Політична географія і геополітика

ЩО ТАКЕ ГЕОГРАФІЯ

Частина І

 

ПОЛІТИЧНА ГЕОГРАФІЯ

ТЕМА 5

ТЕРИТОРІЯ ДЕРЖАВИ

 

Склад території. У склад державної території входить суходільний, водний і повітряний простір.

Суходільний простір охоплює не тільки земну поверхню в межах кордонів, а й острови та архіпелаги у відкритому морі, надра під суходолом та островами на технічно досяжну глибину.

Водний простір включає внутрішні води. Це річки, озера, а також затоки і внутрішні протоки морів, якщо їхня ширина не перевищує 24 морські милі. Внутрішніми водами є також: морські води в бік берега від прямих ліній, прийнятих при визначенні територіальних вод; акваторії морів; води заток, бухт, лиманів, які історично належать тій чи іншій країні.

 

Територіальні води майже всіма державами визначаються у 12 морських миль від лінії відпливу. Вони не входять у склад площі держави, але теж перебувають під її територіальним верховенством. Товща води в акваторіях внутрішніх та територіальних вод і надра під дном на технічно досяжну глибину належать державі.

Повітряний простір — розташований над суходолом і водами простір (тропосфера, стратосфера і прилегла частина ближнього космосу). Він вільно доступний для повітряних суден держави, іншим державам право прольоту над її територією дозволяється, якщо держава на основі міжнародних договорів надає "свободу повітря" цивільним літакам. Можливості держави щодо захисту свого повітряного простору визначаються технічною потужністю її протиповітряної оборони. Між державами, які виводять у космос літальні апарати, досягнуто певного консенсусу про вільні й безоплатні їх польоти над територією суверенних держав.

Територією держави вважаються також морські, річкові, повітряні та космічні судна, які несуть символи держави (емблема, прапор), а також підводні кабелі і трубопроводи та інші споруди, прокладені у відкритому морі або на його дні (включаючи води або дно виключних морських зон).

 

Морські простори, на яких прибережні держави здійснюють повноваження економічного характеру, — це прилегла зона, виключна економічна зона та континентальний шельф.

Прилегла зона шириною 24 морські милі дає державі змогу здійснювати обмежені повноваження в акваторіях, прилеглих до територіальних вод: попередити порушення своїх митних, податкових, економічних та імміграційних законів.

Виключні економічні зони займають нині величезні площі акваторії Світового океану. Із двох сотень держав лише 38 не мають виходу до моря — всі інші є морськими державами, і майже всі вони мають прилеглі до їхніх територіальних вод виключні економічні зони протяжністю по 200 морських миль від базової лінії узбережжя. Згідно з конвенцією 1982 р. за державами визнаються право користування біологічними ресурсами вод, мінеральними ресурсами води, дна та надр, енергетичними ресурсами, право на встановлення пристроїв і споруд (штучні острови, бурові платформи тощо), проведення наукових досліджень, збереження та захист географічного середовища. Зазначимо, що інші держави зберігають за собою в таких зонах, як і у відкритому морі, право свободи судноплавства, польотів над морем, прокладення кабелів та підводних трубопроводів.

 

З господарською метою держава може використовувати і континентальний шельф. За нормами міжнародного права його межа не повинна перевищувати 350 миль від берега за умови глибин не більше за 200 м або (в разі великих глибин) не більше 100 миль від ізобати 2500 м. Держава в цій зоні може користуватися технічно доступними ресурсами, але не має суверенних прав на акваторію.

Вищезгадане має велике значення для політичної географії морських держав, тому що виключні морські економічні зони і шельфи часом набагато перевищують площу суходільної території держави і можуть багато додати до ресурсного потенціалу тієї чи іншої країни. Виключна економічна зона радіусом у 200 морських миль навколо невеличкого острівця в океані — це понад 400 км2 акваторії в господарському розпорядженні держави, що володіє цим островом. Наприклад, у Японії за площі суходолу 372 тис. км2 площа територіальних вод становить 310 тис. км2, а площа акваторії виключної економічної зони — близько 4 млн. км2, разом понад 4,5 млн. км2.

 

На континентальному шельфі, який становить 32,2 млн. км2 — 8,6 % площі Світового океану, зосереджені великі, але ще мало розвідані ресурси корисних копалин. Вважають, що там міститься до половини світових запасів нафти та газу, родовища вугілля, заліза, марганцю, різноманітних кольорових металів. Тому встановлення контролю над районами континентального шельфу є важливим елементом геостратегії багатьох держав.




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити