Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

ГЕОГРАФІЯ
Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ І СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

45. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТЕРИТОРІЇ

45.4. Мінеральні ресурси та їхня структура: паливно-енергетичні, рудні, нерудні

  Мінеральні ресурси становлять дуже велику групу природних речовин мінерального походження, що використовуються для добування енергії, різних матеріалів через їх вилучення та перероблення в різних галузях господарства.

  Геологічна наука розкрила закони утворення та розміщення корисних копалин. Виокремлюються геохімічні поля, геохімічні області, геохімічні центри сировини й палива.

  Геохімічні поля — це розташовані між поясами складчастих гірських систем простори кристалічних масивів і платформ, укритих осадовими породами. З ними пов'язані поклади залізних руд, золота, нікелю, урану, рідкісних металів. В осадових породах є поклади солей, будматеріалів, вугілля. Найбільші родовища нафти й природного газу розташовані здебільшого в зонах глибокого опускання давніх складчастих кристалічних ділянок земної кори. Основні вугленосні зони тяжіють зазвичай до крайових і внутрішніх прогинів та до внутрішніх синекліз давніх і стійких платформ.

  Залежно від особливостей складу й характеру використання в господарстві корисні копалини поділяють на такі групи: 1) горючі, або енергетичні (вугілля, горючі сланці, нафта, природний газ, торф); 2) рудні, або металеві (руди чорних, кольорових, рідкісних, благородних і радіоактивних металів); 3) нерудні, або неметалеві [будівельні матеріали (природне будівельне каміння, цементна сировина, будівельні глини); індустріальна мінеральна сировина (слюда, азбест, графіт, корунд, магнезит, скляні піски); хімічна мінеральна сировина (різні солі, сірка, селітра); сировина для вироблення мінеральних добрив (калійні солі, фосфорит, апатити); коштовне й напівкоштовне каміння (алмаз, сапфір, рубін, смарагд, топаз, аметист, малахіт, яшма та ін.)].

  За ступенями розвіданості геологічні запаси корисних копалин поділяють на чотири категорії: А — вірогідні запаси, властивості яких докладно вивчено; В і C1 — розвідані з відносно меншою детальністю; С2 — можливі, ймовірні, оцінені попередньо.

  Обчислені запаси корисних копалин затверджуються державною комісією. Затверджені запаси називаються балансовими — такими, що відповідають промисловим кондиціям і гірничотехнічним умовам експлуатації. Інші запаси називаються позабалансовими: вони беруться на облік як такі, що надалі можуть стати об'єктами освоєння.

  Для організації видобування потрібно, щоби родовища вміщували достатню, економічно вигідну кількість сировини або палива. Крім кількісного аспекту, у визначенні господарської придатності родовищ корисних копалин беруть до уваги якісні показники — склад корисних компонентів, умови та глибину залягання, потужність пластів, особливості покривних шарів тощо. Так, руди мають містити щонайменше: 25—27% заліза; 20—25% марганцю; 40% хрому; 40% алюмінію, міді, свинцю, нікелю; сурми — 1%; олова — 0,1%; золота — 5—7 кг на 1 т. З розвитком науки й техніки ці показники зменшуються.

  Окремі копалини містять по кілька компонентів (приміром, поліметалеві руди мають корисні домішки). Це потребує організації комплексного використання сировини.









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.