Фізична географія України 8 клас - Матеріали до уроків - Посібник для вчителя й учнів

КЛІМАТИЧНІ УМОВИ

На клімат України впливають такі фактори: географічна широта, особливості рельєфу та інших характеристик підстилаючої поверхні, положення відносно морів і океанів, особливості переміщення повітряних мас.

Головним фактором є географічна широта. Від неї залежить величина сонячної радіації, що потрапляє на земну поверхню. На рівнинній території України середньорічна величина сумарної сонячної радіації становить від 3400—3600 МДж/м2 на рік на заході до 5200 МДж/м2 і більше на південно-західному узбережжі Криму.

Особливості клімату в різних частинах України значною мірою зумовлені віддаленістю просторів держави від океану, відсутністю гірських систем на північному заході України, а також у північному і східному напрямках. Це робить її територію відкритою для проникнення повітряних мас з Атлантики, Арктики та центральної частини Євроазіатського материка.

Значним є вплив західного перенесення повітряних мас. З Атлантики на територію України за рік надходить близько 45 циклонів. Найчастіше циклони спостерігаються з листопада до березня, найрідше — наприкінці весни. Узимку їх вторгнення зумовлює підвищення температури повітря, часто до відлиг, а влітку, навпаки,— пониження.

Антициклони, вплив яких посилюється в східній та південній частинах України, часто надходять з Центральної Азії. Влітку вони формують теплу безхмарну погоду зі значними добовими амплітудами температури. За рік над територією країни проходить близько 35 антициклонів. Тривалість дії антициклону — до кількох тижнів, а циклону від 1—2 до 5—7 діб. Тому для України пересічна річна кількість днів з антициклонами — 235, більша, ніж із циклонами,— 130.

Узимку над Центральною Азією встановлюється високий тиск, відгалуження від якого через Центральну частину України сягають Азорських островів (так званого Азорського максимуму). Воно простягається вздовж лінії Харків — Кременчук — Балта — Кишинів і одержало назву «Вісь Воєйкова», яка є головною межею вітрів на Україні. На півночі від неї переважають північно-західні вітри, які приносять відносно теплі сніжні зими; на півдні бувають в основному сухі холодні північно-східні вітри.

Середня річна температура повітря на території України перебуває в межах +6 °С на півночі та +12 °С на півдні. На рівнині найхолоднішою є північно-східна частина України, найтеплішою — Південний берег Криму (середньомісячні температури повітря взимку становлять +2...+4 °С). Середня температура найхолоднішого місяця (січня) на рівнинній території України змінюється від -7...-8 °С на північному сході до 0 °С на Південному узбережжі Криму. У липні середньомісячна температура змінюється від майже +17...+19 °С на північному заході та півночі країни до +22...+23 °С у південних районах. Січневі ізотерми мають напрямок, близький до меридіонального (крім південних районів), липневі — наближуються до широтного. Це пов’язано зі зміною впливу Атлантичного океану та центральних областей Євразійського материка. В Карпатах і Кримських горах показники температур нижчі, ніж на прилеглих рівнинних територіях.

При надходженні влітку сухого тропічного повітря із Середньої Азії на території України формуються високі температури повітря, які сягають +25... +28 °С і вище. Найбільша повторюваність днів з високими температурами характерна для півдня країни, найменша — для західної частини. Коли надходить континентальне арктичне повітря, температури різко знижуються. Найнижчі мінімальні температури на сході складають -42 °С, на південному заході -28 °С, на Південному березі Криму -17 °С.

Найбільша тривалість сонячного сяйва на території України спостерігається в липні (від 230 до 350 год), найменша — у грудні (від 20-30 до 60-70 год). 80 % сонячної радіації, що надходить на земну поверхню, припадає на весну і літо. Це впливає на тепловий режим, від якого залежить вегетація сільськогосподарських культур. У більшість з них вегетація починається після переходу середньодобової температури через +5 °С, у теплолюбних культур вегетація відбувається за температур повітря +10 °С і вище.

Сума температур за період, коли спостерігались середньодобові температури вище +5 °С визначають ту кількість тепла, яку отримують рослини за весь вегетаційний період. У зоні мішаних лісів сума температур вище +5 °С складає 2700-2900°, лісостеповій зоні — 2770-3300°, на півдні степової зони 3600-4000°, а на Південному березі Криму — більше 4500°.

Середня тривалість періодів з температурами вище за 0 °С, +5 °С, +10 °С

Кількість атмосферних опадів на рівнинній території України зменшується в напрямку з півночі й північного заходу на південь і південний схід. Це пов’язано з циклонічною діяльністю і особливостями надходженням повітряних мас. Основна маса вологи надходить на територію України з повітрям з Атлантичного океану і Середземного моря. Вологі повітряні маси з Атлантичного океану пересуваються територією України із заходу на схід і поступово втрачають вологу.

Кількість опадів розподіляється нерівномірно за сезонами. У теплу пору їх випадає у два-три рази більше, ніж у холодну. Максимальна кількість опадів на більшості території України припадає на червень — липень, причому в червні вона різко зростає порівняно з травнем. Винятком є Південний берег Криму, де опади є здебільшого в холодну пору року.

Найбільша кількість опадів у країні випадає в Карпатах (1000-2000 мм на рік) і Кримських горах (600-1100 мм), найменша — на Причорноморській низовині (до 350 мм).

Атмосферні опади є важливим кліматичним ресурсом, у їх розподілі спостерігаються істотні відмінності.

Розподіл опадів по території України

Перший сніг випадає наприкінці жовтня — в листопаді. Стійкий сніговий покрив утворюється на півночі в кінці листопада і лежить до першої декади квітня. На півдні України сніг вкриває землю в середині грудня, а тане на початку березня. Висота снігового покриву на Поліській низовині становить від 30 до 20 см, а у Причорномор’ї — до 10 см. Сильні вітри на півдні часто здувають сніг з відкритих місць у долини річок, балки.

Кількість хмарних днів змінюється від 100 на Азово-Чорноморському узбережжі до 160 днів на півночі.

Температура повітря та опади

Несприятливі погодні явища

З усіх несприятливих погодних явищ в Україні найчастіше бувають сильні дощі — коли випадає 50 мм і більше опадів протягом 12 годин і менше. Як правило, вони випадають протягом одного, іноді декількох днів поспіль, охоплюючи різні території. Найбільша їх повторюваність припадає на червень — серпень (до 70 %), з максимумом у липні.

У літній період на території України фіксується 25-30 днів з грозами (у Карпатах — до 40), які супроводжуються зливами, інколи градом. Град випадає на рівнинах два-три рази на рік, а в Карпатах — чотири — шість разів. Випадання крупного граду (діаметр градин 20 мм і більше) зумовлюється інтенсивними конвективними процесами, що виникають на холодних атмосферних фронтах та фронтах оклюзії. У літні місяці град може випадати одночасно в декількох областях. Переважно це відбувається о 15-18-й годині. Тумани фіксуються 15-30 днів на рік (у горах до 130 днів).

Значної шкоди сільському господарству завдають заморозки — навесні (квітень і навіть травень) і восени (з другої половини вересня).

До стихійних явищ належить вітер з максимальною швидкістю 25 м/с і більше.

Пригнічення і загибель рослин зумовлюють суховії. Це сухі й гарячі вітри, що висушують ґрунт, порушують вологообмін між ґрунтом і рослинами. Вони формуються за умов антициклональної погоди протягом теплого періоду року.

На території України відбуваються пилові (чорні) бурі, їх інтенсивність оцінюється за ступенем видимості: слабкі — видимість до 10 км; середні — 1-2 км; сильні — менше 1 км. Взимку для всієї території України характерні ожеледі, тривалість яких коливається від декількох годин до десяти днів і більше.

Найнижча температура повітря на території України зафіксована 8 січня 1935 р. в Луганську. В результаті вторгнення повітряних течій з Арктики температура понизилася тут до -42°С. Температура -38,2°С була зафіксована в 1940 р. в Дніпропетровську.

Найтепліше місце — курортна місцевість Місхор у Криму, що в 12 км від Ялти, займає прибережну смугу завдовжки 7 км. Середньорічна температура повітря тут становила +14°С. На рік тут буває не більше десяти днів з туманами і 23 дні з морозами. Середня температура лютого становить +4,3°С.

Найрізкіше зниження температури було зафіксоване в Чернігові вночі з 15 на 16 січня 1940 року, коли мінімальна температура з -3 °С впала за добу до -27,4 °С, тобто на 24,4 °С.

Найвищий атмосферний тиск зафіксовано 21 січня 1907 р. у Львові — 1062,9 гПа (799,2 мм рт. ст.).

Найбільша швидкість вітру в Україні зафіксована в Криму на горі Ай-Петрі в грудні 1947 р. -50 м/с.

Найбільш «грозове» місце в Україні — Селятин на Буковині, 45 днів на рік тут з грозами. Найсильніша злива спостерігалась у Підгайцях на Тернопільщині, коли за 12 год випало 276 мм опадів, найінтенсивніша злива спостерігалась у Христинівці, що на півдні України, за 2 год. 20 хв. злива дала кількість опадів в 140 мм.

Найменше опадів випадає на півночі Криму, на узбережжі Чорного та Азовського морів — річна сума тут не перевищує 250 мм/рік.

Весна рухається зі швидкістю близько 50 км на добу. Це визначено за спостереженнями за суцвіттями окремих рослин.

Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити