клімат як загалом у світі, так і в окремих його регіонах. Серйозні зміни клімату на планеті можуть бути викликані зміною альбедо поверхні Землі всього лише на кілька відсотків. У наш час за допомогою космічних знімків виявлена крупномасштабна зміна альбедо (так само як і теплового балансу) всієї поверхні Землі. Вчені вважають, що це — наслідок знищення лісової рослинності і розвитку антропогенного опустинення на значній частині нашої планети.

Великої шкоди природним лісовим екосистемам завдають лісові пожежі. Пожежі погіршують склад лісу, зменшують приріст дерев, порушують зв’язки коріння з грунтом, посилюють буреломи, знищують кормову базу диких тварин, гніздів’я птахів. У сильному полум’ї фунт спалюється до такої міри, що в ньому повністю порушується вологообмін і здатність до утримання поживних речовин. Випалена дотла територія нерідко швидко заселяється різними комахами, що не завжди безпечно для людей через можливі спалахи інфекційних захворювань.

Крім описаних вище прямих впливів людини на біотичні угруповання важливе значення мають і непрямі, наприклад забруднення їх промисловими викидами. Різні токсиканти, і насамперед діоксид сірки, оксиди азоту і вуглеводу, озон, важкі метали, вельми негативно впливають на хвойні і широколисті дерева, а також на чагарники, польові культури і трави, мохи і лишайники, фруктові і овочеві культури і квіти. У газоподібному вигляді або у вигляді кислотних опадів вони негативно впливають на важливі асиміляційні функції рослин, органи дихання тварин, різко порушують метаболізм і призводять до різних захворювань. Так, наприклад, під дією озону (03) в рослинах знижується не тільки активність транспортної системи, але і вміст хлорофілу. Простежується висока кореляція між пошкодженням листя і кількістю адсорбованого діоксиду сірки (SO,). Високі дози S02 або тривалі впливи його низьких концентрацій призводять до сильного інгибірування процесів фотосинтезу і зниження дихання. Таким чином, такі токсиканти, як діоксид сірки, озон та інші можуть істотно порушувати різні біохімічні і фізіологічні процеси і структурну організацію клітин рослин і призводити їх до загибелі.

Дуже негативно на життєдіяльності рослин позначаються автомобільні вихлопні гази, що містять 60 % усіх шкідливих речовин у міському повітрі і серед них такі токсичні, як оксиди вуглеводу, альдегіди, сполуки свинцю. Наприклад, під їх впливом у дуба, липи, в’яза зменшується розмір хлоропластів, скорочуються кількість і розмір листя, скорочується тривалість їх життя, загальний вміст хлорофілу зменшується в півтора-два рази. На популяційно-видовому рівні негативний вплив людини на біотичні угруповання виявляється у втраті біологічної різноманітності, у скороченні чисельності і зникненні окремих видів.

Руйнування природних угруповань вже призвело до зникнення деяких рослин. У недалекому майбутньому безліч видів рослин, чисельність яких сьогодні скорочується, також будуть під загрозою зникнення. Загалом у всьому світі охорони потребують 25—30 тис. видів рослин, або 10 % світової флори. Частка вимерлих видів у всіх країнах складає понад 0,5 % загальної кількості видів флори світу, а в таких регіонах, як Гавайські острови, понад 11 %. У Росії і Україні вже понад 1 тис. видів знаходяться на грані повного зникнення і потребують термінової охорони. Скорочення кількості видів рослин, а в ряді випадків і їх зникнення, веде до розриву харчових ланцюгів, що еволюційно склалися, і до дестабілізації усієї екологічної системи.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити