МАТЕРИКИ

 

 

Тема 7. АФРИКА

 

Геологічна будова, рельєф, корисні копалини

Десятки мільйонів років тому Африка була частиною давнього материка Гондвана. Територію материка вкривали високі гірські системи, які під дією зовнішніх сил руйнувалися, вирівнювалися, покривалися товщами осадових порід, що привело до утворення Африкано-Аравійської платформи. Рухи земної кори, які супроводжувалися численними землетрусами й виверженнями вулканів, сприяли утворенню найбільшого на суходолі розлому земної кори — Східноафриканського. Він тягнеться з Євразії, через Червоне море, Ефіопське нагір’я до гирла річки Замбезі й продовжує розширятися.

На північно-західній і південній окраїнах материка розташовані складчасті структури. На них припадає близько 4 % площі Африки.

Внутрішня будова Африки зумовлює переважання рівнинних форм рельєфу. Африка — материк величезних східчастих рівнин, плато, плоскогір’їв і нагір’їв, усіяних поодинокими плоскими вершинами.

На окраїнах материка піднімаються гірські хребти, на узбережжях океанів розташовані невеликі низовини. Найвищі масиви — Ефіопське нагір’я та Східноафриканське плоскогір’я — розташовані у східній частині Африки. Із розломами пов’язане й утворення найвищих гірських вершин Африки — Кіліманджаро, Кенії та Рувензорі. Вони розташовані поблизу екватора й піднімаються вище ніж на 5000 м над рівнем моря. Усі три гори укриті вічними снігами й льодовиками. Кіліманджаро і Кенія — величезні згаслі вулкани. Рувензорі — гігантський горст, видавлений нагору лініями розломів кристалічного фундаменту Східної Африки.

На північному заході материка височіють гори Атлас, які утворилися в епоху альпійської складчастості. Це високі гори, розташовані двома паралельними грядами, розділеними западинами та високими плато. Уздовж південного узбережжя материка тягнуться невисокі Капські та Драконові гори.

Значну роль у формуванні сучасного рельєфу Африки відіграють зовнішні процеси — вітер, вивітрювання, річкова ерозія. Результатом розчленовування рельєфу під дією різкої зміни добових температур є утворення кам’янистих пустель — гамад. У піщаних пустелях — ергах — поширені дюни й бархани. Для Алжирської Сахари характерними є найбільші у світі бархани висотою до 400 м і довжиною близько 5 км.

Розміщення корисних копалин зумовлено геологічною будовою материка. Із давніми кристалічними породами платформи пов’язані родовища залізних і марганцевих руд, урану, нікелю, кобальту, вольфраму, золота. В Атлаських горах зосереджені великі родовища поліметалевих руд, які містять цинк, молібден, срібло, свинець. Особливо багатими на рудні корисні копалини є Східна та Південна Африка.