Географія - Ґрунтовна підготовка до ЗНО і ДПА

Тип

Підтип

Країни

Ознаки

Економічно високорозвинені

країни

Головні країни («Велика сімка»)

США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Канада

Високий рівень концентрації економічного, технологічного та наукового потенціалів; найвищі показники рівня соціально-економічного розвитку; частка зайнятих у сфері послуг перевищує 50 %

Малі індустріально розвинені країни

Нідерланди, Бельгія, Люксембург, Данія, Швеція, Норвегія, Австрія, Швейцарія

Висока питома вага експортної продукції та імпорту сировини і палива. Значна частка припадає на невиробничі галузі, пов’язані з міжнародною сферою послуг, — банківську справу, міжнародний туризм, торгівлю тощо. Високий ступінь соціального захисту населення

Країни «переселенського капіталу»

Австралія, Південна Африка, Нова Зеландія, Ізраїль

У минулому (за винятком Ізраїлю) були колоніями Великої Британії. Характеризуються аграрною сировинною спеціалізацією в міжнародному поділі праці (крім Ізраїлю). Господарство країн усебічно розвинене, задовольняє внутрішні потреби і має позитивний торговельний баланс

Країни із середнім економічним розвитком

Країни, що досягли середнього розвитку

Ірландія, Ісландія, Іспанія, Португалія, Туреччина, Греція

Рівень індустріалізації дорівнює або трохи перевищує пересічний світовий. Більшість із них має високі темпи розвитку і в найближчій перспективі можуть перейти до групи високорозвинених країн

Країни, що відстали в розвитку

Колишні республіки Радянського Союзу, а також постсоціалістичні країни Європи, що стали на шлях розвитку ринкової економіки

Індустріальний тип економіки з пріоритетним розвитком промисловості. Упроваджується структурна і якісна перебудова суспільства. Деякі країни (Польща, Словаччина, Чехія, Естонія) досягли значних успіхів

Країни планової економіки

(соціалістичні)

Китай, Північна Корея, В’єтнам, Куба

Невисокий рівень соціально-економічного розвитку. ВНП на душу населення становить у середньому 14 % рівня США. Китай і В’єтнам будують ринкову економіку, одночасно намагаючись зберегти соціалістичний устрій

Країни, що розвиваються

Країни з високим прибутком

Нові індустріальні: Сінгапур, Республіка Корея, Тайвань, Чилі, Аргентина, Бразилія, Мексика, Венесуела та ін.

Високі темпи зростання ВВП і експорту промислової продукції, розвиток власного науково-технічного потенціалу, запозичення іноземних технологій

Нафтоекспортери: Саудівська Аравія, Кувейт, ОАЕ, Оман, Бахрейн, Катар, Бруней, Лівія та ін.

Видобуток нафти дає основну частину ВВП. Відбувається процес формування базових галузей промисловості

«Багаті острови»: Антигуа і Барбуда, Антильські, Багамські, Сейшельські, Реюньйон та ін.

Високий ВВП на душу населення за рахунок іноземного туризму, транзитної торгівлі, видобувної промисловості

Країни із середнім прибутком

Країни Центральної і Південної Америки: Гватемала, Беліз, Коста-Рика, Панама, Колумбія, Еквадор.

«Цукрові острови»: Ямайка, Гренада та ін. Деякі країни Західної та Центральної Азії

Аграрно-індустріальні країни: у промисловості найбільшого розвитку досягли харчова, легка та видобувна галузі. Значні показники безробіття

Країни з низьким прибутком

Індія, Пакистан, Гондурас, Нікарагуа, Марокко, Ліберія та ін.

Сільське господарство має два сектори: споживчий (носить натуральний характер) і експортний (має вузьку спеціалізацію). У сільському господарстві зайнята більша частина населення

Найбідніші країни (42 країни)

М’янма, Бутан, Афганістан, Ефіопія, Сомалі, Уганда, Руанда, Бурунді, Ботсвана, Папуа-Нова Гвінея, Кірібаті, Гаїті та ін.

Зберігаються натуральне господарство та примітивні засоби обробітку землі. Промисловість, плантації та експортні галузі економіки майже відсутні