ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ 8 КЛАС
Матеріали до уроків
Посібник для вчителя й учнів

ЛАНДШАФТИ І ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

 

Використання природних умов і природних ресурсів та їх охорона

 

До природно-заповідного фонду України віднесено 7169 територій і об’єктів загальною площею 2757,4 тис. га, що складає 4,57 % території України. У Концепції Загальнодержавної програми розвитку заповідної справи на період до 2020 року передбачається створення нових національних природних парків і регіональних ландшафтних парків, збільшення кількості фахівців з керування заповідною справою. Фінансування програми орієнтовно оцінюється у 2,6 млрд. гривень. Мінприроди вважає, що площу заповідних земель потрібно збільшити з 4,57 до 10—12 % від площі України.

В Україні створено 17 державних заповідників, 4 біосферні заповідники, які мають міжнародний статус, 17 національних природних парків.

 

Біосферний заповідник «Асканія-Нова»

Біосферний заповідник Асканія-Нова — це куточок незайманого степу, що зберігся на перетині колишніх козацьких шляхів неподалік від Сиваша й Каховки. Розташована Асканія-Нова в зоні злакових, підзоні типчаково-ковилових степів на солонцюватих південних чорноземах, які подекуди чергуються з темно-каштановими ґрунтами й ділянками солончаків.

 

 

Заснований в 1898 р. як парк для акліматизації та гібридизації тварин. Тоді тут були закладені ботанічний сад і зоопарк і визначена недоторканна ділянка степу. На 11 054 га природу зберегли такою, якою вона була 200 років тому. А кількість видів рослин та представників тваринного світу навіть збільшилася. Тут можна побачити рідкісних тварин, дивовижних птахів і незвичайні дерева.

 

 

В асканійському степу налічується понад 452 видів квіткових рослин, 40 видів рослин — ендеміків півдня України. Переважають злаки — периста ковила, типчак, тонконіг. Для подів типовим є пирій, а з різнотрав’я — степова волошка. У вологі роки дуже розростається лисохвіст, осока.

 

Чорноморський біосферний заповідник

Заповідник створений в 1927 р. для охорони птахів, що зимують, гніздяться і зупиняються при перельотах, а також для збереження інших видів тварин і рослин, ландшафтів пустельних полинових типчаково-ковилових степів, солончаків, піщаних степів та водно-болотних угідь. У 1993 р. оголошений біосферним заповідником, у 1998 р. занесений до міжнародної мережі біосферних заповідників.

Сьогодні заповідник займає площу в 89 тис. га (Херсонська і частково Миколаївська області). На його території охороняється і вивчається понад 728 видів рослин, 305 видів птахів і 47 видів ссавців. Багато які з них занесені до Червоної книги України, наприклад: ковила, білоцвіт літній, орлан-білохвіст, степовий журавель, норка європейська, великий тушканчик.

 

 

На території заповідника є ліси, чагарники, степи, луки, прибережно-водна і водна рослинність, солончаки. Три формації занесено до Зеленої книги України, а саме: формацію берези дніпровської, ковили дніпровської та волосистої.

Одним з важливих завдань Чорноморського біосферного заповідника є проведення екологічного моніторингу, який включає спостереження, оцінку і прогноз антропогенних змін стану екосистем, що забезпечує їх екологічну рівновагу.

 

Природний заповідник «Єланецький степ»

Природний заповідник «Єланецький степ» було створено 17 липня 1996 року. Він був організований для охорони найбільшої в Північно-Західному Причорномор’ї ділянки цілинного степу. Його мета — збереження та відновлення типчаково-ковилового степу, не представленого на інших заповідних територіях України.

Заповідник знаходиться в межах Дністровсько-Дніпровської провінції Північностепової підзони Степової зони, на степових відрогах Придніпровської височини Південнобузько-Дніпровського межиріччя.

Територія заповідника являє собою яружно-балковий комплекс, який включає нижню частину кількох великих балок (Прусакової, Орлової та Рози), що належать до гідрографічної мережі річки Громоклії — лівої притоки Інгулу. Днища цих балок широкі й вирівняні, а схили порізані різними за розмірами, переважно сильно задернованими ярами.

Природна рослинність заповідника є надзвичайно багатою і різноманітною. Вона представлена переважно справжніми степами різних варіантів, а також лучно-степовими, лучними, лучно-болотними та оригінальними чагарниково-деревними комплексами. Тут охороняються п’ять степових рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України: формації ковили Лессінга, ковили української, ковили волосистої, ковили найкрасивішої, ковили вузьколистої.

 

Національний дендрологічний парк «Софіївка»

Національний дендрологічний парк «Софіївка» Національної академії наук України розташований у м. Умань Черкаської області. Дендропарк широко відомий далеко за межами України як один з найбільш видатних пам’ятників світового садово-паркового мистецтва кінця ХVIII — першої половини ХІХ ст.

Протягом 50-річного перебування дендропарку «Софіївки» в системі Академії наук основними напрямами його діяльності стало вивчення природної та культурної флори південного лісостепу України; збереження в штучних умовах колекцій живих рослин, у тому числі рідкісних і зникаючих видів, а також насаджень і ландшафтних композицій парку; проведення науково-дослідницьких робіт в галузі акліматизації рослин і охорони рослинного світу; розробка технології розмноження найбільш цінних видів рослин і впровадження їх в культуру.

У майбутньому збереження природних систем немислимо без спільних зусиль. Для цього створюються екологічні мережі, що включають природоохоронні території різних країн. В 1999 р. Ужанський національний природний парк і Надсянський регіональний ландшафтний парк (Україна) увійшли до складу Східно-Карпатського біосферного резервату, що включає також природоохоронні території Польщі та Словаччини.

Біосферний резерват «Дельта Дунаю» з 1999 р. включає Дунайський біосферний заповідник України й резерват «Дельта Дунаю» в Румунії. У 2000 р. підписано угоду про створення і керування природоохоронними територіями в дельті Дунаю і низов’ях Пруту (Україна, Молдова, Румунія).

 

 

Об’єктивною складністю під час формування екологічної мережі України є значна антропогенна зміна природи країни. Тому багато заповідників складаються із двох і більше ділянок, а в більшості національних природних парків частка абсолютно заповідних зон становить менш ніж половину загальної площі.




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити