Тема 5. БІОСФЕРА. ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА. ЗАГАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ПРИРОДИ ЗЕМЛІ

 

ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА

 

Природні комплекси

Гірські породи і рельєф, вода і повітря, ґрунт, рослинний і тваринний світ складним чином взаємодіють одне з одним, утворюючи різноманітні природні комплекси. Природний комплекс — закономірне поєднання природних компонентів на певній території, які перебувають у взаємодії та утворюють нерозривну систему. Природні комплекси мають свій особливий характерний вигляд, тому їх ще називають ландшафтами.

 

Характеристика окремих природних зон Землі

 

Назва	Розташування	Особливості клімату	Ґрунти	Представники
				рослинного світу	тваринного світу
Зона вологих екваторіальних лісів	Екваторіальні широти	Жаркий: середні температури +24...+26 °С протягом року. Вологий: понад 3000 мм опадів на рік, щоденні зливи	Червоно-жовті, фералітні	Багатоярусні ліси, тисячі видів вічнозелених рослин: сейба, пальми, каучуконоси, ліани, фікуси, папороті та ін.	Багато видів тварин, птахів, комах, плазунів
Савани та рідколісся	Субекваторіальні та тропічні широти	Характерні дві пори року: суха і волога. Кількість опадів від 250 до 2000 мм на рік. Середні температури повітря: +15...+32 °С	Фералітні, червоні, коричнево-червоні, червоно-бурі	Злакові трави, акації, деревоподібний молочай, пальми, баобаби (хлібні дерева), долинами річок — галерейні ліси	Багато копитних тварин, крокодили, леви, гепарди, леопарди, шакали, гієни, страуси, марабу та ін.
Пустелі й напівпустелі	У тропічних і частково субтропічних широтах	Великі добові амплітуди температур. Кількість опадів 100—200 мм на рік. Середні температури повітря: +16...+32 °С, максимальна +58 °С (у тіні)	Пустельні тропічні, часто засолені	Незначна рослинність, колючі чагарники, верблюжі колючки, алое, види молочаю, дикі кавуни, вельвічія, в оазисах — пальми	Антилопи, ящірки, змії, багато комах, гієни, шакали, страуси, дрохви
Лісостеп і Степ	У помірних широтах, у внутрішніх районах Євразії, Північної та Південної Америки	Континентальний клімат із недостатнім зволоженням	Чорноземи, каштанові	Багата трав’яниста рослинність: ковила, типчак	Копитні тварини, багато птахів, гризунів
Тайга	У помірних широтах, величезні простори в Північній півкулі	Континентальний: тепле, нетривале літо, холодна сніжна зима	Підзолисті, дерново-підзолисті, болотні, мерзлотно-тайгові	Хвойні дерева і ялини, сосни, ялиці, модрини, кедри	Білки, соболі, куниці, лосі, олені, птахи (глухарі, тетеруки, рябчики)
Тундра і лісотундра	На півночі Євразії та Північної Америки	Низькі температури повітря, надмірна вологість	Тундрові, тундрово-глеєві	Мохи, лишайники, карликові дерева, низькорослі чагарники	Полярний вовк, північний олень, песець, велика кількість птахів
Арктичні та антарктичні пустелі	Полярні широти	Суворий, дуже холодний сухий клімат	Арктичні пустелі, кам’янисті	Практично відсутні	Білий ведмідь, тюлені, моржі, чайки, кайри

 

Найбільшим природним комплексом є географічна оболонка, яка поділяється на менші за розмірами природні комплекси. Залежно від причин формування природні комплекси умовно поділяють на зональні та азональні. В основі виділення зональних природних комплексів лежить закономірна зміна природних компонентів від екватора до полюсів. Азональні природні комплекси виникають у зв’язку з порушеннями зональності, зумовленої різницею у будові земної кори, рельєфу, близькістю до океанів. Найбільшими азональними природними комплексами є материки й океани. Усередині них виділяються природні комплекси нижчого порядку.

Найбільшими широтними зональними підрозділами географічної оболонки є географічні пояси Землі. Вони відрізняються один від одного температурними умовами, особливостями циркуляції атмосфери, ґрунтово-рослинного покриву та тваринного світу. Географічні пояси збігаються з кліматичними поясами і мають одні й ті самі назви. Ширина кожного географічного поясу місцями сягає понад 4 тис. км. Зрозуміло, що протягом такої великої відстані природні компоненти змінюються. Чим ближче до екватора розташована та чи інша частина географічного поясу, тим більше тепла вона отримує, тим більше відрізняється від попередньої. її відмінності помітні, у першу чергу, у видовому складі тваринного та рослинного світу, кліматі, ґрунтах. Тому в межах географічних поясів розрізняють більш-менш однорідні за умовами зони, які називають природними. Таким чином, природні зони — це великі частини географічних поясів, які закономірно змінюються від екватора до полюсів і від океанів углиб материків.

У горах висотна поясність починається з аналога тієї горизонтальної зони, у межах якої розташовані гори. Кількість висотних поясів буде залежати від висоти та місця розташування гір. Чим вищими є гори і чим ближче вони розташовані до екватора, тим більшим є у них набір поясів.

У Світовому океані також існують природні зони. Вони відрізняються за типами водних мас, температурою, солоністю, складом органічного світу.