Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

ГЕОГРАФІЯ
Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів

ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ
ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

31. РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ТА ЇХ ОХОРОНА

31.3. Раціональне використання та охорона природних умов і природних ресурсів. Мінерально-сировинні ресурси

  Еколого-географічна ситуація в Україні тісно пов'язана зі станом природних умов і природних ресурсів, потребами в ресурсах, технологіями їх видобування, перероблювання, використання, утилізацією відходів та ін. Це стосується мінерально-сировинних, теплових та енергетичних, кліматичних, водних, земельних, біотичних (рослинних, тваринних, рекреаційних, природно-заповідних) ресурсів.

  Мінерально-сировинні ресурси суттєво впливають на розвиток економіки, галузей господарства, культури, навколо них вирують політичні пристрасті, вони можуть бути причиною конфліктів і жорстоких воєн. Серед інших розвинених держав світу Україна характеризується як країна з потужною мінерально-сировинною базою. Адже займаючи лише 0,4% території світу, маючи 0,8% кількості населення, наша держава здатна добувати біля 5% загальносвітових мінерально-сировинних ресурсів. А за показниками окремих ресурсів Україна значно випереджає багато держав. Так, вона видобуває 25%  марганцевих, 10% залізних руд, 5% світової мінеральної сировини і продуктів їх перероблювання. Однак свою нинішню потребу в нафті Україна власними ресурсами задовольняє лише на 8%, у газі — на 22%.

  Загальна кількість мінеральних ресурсів, їх різноманітність в Україні оцінюється у 8 балів за десятибальною шкалою. В її надрах геологи розвідали понад 200 видів корисних копалин, відкрили біля 20 тисяч їх родовищ і проявів. Дуже важливо, що 90 видів мінерально-сировинних ресурсів мають промислове значення, а експлуатується 61 вид корисних копалин. Це стосується в першу чергу родовищ залізних, марганцевих та уранових руд, вугілля, титану, циркону, сірки, каолінів, ртуті, графіту, нафти і газу, нерудної металургійної сировини, цементної сировини, будівельних матеріалів, облицювального каміння, мінеральних вод, гіпсу, йоду та ін.

  Українські геологи розвідують нові родовища нафти, газу, вугілля, шукають родовища урану, золота, алмазів, рідкісних і рідкоземельних металів, мінеральної сільськогосподарської сировини. В Україні розвідано біля 300 родовищ, які є базою нафтогазової промисловості. Найбільш перспективним за видобутком нафти й газу вважається Дніпровсько-Донецький регіон, де зосереджено до 85% ресурсів вуглеводнів України. Відкриті газові родовища в Карпатському регіоні: Городецьке, Тинівське. Розширюються пошуки нафти в Чорноморському шельфі.

  Додаткова інформація.

  Нафтові родовища біля м. Борислава почали експлуатуватися більше ста років тому. Дашавеьке газове родовище дало газ у 1921 p., а перший газопровід побудовано від Дашави до Стрия в 1924 р. На базі Угерського родовища в 1948 р. був споруджений найбільший на той час газопровід Дашава-Київ, пізніше його протягнули до Москви. Відкрите в 1950 р. Шебелинське газове родовище було найбільшим у колишньому Союзі.

  В Україні продовжуються пошуки коксівного вугілля та антрациту, енергетичного вугілля в Донбасі, Львівсько-Волинському басейні. Східний гірничозбагачувальний комбінат — єдиний, що веде підземний видобуток уранової руди — сировини для виробництва палива атомним електростанціям. Геологи продовжують пошук нових родовищ сировини.

  В Україні відкрито сім родовищ золота, які мають промислове значення, в межах Українського щита, Донбасу, Закарпаття. Перспективні родовища на Українському докембрійському щиті: Клинцівське, Майське, Широка Балка, Сергіївське.

  На території Кіровоградського ураново-рудного району геологи знайшли родовище алмазів, подібне до якутських чи південноафриканських (кімберлітову трубку). В Закарпатті розвідані родовища свинцю і цинку. Для забезпечення виробництва мінеральних добрив ведуться пошуки фосфоритів у Рівненській, Волинській, Сумській і Донецькій областях. Апатитові руди розвідуються у Житомирській області.

  Використання мінерально-сировинних ресурсів супроводжується їх великими втратами внаслідок недосконалої технології видобування. Дуже прикро, але у надрах залишається (отже, втрачається) до 70% нафти, 40% вугілля, 25% металевих руд, 50% солі. Відходами гірничодобувної промисловості зайнято понад 50 тис. гектарів сільськогосподарських угідь (Мінеральні ресурси України, 94, №1). Це відходи, що виникають біля вугільних шахт і вуглезбагачувальних фабрик. Відомі всім «рукотворні гори» — терикони — поширені на території Донбасу, Кривбасу, Львівсько-Волинського басейну, Придніпров'я та ін. У відходах є сланці, мергелі, глина, пісковики, вапняки, а також залишки вугілля, що самозаймаються. Багато териконів горять, димлять, і при цьому виділяються азот, хлор, метан, ртуть, сірка та ін.

   Цікавий факт.

  У тонні донецького вугілля звичайно міститься 30 кг. сірки, по 70 г. фтору і миш'яку, 30 г. берилію, 20 г. нікелю. При згоранні вони забруднюють повітря, ґрунти, поверхневі і підземні води, продукти. Від місця накопичення ці елементи мігрують через повітря, поверхневий стік на сотні кілометрів!

  При добуванні корисних копалин кар'єрним способом утворюються відвали з розкривних та вміщуючих порід. їх багато біля залізорудних кар'єрів у Кривбасі, біля Кременчука і Керчі. Біля Нікополя — марганцеві відвали, на території Придніпров'я, Полісся — рідкісних металів. Відвалів з нерудних порід багато біля кар'єрів, де видобувається сірка й калійні солі в Передкарпатті, каолінів — у Придніпров'ї та на Поділлі, в районах видобутку щебеню, глин, піску та ін.

  Відходами підприємств чорної та кольорової металургії, машинобудівних заводів є металургійні шлаки, що містять у собі такі токсичні елементи, як мідь, свинець, сірку, кадмій, миш'як, якими забруднюється повітря, ґрунти, підземні води. Металургійні шлаки є матеріалом для виготовлення щебеню, мінеральних добрив, засипання від'ємних форм рельєфу. Теплові електростанції супроводжуються золошлаками — продуктами, що залишаються після згорання кам'яного вугілля і містять ртуть, миш'як, селен, германій, свинець та ін. Ці елементи також розносяться далеко вітрами, ними забруднюються ґрунти, повітря, води, що є причиною багатьох захворювань. Шлаки можна раціонально використовувати для виготовлення будівельних матеріалів, цементу, заповнення кар'єрів, шахт та ін.

   Негативний вплив на довкілля мають шлакові відходи хімічних і гальванічних підприємств, які потрапляють з промисловими стоками до поверхневих і підземних вод. Це стосується також дефекату цукрових і фосфогіпсу хімічних заводів. Ці відходи використовуються для меліорації ґрунтів, виготовлення гіпсових виробів. Підприємства, що збагачують рудні та нерудні корисні копалини, утворюють своєрідні «хвостосховища», в породах яких містяться рідкоземельні і дорогоцінні метали та ін. При кар'єрному видобуванні каміння, піску, глини накопичуються відходи, котрі займають значні площі. їх доцільно використовувати у різних видах будівництва (шляхового, житлового, транспортного та ін.). За даними обліку, в Україні у промислових відвалах накопичено 6,0 млрд. м3 золошлаків, порід вугледобутків, біля 2,0 млрд. м3 металургійних шлаків та ін. Раціональне використання промислових мінеральних відходів передбачає реєстрацію об'єктів видобування і переробки мінеральної сировини, повторну розвідку та оцінку запасів у них різних металів з метою їх переробки та отримання потрібних елементів народному господарству.

  Верховна Рада України ввела в дію Кодекс України про надра. В ньому зазначено, що надра — це частина земної кори, яка знаходиться під поверхнею суші і дном океану, водойм, простягається До глибин, які доступні для геологічного вивчення і господарського використання. Цим кодексом регулюється раціональне використання надр, їхня охорона, гарантується безпека людей при їх використанні. Підкреслимо, що надра — це виняткова власність народу і вони надаються тільки у користування. Користування надрами платне, окрім деяких випадків. їх вивчення здійснюється для отримання інформації про геологічну будову надр, оцінки корисних копалин, умов розробки їхніх родовищ; при цьому має забезпечуватися раціональне проведення робіт по вивченню надр, екологічно нормальний стан довкілля.









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.