ГЕОГРАФІЯ
Ґрунтовна підготовка до ЗНО і ДПА

МАТЕРИКИ

 

Тема 10. ЄВРАЗІЯ

 

Природні зони

У Євразії представлені всі природні зони земної кулі, але тільки зони арктичних пустель, тундри, лісотундри й хвойних лісів утворюють суцільні смуги, які тягнуться із заходу на схід через весь материк, поступово змінюючи одна одну.

Порушення широтної зональності в розміщенні природних зон найбільш чітко простежується на заході й сході Євразії.

Для Євразії характерними є різноманітні прояви і значне поширення висотної поясності. Послідовність висотних поясів залежить від природної зони біля підніжжя гір, їх висоти та віддаленості від океанів. У Європі найбільш чітко висотна поясність проявляється в Альпах, де п’ять висотних поясів закономірно змінюють один одного. Найбільша кількість висотних поясів спостерігається на південних схилах Гімалаїв.

На крайній півночі Євразії розташована зона арктичних пустель. На заході ця зона охоплює окремі острови в Північному Льодовитому океані, на сході — крім островів ще й частину узбережжя. Велика частина її поверхні майже протягом року вкрита снігом і льодом. Тільки в окремих місцях улітку сніг тане, і тоді на малопотужному ґрунтовому покриві росте бідна рослинність із лишайників і мохів, іноді зустрічається полярний мак, ломикамінь. Тут водяться песці, лемінги, найбільшим жителем арктичних пустель є білий ведмідь. На важкодоступних скелях численних островів і узбережжях гніздяться полярні птахи, утворюючи «пташині базари».

Південніше, уздовж узбережжя Євразії й на прилеглих островах, простягається вузькою смугою зона тундри, яка у разі просування на схід розширюється зі збільшенням суворості клімату. Як і в північноамериканській тундрі, на торф’яно-болотних ґрунтах тут ростуть лишайники, мохи, болотні трави, ягідні рослини — морошка, лохина, брусниця. На півдні зони з’являються карликові дерева — берези й верби, які стеляться по землі.

На півдні тундра межує із зоною лісотундри. На Скандинавському, Кольському півостровах, острові Ісландія для неї характерними є зарості скривлених беріз і вільхи, серед тундрової рослинності на схід з’являються хвойні дерева — сибірська ялина та різні види модрини.

Тваринний світ тундри й лісотундри небагатий, але своєрідний. Тут водяться північні олені, песці, вовки, лемінги, зайці-біляки, із птахів — полярні сови, білі й тундрові куріпки, на літо прилітають лебеді, гаги, білолобі гусаки, качки, чайки.

Зона хвойних лісів, або тайга, охоплює великі простори від Атлантичного до Тихого океану. Європейська й азіатська тайга трохи відрізняються. На заході переважає сосна й ялина, за Уралом — ялиця, сибірський кедр, у Східному Сибіру — модрина. До хвойних порід домішуються листяні: береза, осика, вільха. Хвойні ліси ростуть на підзолистих ґрунтах із малим вмістом гумусу. У тайзі багатий і різноманітний тваринний світ, багато хутрових звірів: соболі, бобри, горностаї, а також лисиці, білки, куниці, зайці, бурундуки, рисі. Із великих тварин — лосі, ведмеді. Багато різноманітних птахів: глухарі, рябчики, шишкарі, кедрівки, дятли. Деякі з птахів є об’єктом промислу: рябчики, куріпки, тетереви. Головне багатство тайгових лісів — коштовна деревина. У наш час ліси сильно змінені людиною й вимагають негайних заходів щодо їх відновлення й раціонального використання.

Мішані ліси розташовані в Євразії не суцільною смугою, а тільки в Європі й Східній Азії. На заході мішані ліси починаються на півдні Скандинавського півострова й тягнуться до передгір’їв Південного Уралу. У цих лісах, крім хвойних, ростуть дуб, липа, ясен, в’яз, граб. Ґрунти в основному дерново-підзолисті. Східна частина зони мішаних лісів розташована в басейні середньої течії Амуру й уздовж Японського й Жовтого морів — в області дії мусонів. Рослинність тут густа й різноманітна. Поряд із сибірськими породами хвойних дерев тут поширені монгольський дуб, амурська липа, маньчжурський горіх, клен. Ґрунти бурі, лісові. Крім тварин, характерних для тайги, водяться уссурійські тигри, амурські коти, єнотоподібні собаки, чорні уссурійські ведмеді, кабани, плямисті олені.

Широколисті ліси Євразії також не утворюють суцільної смуги. На заході Європи вони тягнуться від південних берегів Балтійського й Північного морів, поступово витягуючись на Східноєвропейській рівнині. Тут на бурих лісових ґрунтах ростуть дубові й букові ліси з домішкою граба, а в приатлантичному районі — благородного каштана. У широколистих лісах водяться благородні олені, козулі, кабани, лісові коти. Великі площі лісів у Європі вирубані й замінені культурною рослинністю. На сході материка широколисті ліси збереглися лише в гірських районах.

Лісостеп тягнеться неширокою смугою від Середньодунайської низовини до річки Єнісей. Окремі ділянки лісостепу зустрічаються серед лісів і гір на сході Азії. У цій зоні на сірих лісових і чорноземних ґрунтах чергуються ділянки степів із окремими гаями й перелісками. У європейському лісостепу серед деревних порід переважає дуб, а в західносибірському — береза. Тваринний світ представлений як лісовими, так і степовими видами: куниці, козулі, лисиці, борсуки, тушканчики, із птахів — орли, беркути.

Степи — безлісні простори, де панує злакова рослинність. Зона степів тягнеться смугою від низов’їв Дунаю й берегів Чорного й Азовського морів, огинаючи з півдня Уральські гори, до Алтаю, продовжуючись на піднесених рівнинах східної Азії. Під трав’янистим покривом степів утворюються родючі чорноземні ґрунти.

У наш час степи й лісостепи є найбільш розораними й зміненими людиною природними зонами. Із тваринного світу в степах збереглися гризуни — польові миші, бабаки, ховрашки, із птахів водяться степові орли, подекуди дрохви. Із хижаків у степу зустрічаються лисиці, степові тхори.

Напівпустелі й пустелі Євразії займають великі території — близько 1/4 площі материка. Вони утворилися в посушливих областях центральної, південно-західної, частково південної Азії в трьох кліматичних поясах: помірному, субтропічному й тропічному.

Пустелі помірного поясу займають значну частину Центральної Азії. Це пустелі Каракуми, Кизилкум, Гобі, Такла-Макан. У напівпустелях переважають світло-каштанові й бурі ґрунти, у пустелях — сіро-бурі з дуже малою кількістю гумусу, багато солончаків. Рослинність дуже бідна, місцями й зовсім відсутня. Зустрічається поодинокими кущиками трав’яний покрив із полину, солянки, твердих колючих трав. Типовою рослиною цих пустель є деревоподібний чагарник саксаул. Для пустель помірного поясу характерною є різка контрастність кліматичних умов: виснажлива спека влітку й сильні морози з вітрами узимку. Тваринний світ добре пристосований до перепадів температур і постійного дефіциту води. Багато гризунів — ховрашків, тушканчиків, пищух; із великих травоїдних водяться антилопи, кулани, двогорбі верблюди. Особливо багато плазунів — ящірок, змій, черепах і павукоподібних — скорпіонів і тарантулів.

У субтропічному поясі зона напівпустель і пустель розташована на «обгороджених» горами плоскогір’ях і нагір’ях — Малоазіатському, Іранському тощо. Тут на малородючих сіроземах і сіро-бурих ґрунтах росте ефемерна рослинність, яка бурхливо розвивається у весняний період.

Аравійський півострів, північні береги Перської затоки, Аравійського моря й область нижньої течії річки Інд займає зона пустель тропічного поясу. Рослинність вкрай убога, а на сипучих пісках і зовсім відсутня. В оазисах ростуть фінікові пальми. У тропічних пустелях водяться різні гризуни, дикі осли, лисиці феньок, смугасті гієни. У цілому природні умови тропічних пустель Євразії багато в чому схожі з африканськими.

Південний захід і південний схід Євразії в межах субтропічного поясу займають зони з вічнозеленою рослинністю.

Зона твердолистих вічнозелених лісів і чагарників розташована на узбережжі Середземного моря, захищеному горами від холодних північних вітрів. В умовах субтропічного клімату з м’якою, вологою зимою й спекотним посушливим літом ростуть рослини, які пристосувалися до тривалої літньої посухи: кам’яні і коркові дуби, суничні дерева, лаври, олеандри, маслинові дерева, кипариси. У них товста кора, блискуче воскове листя, потужна коренева система. У наш час вічнозелених лісів поблизу Середземномор’я збереглося мало, але поширені зарості вічнозелених чагарників — маквіс. Диких тварин також збереглося мало. Зустрічаються лані, шакали, дикі кролики, на заході — мавпа білохвостий макак. Багато ящірок, змій і черепах.

На південному сході Азії розташована зона субтропічних мусонних лісів. Вона займає південну частину Великої Китайської рівнини, південь Корейського півострова й південну половину Японських островів. Кліматичні умови тут інші, ніж поблизу Середземномор’я: опади випадають переважно влітку, коли дуже жарко. Їх приносить літній мусон з океану. Зима прохолодна й відносно суха. У лісах на жовтоземах і червоноземах ростуть вічнозелені дерева: магнолії, камфорні лаври, камелії, тунгові дерева, низькорослі пальми, бамбук. До них домішуються листопадні: дуби, буки, граби і південні хвойні (особливі види сосни, кипариси). Дикі тварини збереглися головним чином у горах. Зустрічаються чорні гімалайські ведмеді, бамбукові ведмеді — панди, леопарди, мавпи — макаки й гібони. Багато птахів із яскравим оперенням — фазанів, папуг, качок.

Рівнини півостровів Індостан, Індокитай та острова Шрі-Ланка, де добре виражений посушливий період, у субекваторіальному поясі займають савани й рідколісся. Для них є характерним переважання трав’яного покриву, де сформувалися червоно-бурі й червоні ґрунти.

Узбережжя морів і схили гір півостровів Індостан і Індокитай займають субекваторіальні перемінно-вологі ліси. Тут на червоно-жовтих ґрунтах ростуть пальми, папороті, бамбук, багато високих трав. Тваринний світ саван і субекваторіальних лісів багатий і різноманітний. Із хижаків поширені тигри, чорні пантери, гепарди, смугасті гієни. У лісах живуть олені, буйволи, у саванах — антилопи, у заростях річкових долин — дикі кабани. Усюди водяться мавпи. Подекуди збереглися дикі слони. Багато отруйних змій, у річках водяться крокодили.

Зона вологих екваторіальних лісів Євразії охоплює південь півострова Індокитай, майже повністю Великі Зондські острови й південний захід острова Шрі-Ланка. Як і для екваторіальних лісів на інших материках, для них характерною є пишна багатоярусна вічнозелена рослинність і багатий тваринний світ. Для зони євразійських екваторіальних лісів характерними є носороги, дикі бики, тигри, малайські ведмеді, тапіри. На Великих Зондських островах поширені людиноподібні мавпи — орангутанги та гібони. Є величезні ящірки — варани і пітони, багато птахів, метеликів.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити