Важливу роль у розвитку машинобудування відіграють спеціалізація й кооперування. Розвиток спеціалізації проявляється не тільки у відокремленні окремих галузей, а й у чіткому поділі праці між підприємствами в межах окремої галузі. Наприклад, вагонобудування представлене заводами, які випускають важкі вантажні вагони, м'які пасажирські вагони, вагони для метрополітену.

  Кожна стадія технологічного процесу — заготівля, механічна обробка і збирання — певним чином локалізується в просторі. Заготівельні виробництва тяжіють до сировинних баз, збирання пов'язане з районами споживання.

  Внаслідок територіального поділу праці в машинобудуванні розвиваються такі види спеціалізації:

1)               предметна, скажімо, енергетичне, транспортне, сільськогосподарське машинобудування;

2)               по-детальна — виробництво запасних частин, підшипників, металевих конструкцій;

3)                 технологічна — виробництво лиття, кузнецько-пресових виробів.

  Галузі предметної спеціалізації характеризуються широкими зв'язками з реалізації продукції. Для галузей технологічної та по-детальної спеціалізації характерне обслуговування потреб одного чи декількох економічних районів.

  Кооперування в машинобудуванні інтегрує розміщення  взаємодіючих підприємств. На цій основі виникають локальні машинобудівні комплекси, де різні заводи взаємопов'язані у виробничому відношенні, спільно беруть участь у випуску готової продукції. До таких комплексів належить автомобілебудування, воно може об'єднувати автомобільні та автобусні заводи, навколо яких групуються підприємства, що виробляють у порядку кооперування мотори, електроустаткування, прилади, пластмаси, агрегати, деталі тощо.