Політична географія і геополітика

ЩО ТАКЕ ГЕОГРАФІЯ

Частина І

 

ПОЛІТИЧНА ГЕОГРАФІЯ

ТЕМА 6

КОРДОНИ ДЕРЖАВИ

 

Функції кордонів.

Кордони можуть виконувати бар'єрну, контактну та фільтрувальну функції. Залежно від геополітичної ситуації, що складається на кордоні, або переважає одна з них, або всі функції виконуються водночас. Кордон — це і непереборний бар'єр ("кордон на замку" часів Радянського Союзу), і обопільна зона активної економічної взаємодії ("Європа регіонів" на рубежі XX — XXI ст.), і своєрідний фільтр, який пропускає корисні для національної економіки комунікації із зовнішнім світом і затримує негативні та шкідливі. Ситуація на державних кордонах зумовлюється зовнішньою і внутрішньою політикою держав — партнерів і, з одного боку, стає активним чинником розвитку геополітичної ситуації в регіоні, з іншого — справляє вплив на стан господарства певної країни, передусім її прикордонних районів.

Завдяки виконанню кордоном зазначених функцій установлюється взаємозв'язок господарства певної країни з господарством світосистеми.

 

У процесі глобалізації світового господарства акцент у функціонуванні кордонів зміщується від проблем локалізації державного кордону (включаючи його делімітацію і демаркацію) до проблем гармонізації його дії як зони контакту.

В бар'єрній функції кордону вирізняються дві ситуації.

Ситуація закритого кордону складається між недружніми державами або практикується державою, яка хоче відгородити свій народ від зовнішніх впливів (кордони колишнього СРСР та країн "соцтабору" в Європі, нинішні кордони Ізраїлю, Китаю, КНДР тощо). На кордоні залишається необхідний мінімум пропускних пунктів, укріплюються природні рубежі, посилюється обороноздатність стратегічно вразливих ділянок. Побоювання щодо відторгнення частини території через територіальні претензії сусідньої держави або дії сепаратистських сил ще більше напружують становище.

 

У ситуації розвитку добросусідських відносин кордон стає лінією миру і співробітництва, тобто відкритим кордоном. Його активно перетинають різноманітні комунікації, створюється вільний доступ для спілкування етнічних груп, яких доля розкидала по різні боки лінії розмежування. Проводяться спільне освоєння території, будівництво іригаційних систем, видобуток природних ресурсів, створюються міжнародні транспортні коридори доступу до моря або транзиту на території суміжних держав. Нині такими є кордони майже всіх країн Західної і Центральної Європи, включаючи Україну, кордони країн НАФТА тощо.

Звичайно, навіть відкритий кордон залишається бар'єром, тобто виконує фільтрувальну функцію, і покликаний захищати національні інтереси держави, особливо господарські. Це завдання реалізується об'єднаними зусиллями прикордонної та митної служб (митниці можуть бути розташовані як на кордоні, так і в глибині держави). Кордон і митний периметр фільтрують потоки людей, товарів, капіталовкладень та інформації.

Контроль за потоками людей передбачає використання різних типів віз — для туристів, урядовців, ділових людей, трудових мігрантів тощо. В ідеальних випадках можуть бути досягнуті двосторонні чи багатосторонні угоди про безвізовий режим перетину кордонів. Такою, наприклад, є так звана Шенґенська угода про свободу комунікацій між країнами ЄС, що її підписали.

 

Перевезення товарів через кордон регулюються шляхом установлення розмірів мита на різні групи товарів або застосування ліцензій і квот. Рух капіталів через кордон має бути прозорим — при цьому переміщення безготівкових коштів є сферою компетенції міжнародних банківських систем, рух же готівки, золота та інших цінностей може бути нормований і підлягає декларуванню. Крім того, необхідні карантинні, екологічні та інші обмеження.

При виконанні кордоном контактної (комунікаційної) функції складається певна множина схем прикордонної взаємодії, яку дослідив англійський політико — географ Дж. Гауз. Отже, є такі типи взаємодії.

Припустимо, що А і Б — дві сусідні держави, а А1, А2 .... та В1, В2 ... — їхні прикордонні райони. В їх взаємодії можуть виникати такі ситуації:

        "А—В" — відносини на рівні держав, регламентовані їхніми урядами і зумовлені національними інтересами кожної з держав;

        "А—А1, А2 ..." і "В—В1, В2..." — відносини прикордонних районів у кожній із держав зі своєю столицею. Вони залежать від місця кожного з районів у системі політичних та економічних відносин у державі;

        "А1—В1", "А2—В2" і т. д. — прямі транскордонні зв'язки сусідніх регіонів різних держав. Вони продиктовані господарськими (етнічними і т.д.) інтересами місцевих адміністрацій;

        "А1— А2 —...", "В1—В2 — ..." — відносини між прикордонними районами в межах кожної країни, зумовлені рівнем їх солідарності й внутрішньої взаємодії.

Всебічне врахування множини взаємодій відповідає національним інтересам держави і впливає на стан її національної безпеки.

Наведемо приклад взаємодії суб'єктів різного рівня. Польща — незалежна держава зі сталими національними інтересами, які привели її із "соціалістичного табору" до ЄС і НАТО. Україна — молода незалежна держава, національні інтереси якої формуються, серед них — стратегічний вибір орієнтації на євроатлантичні структури. В результаті дедалі активніше створюється поле взаємодії Україна — Польща. На регіональному рівні активізується транскордонне співробітництво (Львівщина — Мала Польща, Волинь — Холмщина) в різних формах, логічним організаційним утіленням якого стало створення єврорегіонів "Буг" та "Карпати" з прикордонними українськими вільними зонами "Інтерпорт Ковель", "Яворів" та "Закарпаття".





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити