ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ 8 КЛАС
Матеріали до уроків
Посібник для вчителя й учнів

РЕЛЬЄФ УКРАЇНИ

 

Кримські гори

 

Кримські гори простягаються 150-кілометровою дугою з північного сходу на південний захід, максимальная ширина до 50 км. Тут виділяють три гряди, які характеризуються крутими обривистими південно-східними і пологими протяжними північно-західними схилами. Розрізняють Головну, або Південну (середні висоти 1200—1500 м), Внутрішню, або Середню (400—700 м), Зовнішню, або Північну (200—350 м), гряди, які розділені ерозійно-тектонічними зниженнями. Внутрішня та Зовнішня гряди мають характер куест — один схил пологий и довгий, другий крутий и короткий.

 

 

Головна гряда починається біля мису Фіолент поблизу Севастополя і тягнеться в східному і північно-східному напрямках, зникаючи в районі Феодосії (мис Іллі). Внутрішня гряда починається Інкерманськими висотами в районі Севастополя, проходить через Бахчисарай, Сімферополь і майже зникає в районі Старого Криму. Її найбільша висота — 766 м (г. Кубалач). Зовнішня гряда добре простежується тільки від Севастополя до Сімферополя. Її максимальна висота — 344 метрів.

 

 

Складені гори глинистими сланцями, мергелями, вапняками, піщаниками. Переважають осадові породи, зустрічаються вулканогенні гірські породи.

Назва «Роман-Кош» походить від тюркських слів орман — «ліс» і кош — «вершина», тобто «лісова вершина», або «гора серед лісу».

Унаслідок обвалу 1894 р. і наступних років на схилі Південної Де- мерджі (поблизу Алушти) утворився «Кам’яний хаос». Загальний об’єм брилового навалу в ньому перевищує 1 млн. м3. Не менш відома «Долина привидів», що знаходиться поряд із «Кам’яним хаосом».

 

Найвищі вершини Кримських гір*

 

Назва гори

Висота, м

Місцезнаходження

Роман-Кош**

1545

Бабуган-яйла

Демір-Капу

1540

Нікітська яйла

Зейтін-Кош

1534

Бабуган-яйла

Кемаль- Егерек

1529

Нікітська яйла

Еклізі-Бурун

1527

Чатирдаг

* З п’яти гірських вершин Кримських гір, що мають абсолютну висоту понад 1500 метрів, чотири розташовані в районі Гурзуфа. Це Роман-Кош, Демір-Капу, Зейтін-Кош і Кемаль-Егерек. Усі ці вершини (за винятком Зейтін-Кошу) знаходяться ближче до північного схилу Головної гряди і тому з узбережжя не помітні.

** Гора Роман-Кош розташована в масиві Бабуган-яйла і складена переважно вапняками. Сьогодні Роман-Кош входить до складу Кримського природного заповідника. З гори відкривається мальовничий вид: з одного боку — плоскогір’я Бабуган-яйли (у перекладі з кримськотатарського — «яйла, де росте беладона»), що тягнеться майже до Алушти. З іншого боку — вкрита лісом міжгрядова улоговина, що відокремлює Головну гряду від внутрішньої гряди. Видно гладінь Партизанського водосховища поблизу Сімферополя, Кримська астрофизична обсерваторія, Чуфут-Кале, Тепе-Кермен і Киз-Кермен (гори Внутрішньої гряди, де в Середні віки розташовувалися так звані печерні міста).

 

Одним із чудес Криму є гірський масив Карадаг — унікальний вулкан, з якого двічі виливалася лава. По суті це гірська група, що складена вулканічною лавою і туфами та включає куполоподібну Святу гору (В. Карадаг, 577 м) і Береговий хребет з вигадливими формами вивітрювання (Сфінкс, Піраміда). У цьому своєрідному музеї, створеному природою, можна прочитати кам’яний «літопис» Землі майже за півтори сотні мільйонів років. Тут знайдено більше ста мінералів та їх різновидів, серед них — сердолік, опал, яшма, геліотроп, агат.

 

 

У Кримських горах знаходиться найбільший водоспад — Учан-Су з висотою падіння води 98,5 м (його назва перекладається з кримськотатарської як «вода, що летить (падає)». Водоспад знаходиться приблизно за 7—8 км від міста Ялта, в горах, і особливо гарний після рясних дощів і навесні, коли в горах тане сніг, а в посушливе літо практично пересихає.

У Криму зафіксовано найсильніший землетрус останнього часу на території України (11 вересня 1927 р.). Сила його — 8 балів за шкалою Ріхтера. Район найбільших струсів і руйнувань був обмежений вузькою прибережною смугою від Алушти до Севастополя. В районі Ялти постраждало 70 % будівель. Загинуло 3, поранено 65 чоловік.

На плато Ай-Петрі представлені поверхневі й підземні карстові форми: досліджено понад 230 підземних порожнин, з яких 35 — печери. Найглибша карстова порожнина — шахта Каскадна (400 м). Цікаві карстові печери «Геофізична», «Трьохочка» и «Ялтинська», з якими можна познайомитися. На Ай-Петрі розташовується метеостанція, заснована в 1895 році, є гірський притулок.

 

 






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.