ГЕОГРАФІЯ
Ґрунтовна підготовка до ЗНО і ДПА

Тема 17. ПРОМИСЛОВІСТЬ УКРАЇНИ: МАШИНОБУДУВАННЯ, ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ, ЛІСОВА ТА ДЕРЕВООБРОБНА, БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ, ЛЕГКА ТА ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВОСТІ

 

Хімічна промисловість

Хімічна промисловість — сукупність галузей, що виробляють різноманітну продукцію шляхом хімічної обробки сировини, створюють речовини, яких не існує в природі, та сучасні технології переробки природних ресурсів. Головні особливості хімічної промисловості:

• широка сировинна база (кам’яне і буре вугілля, нафта, кам’яна і калійна солі, фосфорити, крейда, вапняки, супутний і природний газ, сірка, відходи чорної і кольорової металургії, харчової промисловості, лісопромислового комплексу);

• можливість створювати нові речовини із заданими властивостями;

• можливість широкого комбінування (з одного і того самого виду сировини можна отримувати різну продукцію);

• екологічна небезпека багатьох виробництв та водночас можливість створення нових технологій безвідходної переробки сировини.

У структурі сучасної хімічної промисловості України пріоритетними галузями є гірничо-хімічна, основна хімія (виробництво мінеральних добрив, сірчаної кислоти, соди), хімія органічного синтезу (виробництво синтетичних смол і пластмас, хімічних волокон, лакофарбова галузь, нафтохімія).

Підприємства гірничо-хімічної галузі розміщуються в районах видобутку корисних копалин. Сірку добувають у Новому Роздолі та Немирові (Львівська обл.), кам’яну (кухонну) сіль — у Слов’янську, Артемівську (Донецька обл.) і в Криму (оз. Сиваш), калійну сіль — у Калуші (Івано-Франківська обл.) і Стебнику (Львівська обл.).

Виробництво азотних добрив розміщується в районах коксохімічних заводів (Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Алчевськ, Горлівка, Лисичанськ, Сєверодонецьк), районах видобутку природного газу і біля трас великих газопроводів (Рівне, Черкаси, Одеса).

Центрами виробництва калійних добрив є Калуш (Івано-Франківська обл.) і Стебник (Львівська обл.), де добувають калійні солі.

Фосфорні добрива виробляють на основі імпортної сировини в районах сільськогосподарського виробництва (Одеса, Вінниця), а також у місцях виробництва сірчаної кислоти (Костянтинівка, Суми) і в центрах розвитку металургії (Маріуполь).

Виробництво сірчаної кислоти зосереджено в районах її споживання (Костянтинівка, Суми, Рівне, Новий Розділ, Дніпродзержинськ).

Виробництво соди розміщене в районах видобутку кам’яної солі (Слов’янськ, Лисичанськ) і ропи (Красноперекопськ).

Промисловість органічного синтезу розвинена в Донбасі (Лисичанськ, Сєверодонецьк, Горлівка) і на Наддніпрянщині (Дніпродзержинськ, Запоріжжя). Виробництво полімерних матеріалів базується на використанні продуктів нафтопереробної, газової, коксохімічної промисловості (Донецьк, Запоріжжя, Луцьк — виробництво синтетичних смол і пластмас; Київ, Черкаси, Чернігів — виробництво хімічних волокон). Частково виробництво базується на використанні хімічної сировини, що надходить продуктопроводами з Росії.

Високого рівня розвитку в Україні досягли лакофарбова промисловість (центри — Дніпропетровськ, Львів, Одеса, Харків), виробництво синтетичних барвників (Рубіжне, Красноперекопськ).

На базі нафтопереробної і газової промисловості розвивається нафтохімічна (Бердянськ, Кременчук, Херсон) і гумово-асбестова (Дніпропетровськ, Біла Церква) промисловість.

Усе більшого значення в Україні набувають виробництво синтетичних миючих засобів, фармацевтика. Ці галузі належать до наукоємних, тому їхні виробництва розміщені у великих містах — Донецьку, Дніпропетровську, Києві, Запоріжжі, Одесі та ін.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити