ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ 8 КЛАС
Матеріали до уроків
Посібник для вчителя й учнів

РЕЛЬЄФ УКРАЇНИ

 

Сучасна територія України має загальний нахил з півночі на південь і від західних і східних кордонів у бік Дніпра. Виняток становлять лише гірські області й нахилена на північ рівнинна територія Кримського півострова.

Належність більшої частини території України до давньої Східноєвропейської платформи зумовлює особливості рельєфу її поверхні: рівнини займають 95 % загальної площі країни, з них 70 % припадає на низовини, 25 % — на височини, тільки 5 % — на гори. Абсолютна висота рівнинної частини рідко сягає вище 300—400 м, на узбережжях морів вона знижується до 10—15 м.

Великий вплив на вигляд сучасної природи України мало зледеніння. Його південна межа не була постійною: наступи й відступи льодовика спричиняли зміну рослинності, супроводжувалися потужними потоками поталих льодовикових вод. Наприкінці ранньочетвертинної епохи льодовики, що спустилися зі Скандинавських гір, не дійшли до території країни, але за рахунок танення льодів південніше і розмиву гірських порід утворилася алювіальна рівнина в долині Дніпра. У середньо-четвертинний час відбулося найпотужніше Дніпровське зледеніння. Льодовик, наступаючи зі Скандинавії та Нової Землі, укрив північні райони території України, увійшовши на її територію двома великими клинами. Льодовик залишив після свого відступу горбкуватий і грядовий рельєф.

Середні висоти рівнинної території України не перевищують 170—180 м над рівнем моря.

Найбільшою височиною є Подільська височина в західній частині України (за іншими даними, це Придніпровська височина).

Найбільшим кряжем є Донецький кряж на сході України.

Найбільша низовина — Поліська.

Абсолютні висоти рівнинної частини коливаються від —5 м на узбережжі Хаджибейського лиману до 515 м на Хотинській височині (г. Берда), що розміщена в межиріччі Дністра і Пруту.

Близько 80 % території України має середнє вертикальне розчленування від 10 до 70 м. На 10 % території розчленованість оцінюється як порівняно незначна (до 10 м). Водночас на 10 % решти території вертикальне розчленування перевищує 70 м.

 

Найбільші рівнинні території

 

Назва

Географічне положення, розміри

Середні (максимальні) висоти, м; особливості

Південна частина Поліської низовини

Крайня північ території України. Простягнулася смугою завширшки 60—120 км

120—200 (316, Словечансько-Овруцький кряж). Більшість території формувалася під впливом материкових зледенінь і тому складена пісками водно-льодовикового та річкового походження. Рельєф плоско-хвилястий, зустрічаються кряжі. Заболоченість, заторфованість, багато озер

Придніпровська низовина

Тягнеться територією північної та центральної частин лівобережжя Дніпра

50—170 (236). Характерна плоска і хвиляста поверхня, поширені яри й балки, зустрічаються льодовикові форми рельєфу. Простежуються тераси Дніпра та загальний похил на захід і південний захід. Поверхневі шари утворені на заході переважно піщаними, а на сході — лесовими відкладами

Причорноморська низовина (складовою частиною є Північно-кримська рівнина)

Південна частина України. Дугоподібною смугою завширшки 120—150 км простягнулася вздовж узбережжя Чорного й Азовського морів від гирла Дунаю на заході до р. Кальміус на сході

Від 50—80 на сході до 110 на заході (170). В окремих місцях нижче від рівня моря. Колись була морським дном, тому складена вапняками, характерні западини овальної форми — поди. Поверхня плоска, рівнинна. Річкові долини врізані на глибину 50—80 м (на півночі) і 20—30 м (на півдні). Береги річок порізані балками та ярами, вододіли плоскі

Закарпатська низовина (частина Середньодунайської рівнини)

На заході України, південно-західна частина Закарпаття. Довжина — 80—90 км, ширина — 22—35 км

100—150 (369). Поверхня плоска, незначною мірою нахилена від передгір’їв Карпат на південний захід. З північного сходу оточена вулканічним хребтом, складена вулканічними породами (туфами, базальтами), є кам’яна сіль, доломіти

Подільська височина

Південно-західна частина України. Простягається смугою завдовжки 580 км, завширшки до 180 км

180—400 (471, м. Камула, розташована у Львівській області). Виділяються окремі масиви — Гологори, Кременецькі гори, Розточчя й Опілля, Товтри. Поверхня розчленована ярами, балками; поширені карстові форми рельєфу

Волинська височина

Від р. Західний Буг до західної границі Житомирської області

250—300 (342). Слабкохвиляста, розчленована звивистими долинами річок, балками, ярами. Виділяється Мізоцький кряж. Складена вапняками й мергелями. Поширені карстові форми рельєфу

Хотинська височина

Межиріччя Дністра і Пруту

350—400 (515, г. Берда, найвища точка рівнинної частини України). Поверхня розчленована притоками річок Прут і Дністер. Складена вапняками, гіпсами, глинами

Придніпровська височина

Між річками Дніпро і Південний Буг

На північному заході — 220—240, на півдні — 150—170 (323). Слабкохвиляста, місцями горбкувата. Має нахил на південний схід, є вододілом між басейнами р. Прип’ять, середнього Дніпра і р. Південний Буг. Розчленована річковими долинами (Рось, Ятрань, Інгул, Інгулець), ярами, балками. Глибина ерозійного врізу становить 100—150 м

Полтавська рівнина

На схід від долини Дніпра

170—200 м. Поверхня плоско-горбиста, розчленована долинно-балковою мережею

Приазовська височина

Південний схід України

150—300 (324, г. Бельмак-Могила). На поверхню виходять кристалічні породи, що утворюють узвишшя — могили (залишки кристалічних порід, що виходять на поверхню). У долинах річок подеколи відслонюються граніти, а на вершинах залягають лесові породи. Розчленована ярами, балками, долинами річок. Глибина ерозійного врізу досягає 150—200 м

Донецька височина (південно-східну — найвищу — вододільну частину, називають Донецьким кряжем, на північному заході знаходиться хвиляста рівнина)

Схід України. Простягається через центральний Донбас з північного заходу на південний схід приблизно на 350 км, максимальна ширина — 150 км

175—300, у східній частині розташована найвища точка Лівобережної України — Могила Мечетна (367 м). Складається з кількох гряд. Круто обривається в бік долини Сіверського Дінця. Складена породами палеозойської ери (піщаники, вапняки, крейда, мергель), поширені відклади кам’яновугільного періоду. Багато відвалів, кар’єрів, вугільних териконів

Відроги Середньоруської височини

Північний схід України. Простягнулася від долини річки Ока до Донецького кряжа на півдні

190—200 (236, у межах України). Поверхня нахилена в південному та південно-західному напрямках. Складена осадовими породами, що легко руйнуються в результаті ерозії (знизу — крейда, а зверху — леси). Має густу яружно-балкову мережу

 

Найдовші печери

 

Карстова порожнина

Карстова область

Місцезнаходження

Довжина, км

Оптимістична*

Подільсько-Буковинська

Тернопільська область

188 (за іншими даними, 165)

Озерна

Подільсько-Буковинська

Тернопільська область

114 (за іншими даними, 107)

Попелюшка

Подільсько-Буковинська

Чернівецька область

80

Кристальна

Подільсько-Буковинська

Тернопільська область

22

Млинки

Подільсько-Буковинська

Тернопільська область

21

* Оптимістична — найдовша гіпсова печера у світі.

 

 

Карпати — гірська система, розташована в центрі Європи. Вона простягається опуклою дугою на 1500 км від околиць м. Братислава (Словаччина) до ущелини Залізні Ворота на Дунаї. Висота — до 2655 м (г. Герлаховські-Штіт). У межах України ширина Карпат — 100 км, їх максимальна довжина перевищує 270 км (середня висота хребтів — від 700 до 1500 м).

 

 

Українські (Східні, або Лісисті) Карпати простягаються паралельними пасмами з північного заходу на південний схід. Вони відносятся Альпійсько-Гімалайського складчастого пояса. Для них характерні потужні відклади піщаників, конгломератів, сланців, вапняків.

У межах Українських Карпат виділяють окремі гірські пасма, які мають різні назви. Над рівниною Передкарпаття крутим уступом підіймаються Зовнішні, або Скибові, Карпати. Геологи називають ці гори Скибами за їх будову, що нагадує відвали ріллі. Найвища точка — гора Сивуля (1836 м).

 

 

Далі на південний захід простягаються відносно невисокі Вододільно-Верховинські Карпати. Їх ширина від 10 (на південному сході) до 30 км (на північному заході). Вони охоплюють центральну знижену частину з низькогірським рельєфом (середні висоти — 900—1200 м). Однак окремі масиви піднімаються до 1700 і більше метрів.

Найвища точка — гора Братківська (1788 м).

Ще далі на південний захід знаходяться Полонинсько-Чорногорські Карпати. Вони охоплюють внутрішню, найбільш високу частину гір, які складені найдавнішими в Українських Карпатах гірськими породами. Плоскі безлісі вершини хребтів тут називають полонинами. Над полонинами здіймаються окремі конусоподібні вершини. Полонинсько-Чорногорські Карпати розділені долинами річок і тому утворюють окремі масиви. Найвищі серед них Чорногора і Свидовець.

На південний захід від Полонинсько-Чорногорських Карпат простягаються Вулканічні Карпати. Вони утворені вулканічними породами.

На півдні Українських Карпат розташовані Рахівські й Чивчинські гори з глибокими долинами, крутими схилами, гострими вершинами і слідами четвертинного зледеніння. Рахівські і Чивчинські гори розчленовані глибокими річковими долинами.

Українські Карпати є середньовисотними горами і не досягають снігової лінії. Сучасний рельєф утворився внаслідок нерівномірних новітніх підняттів і ерозійного розчленування. На Чорногорі, Свидовці є сліди зледеніння — кари, льодовикові цирки, трогові долини та морени.

Характерна риса Українських Карпат — плавні контури хребтів, м’які відтінки зелених гірських схилів, укритих лісами майже до вершин.

На північному сході Українські Карпати переходять у Передкарпат- ську височину, а на південному заході обмежені Закарпатською низовиною.

 

Найвищі вершини Українських Карпат

 

Назва гори

Висота, м

Місцезнаходження

Говерла*

2061

Чорногора**

Бребенескул

2035

Чорногора

Піп-Іван

2022

Чорногора

Петрос

2020

Чорногора

Гутин Томнатик

2017

Чорногора

* Говерла знаходиться в охоронній зоні Карпатського біосферного заповідника на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей. Гора вкрита альпійськими луками, чагарниками.

** Чорногора — найвищий гірський масив України, він знаходиться в межах Закарпатської та Івано-Франківської областей. Простягається на 40 км між долинами річок Чорна Тиса, Біла Тиса та Чорний Черемош.

 

У Карпатах на висоті 1758 м над рівнем моря розташоване найбільше плато, це плоска вершина гори Палениця в крайній східній частині.

У Карпатах знаходиться найбільш високогірне місто України — Рахів — 820 м над рівнем моря. Цей же район вважається найбільш дощовим: тут буває до 43 грозових днів на рік.

На Закарпатті неодноразово траплялися землетруси силою 6—7 балів, їх епіцентри знаходились у районах Ужгорода, Сваляви, Мукачево.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.