Політична географія і геополітика

ЩО ТАКЕ ГЕОГРАФІЯ

Частина ІІ

ГЕОПОЛІТИКА

 

ТЕМА 15

 

ПІВНІЧНОАМЕРИКАНСЬКИЙ РЕГІОН У ГЕОПОЛІТИЧНОМУ КОНТЕКСТІ

 

Північноамериканська інтеграція.

Нова ера нарощування могутності північноамериканського центру сили почалася із підписання у 1988 р. угоди про вільну торгівлю між Канадою і США. Ця угода фактично стала лише актом констатації вже наявної інтеграції. ІЗ 1993 р. США, Канада та Мексика підписали тристоронню угоду про вільну торгівлю (НАФТА).

Передумовою створення північноамериканської зони вільної торгівлі було прагнення країн — учасниць, зокрема США та Канади, отримати більш вільний доступ до місткого регіонального ринку і таким чином реалізувати свої порівняльні переваги. В перспективі лібералізація руху факторів виробництва у створюваному інтеграційному угрупованні давала змогу кожній фірмі "реалізувати ефект від економії на масштабі" й посилити власну конкурентоспроможність на регіональних і світових ринках.

Шляхом інституційного оформлення вже наявних у межах регіону "особливих торговельних відносин" США, Канада і Мексика прагнули до реалізації довгострокових стратегічних і короткострокових тактичних цілей. Для США вони полягали в:

        розширенні доступу американської продукції на зовнішні ринки Мексики та Канади, які характеризуються високою абсорбційною здатністю;

        розширенні доступу до відносно дешевих і багатих природних ресурсів Канади й Мексики;

        вирішенні внутрішніх суспільних проблем, пов'язаних з припливом мексиканських нелегальних іммігрантів.

Канада мала на меті:

        усунення протекціоністських бар'єрів США для канадських товарів;

        реструктуризацію свого господарського комплексу шляхом посилення дії об'єктивних ринкових механізмів (через посилення конкуренції);

        отримання необмеженого доступу для канадських товарів та інвестицій на мексиканський ринок.

Значні вигоди від НАФТА отримувала також Мексика. Вона здобула гарантований доступ до американського ринку, куди спрямовується близько 80% її експорту. НАФТА стала структурою, яка стримувала протекціонізм США щодо мексиканських товарів. Крім того, промислова реконструкція, спричинена посиленням інвестиційного процесу в південному напрямку, мала сприяти економічному зростанню Мексики.

 

 

 

 

Прагнення до зміцнення могутності США втілилися в ідеї створення Панамериканської зони вільної торгівлі шляхом поступового розширення НАФТА за рахунок країн Латинської Америки. Чилі була формально запрошена стати кандидатом у члени НАФТА, за нею мали йти інші країни, зокрема Аргентина. Очевидно, що за такого підходу Вашингтон діставав можливість справляти вплив на країни, які бажали приєднатися до НАФТА, з метою отримання від них односторонніх поступок.

Як відомо, суттю геостратегії держави є прагнення до захисту своїх національних інтересів — збереження національного суверенітету, територіальної цілісності й недоторканності кордонів, збереження і підвищення конкурентоспроможності національної економіки, нарощування науково-технічного потенціалу, співпраця і взаємодія з іншими суб'єктами світового процесу тощо. Геостратегічні вектори держави — це геопросторове втілення її цілей на міжнародній арені, які забезпечують її виживання, збереження і розвиток. Сукупність геостратегічних векторів утворює поле геостратегічних інтересів держави. Розглянемо домінанти геостратегічних векторів США, Канади й Мексики.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити