ГЕОГРАФІЯ
Ґрунтовна підготовка до ЗНО і ДПА

Тема 18. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. ТРАНСПОРТ. СОЦІАЛЬНА СФЕРА

 

Сільське господарство

Сільське господарство — друга провідна галузь матеріального виробництва, яка займається вирощуванням рослин і розведенням свійських тварин з метою забезпечення населення продуктами харчування та окремих галузей промисловості сировиною. Сільське господарство є головною складовою агропромислового комплексу (АПК), який також включає переробку, зберігання, транспортування й збут сільськогосподарської продукції, підприємства, які готують техніку та обладнання, мінеральні добрива та отрутохімікати.

Україна має високий ступінь освоєння земельного фонду; на сільськогосподарські угіддя припадає 60 % його площі. Характерною рисою структури сільськогосподарських угідь України є загальна висока питома вага розораних земель (80 %), а в Кіровоградській, Вінницькій і Тернопільській областях вона складає близько 90 %. (Для порівняння: у США — 16,9 %, у Франції — 32 %.) Інші площі використовуються під багаторічні насадження (1,5 %), сіножаті (3,1 %) і пасовища (11,0 %).

Сільське господарство складається з рослинництва і тваринництва. За собівартістю продукції рослинництво в Україні перевершує тваринництво.

 

 

Провідними культурами в землеробстві є зернові: озима і яра пшениця, жито, озимий і ярий ячмінь, кукурудза, овес, гречка, просо і рис.

Основна зернова культура України — озима пшениця. Головними районами її вирощування є Лісостеп і північні райони Степу. Яра пшениця має нижчу врожайність порівнюючи до озимої, її посіви розміщені головним чином у степових районах України з більш суворими зимовими умовами, де практично відсутній постійний сніговий покрив.

Технічні культури досить різноманітні: цукровий буряк, соняшник, льон-довгунець, хміль, тютюн. Провідною культурою в Україні є цукровий буряк (найбільші площі — у Лісостепу, зокрема в Тернопільській, Вінницькій, Черкаській і Хмельницькій областях; є також посіви в південних районах Полісся і північних районах Степу).

Соняшник є основною олійною культурою. За обсягом його вирощування Україна посідає перше місце у світі; головні райони вирощування — Донецька, Дніпропетровська, Луганська і Запорізька області.

Також вирощують: хміль у Житомирській обл., льон-довгунець — у Поліссі, тютюн і ефіроолійні культури — в АР Крим.

Садівництво і виноградарство поширені в Лісостепу і Степу практично повсюдно. Найбільші плантації винограду розташовані в Криму і Закарпатті.

Тваринництво України традиційно спеціалізується на виробництві м’яса, м’ясопродуктів, молока, яєць та інших продуктів харчування. На структуру, розміщення, спеціалізацію тваринництва України істотно впливає кормова база, яка є різною в різних регіонах держави і залежить від ряду місцевих особливостей (кліматичних, земельних тощо).

Провідною галуззю тваринництва є скотарство. Скотарство розвинене повсюдно. Навколо великих міст, міських агломерацій, у приміських зонах Полісся, Лісостепу розміщуються господарства, що спеціалізуються на виробництві молочно-м’ясної продукції. М’ясо-молочне тваринництво переважає в Степу.

Свинарство є другою за значенням галуззю тваринництва. Воно забезпечує населення продуктами харчування — м’ясом і жиром, а легку промисловість — шкірою, щетиною та ін. Ця галузь не дуже залежить від кормової бази, тому зосереджена в густонаселених районах, де добре розвинено овочівництво, є відходи харчової промисловості. Основними постачальниками продукції свинарства є Лісостеп і Степ.

Вівчарству в Україні належить допоміжна роль. Інтенсивно ця галузь розвивається в Степу і на гірських пасовищах Карпат.

Птахівництво орієнтується на фуражне зерно, що переробляється на корм, розвивається в приміських зонах великих міст. Ця галузь спеціалізується на розведенні курей, індиків, качок, гусей, виробництві м’яса (бройлери), яєць, пера і пуху. Промислове птахівництво розвивається в усіх природно-економічних зонах. Великими виробниками пташиного м’яса і яєць є лісостепові й степові області. Перше місце в Україні належить Криму.

Залежність сільського господарства від природно-кліматичних умов зумовлює зональний характер його спеціалізації. У територіальній структурі сільського господарства України виділяються три зональні аграрні комплекси (зони) — лісовий (поліський), лісостеповий, степовий та азональні — гірські регіони — Карпатський і Кримський та приміські території.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити