Географія - Великий довідник школяра і студента - 2008

Економічна і соціальна географія світу
Глобальні проблеми людства
ПРОБЛЕМА ВІЙНИ І МИРУ

Запобігання світовій війні залишається найважливішою глобальною проблемою людства. І для цього є всі підстави. Вченими підраховано, що за останні 6 тис. років люди пережили понад 14, 5 тис. воєн, в яких загинуло 3 млрд 640 млн людей. Війна завдає нечуваної шкоди людській популяції і екосистемам. Тільки в період Другої світової війни (1939— 1945) військовими діями була охоплена площа бл. 3,3 млн км2, у ході війни загинуло 55 млн людей. Під час війни в Перській затоці у лютому 1991 р. було висаджено у повітря 1250 нафтових свердловин, внаслідок чого щодня згоряло бл. 1 млн т нафти, забруднюючи повітря на сотні кілометрів від Кувейту. Ракетно-бомбові удари НАТО по військових і цивільних об’єктах Югославії в першій половині 1999 р. призвели до великих пожеж і руйнування, дуже небезпечного забруднення повітря, грунту, вод Дунаю токсичними хімічними речовинами і нафтопродуктами. Будь-які військові дії завдають навколишньому природному середовищу шкоди, особливо якщо вони ведуться на великій території протягом тривалого часу, однак і при короткочасних військових конфліктах можуть виникнути надзвичайні екологічні ситуації, якщо можливий противник застосує сучасні засоби знищення. Навмисні негативні впливи людини на природу і навколишнє середовище у військових цілях отримали назву екоциду (біоциду, екологічної війни). У наш час найбільш руйнівний потенціал має зброя масового знищення — ядерна, хімічна і бактеріологічна. Всі компоненти навколишнього природного середовища, і насамперед люди, беззахисні перед цими видами зброї.

Ядерна зброя характеризується великою потужністю і різною вражаючою дією, яка визначається впливами на навколишнє середовище ударної хвилі, світлового випромінювання, проникаючої радіації, радіоактивного зараження і електромагнітного імпульсу. Ударна хвиля при ядерному вибуху має колосальну руйнівну силу, яка наносить незахищеним людям і тваринам важкі травми, аж до їх загибелі. При надмірному тиску у фронті ударної хвилі (понад 50 кПа) спостерігається повне пошкодження лісового масиву, вириваються з корінням дерева, а у людей розриваються внутрішні органи, переламуються кістки. Світлове випромінювання викликає найсильніші опіки відкритих ділянок тіла, в тому числі сітчатки очей. У Хіросимі і Нагасакі термічні ураження (опіки) були основними наслідками ядерних вибухів. Під впливом проникаючої радіації, що викликається смертоносними гамма-променями і нейтронами, у людей і тварин виникає променева хвороба, яка у важких випадках закінчується загибеллю. У 70—80-ті pp. було введене поняття «ядерної зими» — різкого і тривалого похолодання, що може виникнути у разі війни із застосуванням термоядерної зброї. При цьому середнє зниження температури повітря над Північною півкулею прогнозується більш ніж на 20 °С. Грандіозні пожежі, які неминуче будуть супроводжувати ядерні вибухи, створять величезну масу газоподібних домішок і диму, які спричинять затемнення поверхні Землі («ядерної ночі») на багато тижнів і навіть місяців. «Ядерна зима» — це глобальна екологічна катастрофа, яка у разі її виникнення буде руйнівно діяти на основні природні екосистеми Землі і призведе до знищення людства.

Хімічна зброя призначена для отруєння людини і біоти за допомогою бойових отруйних речовин — газів, рідини або твердих речовин. Засоби їх застосування: ракети, міни, снаряди, бомби або розпилення з літаків. Хімічні отруйні речовини здатні укорінюватися і пересуватися по трофічних ланцюгах, створюючи високу токсичну небезпеку для життєдіяльності організмів. У великих кількостях хімічна зброя застосовувалася під час Першої світової війни і у В’єтнамі. У 1914—1918 pp. бойові отруйні речовини, в основному іприт, спричинили загибель 10 тис. людей і 1,2 млн людей зробили інвалідами. У наш час створений принципово новий клас бойових отруйних речовин нервово-паралітичної дії (зарин, табун, зоман тощо), а також отруйні речовини психогенної, загальноотруйної і задушливої дії. Всі вони негативно впливають на природні екосистеми, викликаючи масові ураження людей, загибель великої частини популяцій будь-яких хребетних тварин, рослин. У В’єтнамі бойові отруйливі речовини застосовувалися в основному у вигляді дефоліантів (гербіцидів), що призводило до втрати рослинами листя, порушення росту, а згодом і до їх повної загибелі.

Внаслідок розпилення армією США понад 100 тис. т дефоліантів (гербіцидів) у В’єтнамі було знищено 12 % лісів, 40 % мангрів і понад 5 % сільськогосподарських угідь. Зі 150 видів птахів залишилося 18, майже повністю зникли комахи, багато рослин загинуло як біологічний вид. Великої шкоди було заподіяно здоров’ю 1,6 млн вьєтнамців. Понад 7 млн людей були вимушені покинути райони, де була застосована хімічна зброя. Автори звіту Американської академії наук вважають, що рослинність В’єтнаму і Камбоджі зуміє подолати наслідки цього масованого застосування знищувальних бойових речовин тільки через десятиріччя, якщо не через сторіччя. У ході військових дій у 1961 — 1975 pp. у В’єтнамі, Лаосі і Кампучії американські війська використали не тільки хімічну зброю. Широко застосовувалася тактика «випаленої землі». Внаслідок масованого бомбардування утворилися величезні площі антропогенного бедленда (від англ. «погані землі»). За допомогою могутніх бульдозерів зрізалися під «корінь» тропічні ліси разом з грунтом, затоплялися прибережні території, широко застосовувався напалм (запалювальна суміш) тощо. Саме в період війни в Індокитаї А. Гальфсоном (1970) був уперше введений термін «екоцид» (екологічна війна).

Бактеріологічною (біологічною) зброєю називають бактеріальні засоби (бактерії, віруси), отрути (токсини), призначені для масового ураження людей. Використовуються за допомогою живих переносників захворювань (гризунів, комах тощо), або у вигляді боєприпасів, начинених зараженими порошками або рідиною. Бактеріологічна зброя може викликати масові інфекційні захворювання людей і тварин чумою, холерою, сибіркою та іншими хворобами, навіть попадаючи в їх організм у малих кількостях. Багато бактерій здатні утворювати спори, які можуть зберігатися в ґрунті протягом десятиріч. Ліквідація усіх видів зброї масового знищення — єдиний реальний шлях запобігання глобальній екологічній катастрофі, пов’язаній з воєнними діями. Зараз зброя масового знищення загрожує самому існуванню планети. Потужність накопичених запасів ядерної зброї в 80-ті pp. XX ст. оцінювалася в 3,5 т тротилового еквіваленту на кожного жителя Землі. Як і раніше на гонку озброєнь витрачається до 1 трлн дол. на рік, в арміях держав світу зайнято понад 25 млн людей.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити