Географія - Великий довідник школяра і студента - 2008

Економічна і соціальна географія світу
Світове господарство
МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ

До міжнародних економічних відносин (МЕВ) можна віднести світову (міжнародну) торгівлю, міжнародні кредитно-фінансові відносини, міжнародну виробничу співпрацю, міжнародні науково-технічні зв’язки, надання міжнародних послуг.

Світова торгівля — найстаріша і найтрадиційніша форма зовнішніх економічних зв’язків, що зберегла своє значення до наших днів. У той же час вона є і однією з найбільш динамічних сфер світового господарства. За темпами зростання світова торгівля випереджає і промислове виробництво, і ВВП. Для структури світової торгівлі характерне зниження частки палива, сировини і продовольства і підвищення частки готових виробів, що випускаються обробною промисловістю. Це сприяє поглибленню МГРП. Географічний розподіл світової торгівлі такий: головний регіон світової торгівлі — Західна Європа, потім йдуть Азія (в основному завдяки Японії), Північна Америка (США займають перше місце у світі за обсягом зовнішньоторгівельного обороту). Частка у світовому товарообороті Латинської Америки, Африки, Австралії і країн СНД поки що дуже мала. Головною всесвітньою організацією, регулюючою питання світової торгівлі, є Всесвітня торгова організація (ВТО).

Міжнародні кредитно-фінансові відносини — більш молода форма М ЕВ, в ній виділяють два напрями — міжнародні позики і кредити і прямі зарубіжні капіталовкладення. У кінці 80-х років сумарний обсяг прямих зарубіжних капіталовкладень перевищив 1 трлн дол. До Другої світової війни головними експортерами капіталу були країни-метрополії (Великобританія, Франція, Нідерланди, Бельгія), а направлявся він переважно в їхні колонії і напівколонії, де вкладався в добувну промисловість і плантаційне господарство. З початком НТР внески стали направлятися насамперед в обробну промисловість і в сферу послуг, причому 75 % прямих зарубіжних капіталовкладень здійснюється між економічно розвиненими країнами, лише 15 % припадає на інвестиції цих країн в країни, що розвиваються, і 5 % — на країни Східної Європи і СНД. До початку 90-х років у світі склалися три головних центри кредитно-фінансової діяльності: Японія, США і Західна Європа.

Міжнародна виробнича співпраця включає такі поняття, як міжнародна спеціалізація і кооперація: предметна спеціалізація, подетальна спеціалізація, спільне виробництво продукції, співпраця в галузі капітального будівництва, спільні підприємства.

Науково-технічні зв’язки. Ця форма міжнародних економічних відносин з’явилася переважно завдяки НТР і розвитку міждержавної спеціалізації. Науково-технічні зв’язки можуть здійснюватися на комерційній і некомерційній основі і виражатися в обміні або купівлі-продажу (трансферті) науково-технічних знань, а також у здійсненні спільних проектів і розробок. Першість у цьому виді МЕВ належить економічно розвиненим країнам Заходу.

Надання міжнародних послуг по вартості займає 1/5 світового експорту. 20—30 років тому ця форма переважно охоплювала транспортні послуги, що надаються багатьма морськими державами. У наш час все більше розповсюджуються послуги в сфері інформації і телекомунікації. Основна торгівля послугами відбувається на ринку, утвореному економічно розвиненими країнами Заходу, на них припадає майже 90 % світового експорту і 80 % світового імпорту послуг. Однією з форм обміну послугами є міжнародний туризм.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити