Географія - Ґрунтовна підготовка до ЗНО і ДПА
Тема 12. ПРИРОДНІ УМОВИ І РЕСУРСИ УКРАЇНИ. РЕЛЬЄФ, ТЕКТОНІЧНА, ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА, МІНЕРАЛЬНІ РЕСУРСИ
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
Геологічна будова України
Геологія — це система наук про Землю, земну кору, її склад, будову, рухи та історію розвитку, а також розміщення корисних копалин.
Геологічні методи дослідження дозволяють визначити абсолютний і відносний вік гірських порід. Відносний вік гірських порід та епох гороутворення визначають на основі вивчення скам’янілих решток тварин, рослин тощо, які знайдені у певних гірських породах, із урахуванням послідовності їхнього нашарування. Абсолютний вік гірських порід навчилися визначати пізніше за відносний, коли були винайдені радіологічні методи. Виявилося, що радіоактивні елементи, що містяться у гірських породах, із часом розпадаються з постійною швидкістю. Зокрема, Уран розпадається на Плюмбум (свинець) і Гелій, тому за масою свинцю у гірських породах вираховують їхній абсолютний вік у роках, які знадобилися для такого перетворення урану.
Визначення абсолютного і відносного віку гірських порід дає змогу скласти геохронологічну таблицю, або таблицю геологічного літочислення, у якій виділяють п’ять ер: архейську, протерозойську, палеозойську, мезозойську, кайнозойську — кожна з яких поділяється на кілька періодів. Кожен період геологічного часу має у таблиці свій колір. Аналогічні кольори використовують при побудові геологічних карт, за якими можна дізнатися, де на земну поверхню виходять різні за віком геологічні шари гірських порід.
Український щит: метаморфічні гірські породи — сланці та гнейси — прорвані гранітними та іншими магматичними утвореннями; час формування — архей і ранній протерозой (3,5— 1,6 млрд. років тому).
Дніпровсько-Донецька западина. Одна з найбільших западин Східноєвропейської платформи, заповнена осадовими відкладеннями потужністю 10—20 км палеозойської, мезозойської і кайнозойської ер, — це різнокольорові глини, доломіти, вапняки, сланці, пісковики. Із девонською та кам’яновугільною системами пов’язані приховані під іншими осадовими породами родовища нафти й природного газу, солі.
Донецька складчаста споруда: дислоковані, зім’яті у складки породи кам’яновугільної системи, у середній частині яких міститься вугілля; потужність системи сягає 15—18 км і є однією з найбільших у світі.
Кримська складчаста система. Утворена породами нижнього мезозою (тріас — середня юра), де закономірно чергуються пісковики та аргіліти. Така формація називається фліш.
Карпатська складчаста система має найскладнішу будову. Зовнішня зона утворена інтенсивно дислокованими породами крейди — палеогену: уламкові товщі, чергування пісковиків та аргілітів. Внутрішня зона складена переважно вапняковими породами мезозойського віку.