Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

ГЕОГРАФІЯ
Ґрунтовна підготовка до ЗНО і ДПА

Тема 12. ПРИРОДНІ УМОВИ І РЕСУРСИ УКРАЇНИ. РЕЛЬЄФ, ТЕКТОНІЧНА, ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА, МІНЕРАЛЬНІ РЕСУРСИ

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

 

Геологічна будова України

Геологія — це система наук про Землю, земну кору, її склад, будову, рухи та історію розвитку, а також розміщення корисних копалин.

Геологічні методи дослідження дозволяють визначити абсолютний і відносний вік гірських порід. Відносний вік гірських порід та епох гороутворення визначають на основі вивчення скам’янілих решток тварин, рослин тощо, які знайдені у певних гірських породах, із урахуванням послідовності їхнього нашарування. Абсолютний вік гірських порід навчилися визначати пізніше за відносний, коли були винайдені радіологічні методи. Виявилося, що радіоактивні елементи, що містяться у гірських породах, із часом розпадаються з постійною швидкістю. Зокрема, Уран розпадається на Плюмбум (свинець) і Гелій, тому за масою свинцю у гірських породах вираховують їхній абсолютний вік у роках, які знадобилися для такого перетворення урану.

Визначення абсолютного і відносного віку гірських порід дає змогу скласти геохронологічну таблицю, або таблицю геологічного літочислення, у якій виділяють п’ять ер: архейську, протерозойську, палеозойську, мезозойську, кайнозойську — кожна з яких поділяється на кілька періодів. Кожен період геологічного часу має у таблиці свій колір. Аналогічні кольори використовують при побудові геологічних карт, за якими можна дізнатися, де на земну поверхню виходять різні за віком геологічні шари гірських порід.

Український щит: метаморфічні гірські породи — сланці та гнейси — прорвані гранітними та іншими магматичними утвореннями; час формування — архей і ранній протерозой (3,5— 1,6 млрд. років тому).

Дніпровсько-Донецька западина. Одна з найбільших западин Східноєвропейської платформи, заповнена осадовими відкладеннями потужністю 10—20 км палеозойської, мезозойської і кайнозойської ер, — це різнокольорові глини, доломіти, вапняки, сланці, пісковики. Із девонською та кам’яновугільною системами пов’язані приховані під іншими осадовими породами родовища нафти й природного газу, солі.

Донецька складчаста споруда: дислоковані, зім’яті у складки породи кам’яновугільної системи, у середній частині яких міститься вугілля; потужність системи сягає 15—18 км і є однією з найбільших у світі.

Кримська складчаста система. Утворена породами нижнього мезозою (тріас — середня юра), де закономірно чергуються пісковики та аргіліти. Така формація називається фліш.

Карпатська складчаста система має найскладнішу будову. Зовнішня зона утворена інтенсивно дислокованими породами крейди — палеогену: уламкові товщі, чергування пісковиків та аргілітів. Внутрішня зона складена переважно вапняковими породами мезозойського віку.









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.