ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ 8 КЛАС
Матеріали до уроків
Посібник для вчителя й учнів

ТЕКТОНІЧНІ СТРУКТУРИ

 

Територія України має складну тектонічну будову, яка формувалася протягом тривалої геологічної історії. За сотні мільйонів років тут відбувались неоднорідні в територіальному відношенні та зі значною часовою диференціацією процеси. Тому на території країни зустрічаються гірські породи різних ер та періодів — від архейських до сучасних.

Тектонічні структури — це ділянки земної кори, обмежовані глибинними розломами. На території України вони мають потужність 25—65 км (найбільша в районі Українського щита, найменша під Чорним морем). Розрізняють платформні тектонічні структури (платформи, щити, плити, западини) та складчасті структури.

 

Таблиця

Характеристика основних тектонічних структур рівнинної території України

 

Назва тектонічної структури

Місце розташування

Мінерали, гірські породи, корисні копалини

Особливості

Східноєвропейська давня (докембрійська) платформа

Займає переважну частину Східної та частину Західної Європи. Фундамент виступає на поверхню у вигляд Балтійського й Українського щитів. Найважливішими структурами є також антеклізи, синеклізи й авлакогени. Розлами розчленовують фундамент платформи на великі блоки. Характеризується малою інтенсивністю тектонічних рухів і магматичної діяльності та рівнинним рельєфом

Український кристалічний щит (Придніпровська височина, Приазовська височина)

Простягнувся через усю територію України з північного заходу на південний схід від лінії Клесів (Рівненська обл.) — Овруч (Житомирська обл.) майже до Азовського моря. Протяжність — понад 1000 км, ширина — 250 км, площа — близько 180 тис. м2. Його середня частина піднята, а краї опущені

Складений найдавнішими гірськими породами докембрію, вік яких становить 3,5—4 млрд. років (гранити, гнейси, кристалічні сланці, кварцити, лабрадорити, мармур). Деякі з них виходять на поверхню в межиріччях (Житомирська область, Приазов’я), оголюються в долинах річок. Залізні, марганцеві, нікелеві руди, буре вугілля, графіт, піщаники, каолін. Трапляється кварц, халцедон, самородна мідь, кальцит, малахіт, лазурит

Півтора мільярда років тому на території, яку займає Український щит, розміщалася гірська країна. Сьогодні залишилася лише її основа, а переважна частина щита перекрита палеоген-неогеновими та четвертинними піщано-глинистими відкладеннями. Щит розбитий густою мережею глибинних розломів на окремі, зміщені один відносно одного, блоки. З ними пов’язана більшість річкових долин

Волино-Подільська плита (частина Волинської та Подільської височин)

На захід від Українського щита

Глинисті сланці, піщаники, вапняки, мергель, крейда, базальти, конгломерати. Базальти іноді виходять на поверхню

Кристалічний докембрійський фундамент залягає на глибинах 2—2,5 км і вкритий шаром більш молодих осадових відкладів

Дніпровсько-Донецька западина (Придніпровська низовина)

Між Українським щитом та Воронезьким кристалічним масивом

Заповнена осадовими відкладами. З породами девонського і кам’яновугільного періодів пов’язані родовища нафти і газу. Є запаси глин, піщаників, вапняків, доломітів, солей

Знаходиться під осадовими породами на глибині 4—6 км у північній частині і 10—12 км — у південній. Найглибша частина має ширину від 65 км (поблизу м. Чернігів) до 140 км (біля м. Полтава). У період від девону до палеогену включно западина опускалася, що супроводжувалося вулканічною діяльністю

Південно-західний схил Воронезького кристалічного масиву (Середньо- руська височина)

На північний схід від Дніпровсько-Донецької западини

В осадових відкладеннях є піски, піщаники, сланці, глини, вапняки, мергель

Докембрійські кристалічні породи залягають на глибині від 150 до 1000 м

Донецька складчаста область (Донецька височина)

На південний схід від Дніпровсько-Донецької западини

У центральній частині складена потужними (до 18 км) кам’яновугільними й соленосними шарами. Осадові відклади прорізані численними кварцовими жилами, з якими пов’язані родовища самородного золота, поліметалів і ртуті. Є глини, піски, мергелі

Виникла в епоху герцинської складчастості (палеозой). Є складним геологічним спорудженням, де на поверхню виходять девонські й карбонові (кам’яновугільні) породи

Львівська западина (частина Волинської а Подільської височин)

На північ від Волино-Подільської плити

Кам’яне вугілля, нафта, сірка, вапняки, мергель

Докембрійський фундамент опущений на глибину від 3000 до 7000 м. На його поверхні залягають потужні товщі палеозойських, мезозойських і кайнозойських відкладів

Причорноморська западина

(Причорноморська низовина)

На південний захід від Українського щита, на межі Східно-Європейської платформи й Альпійської геосинклінальної області

Заповнена двокілометровою товщею різноманітних континентальних і морських відкладів. З ними пов’язані нафтогазові родовища. Є мергель, піщаники, глини, вапняки

Докембрійський фундамент залягає тут на глибинах 0,6— 3,2 км, вище накопичились палеозойські, мезозойські й кайнозойські відклади. Поверхня складена осадовими породами морського походження, тому дуже розчленована глибокими (до 100 м) долинами річок і балками

Інші тектонічні структури рівнинної території України

Скіфська платформа (частина

Причорноморської низовини,

рівнинний Крим)

На південь від Східноєвропейської платформи, між Причорноморською западиною і Гірським Кримом

Природний газ, вапняки

Фундамент сформувався в мезозої. Він залягає на глибинах від 0,5—1,5 км на півдні до 3—6 км на півночі. Частина знаходиться під Чорним і Азовським морями

Західноєвропейська платформа

(рівнинні території)

Між Східноєвропейською платформою та Українськими Карпатами (вузькою смугою тягнеться від кордону з Польщею до гирла притоки Дністра — річки Стрий)

Граніт, сірка, вапняки

На території України займає невелику площу

* Карпати й Кримські гори належать до Альпійсько-Гімалайського складчастого поясу.

 

На території України ця складчастість почала інтенсивно формуватися 100—25 млн. років тому. Процес горотворення тут триває і в сучасний період. Породи, які зім’яті в складки в гірському поясі, як правило, осадового походження.

Кримські гори виникли в мезозойську еру, після чого були зруйновані, а в альпійський час відбулося їх відновлення, внаслідок чого гори набули складчасто-брилового характеру.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.