ГЕОГРАФІЯ ЗОВНІШНЄ НЕЗАЛЕЖНЕ ОЦІНЮВАННЯ 2018

ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

Природні умови і ресурси України

Рельєф, тектонічна, геологічна будова, мінеральні ресурси

Особливості геологічної будови території України

Територія України має складну геологічну будову, що формувалася протягом тривалого часу і є результатом дії складних процесів, які відбувалися від найдавнішої (архейської) ери до сучасного (четвертинного) періоду. Різні умови формування спричинили особливості окремих частин території країни. Близько 2000 млн років тому, до кінця раннього протерозою, завершилося утворення давньої Східноєвропейської платформи, а наприкінці цієї ери почав формуватися Середземноморський складчастий пояс. У його межах змінювалися періоди відносного тектонічного спокою земної кори з періодами її розтягування або інтенсивного стискування.

У ранньому палеозої океан неодноразово затоплював західну частину сучасної території України, що опускалася, у тому числі Волинську, Подільську височини. У ранньому девоні піднявся Український щит і прилеглі до нього території, при цьому моря відступили. Однак пізніше, у девоні й карбоні вони підтопили майже всю Східноєвропейську платформу, крім центру Українського щита. У пермський період моря відступили, і територія країни перетворилася на суходіл. Згодом процеси наступу й відступу океану неодноразово повторювалися, що обумовило нашарування гірських порід, які сформувалися в різний геологічний час.

Сучасні риси рельєфу території України формуються в антропогені — останньому четвертинному періоді кайнозойської ери (тривалість — від 700 тис. до 2,5—3,5 млн років). Антропоген поділяється на плейстоцен і голоцен. Плейстоцен це нижній відділ, що відповідає найбільш тривалій епосі четвертинного періоду. Голоцен — це сучасна геологічна епоха, що становить останній відрізок антропогенового періоду, який ще триває.

Плейстоцен характеризується загальним похолоданням клімату Землі й періодичним виникненням великих материкових зледенінь. Найбільш потужне — дніпровське зледеніння — відбувалося в середньому антропогені (290— 240 тис. років тому). Наступаючи зі Скандинавського півострова й Нової Землі, льодовик укрив північні райони території України, увійшовши на її територію двома великими клинами. Після свого відступу льодовик залишив горбкуватий і пасмо вий рельєф.

Геологічний розвиток території України відбувається й сьогодні. Продовжують підніматися Карпати, повільно опускається північне узбережжя Азовського моря, відбуваються інтенсивні ерозійні процеси в долинах річок.

Геологічну будову будь-якої ділянки верхньої частини земної кори відображують геологічні карти. Вони показують вік, склад й умови залягання гірських порід.

Геоморфологічна будова. Чинники виникнення несприятливих геологічних і геоморфологічних процесів та шляхи запобігання їм

Територія України має загальний нахил із півночі на південь і від західного та східного кордонів до Дніпра, лише рівнинний Крим із півдня на північ. Належність більшої частини території до давньої Східноєвропейської платформи зумовлює особливості рельєфу: 95 % загальної площі займають рівнини (із них 70 % припадає на низовини, 25 % — на височини) і тільки 5 % — гори. Абсолютна висота рівнинної частини рідко перевищує 300—400 м, на узбережжі морів вона знижується до 10— 15 м. Середні висоти всієї території України не перевищують 170—180 м над рівнем моря.

Частина великих форм рельєфу України (Волинська, Подільська і Придніпровська височини, Донецький кряж, Придніпровська низовина і Українські Карпати) характеризуються простяганням із північного заходу на південний схід. Важливе значення в цьому мас Український кристалічний щит із таким самим напрямком, що й визнає особливості положення інших тектонічних структур, а також форм рельєфу, що їм відповідають.

Поверхня великих форм рельєфу ускладнюється меншими формами (горби, пасма, кряжі, гори-останці, відроги хребтів, річкові долини, яри, балки). Вони переважно створені зовнішніми процесами — роботою давніх льодовиків і талих льодовикових вод, тимчасових і постійних водотоків, підземних вод, вітру.

Так, діяльністю материкових та гірських льодовиків під час четвертинного зледеніння пояснюється утворення льодовикових та водно-льодовикових форм рельєфу. На поверхні льодовика місцями виникали заглиблення, що поступово заповнювалися уламковим матеріалом. Після повного руйнування льодовика цей матеріал утворив великі пагорби — ками. Задовго до повного танення льодовика водні потоки прокладали в його товщі канали, виносячи велику кількість дрібноуламкового матеріалу. Досягаючи краю льодовика, ці потоки розливалися, втрачаючи швидкість. Пісок осідав, утворюючи великі піщані поля — зандри. Русла ж водно-льодовикових потоків залишили після себе ози — піщані гряди заввишки до 30—40 м, що тягнуться часом на десятки кілометрів. Такі форми рельєфу, а також долини стоку талих вод характерні для Поліської низовини. Дюни і гряди еолового походження утворились на піщаних заплавах середнього Дніпра, пересипах та косах Азовського і Чорного морів. У результаті діяльності вулканів формуються вулканічні форми рельєфу, його прикладами є Берегівське горбогір’я на Закарпатті, Вулканічний хребет у Карпатах, гірсько- вулканічний масив Карадаг у Криму.

На значній частині території країни розвинені несприятливі геологічні процеси, такі як зсуви, карсти, суфозія, ерозія, підтоплення. На значній території України почали розвиватися процеси карстоутворення, у тому числі в половині випадків виявився відкритий карст (провалля, колодязі, воронки, шахти), особливо в Криму, на Поділлі, в Миколаївській області, де біля поверхні залягають вапняки. На половині освоєних площ схилів розвиваються зсуви (Крим, Закарпаття, Прикарпаття, Одеська, Харківська області).

На територіях активної діяльності людини фахівцями зафіксовано вже 13,8 тис. ділянок зсувів і 2,5 тис. карстово-суфозійних об’єктів. У Криму, Карпатах, на Закарпатті та Прикарпатті на більшості гірських водозборів і схилів з’явилися селеві процеси. У районах поширення лесових порід (понад половина площі України) відбувається просідання поверхні, п’ята частина території України страждає від ярової ерозії (Хмельницька, Вінницька, Чернівецька, Одеська, Київська, Черкаська, Кіровоградська області, Крим). На Поліссі спостерігаються процеси підтоплення, а на півдні України — засолення внаслідок неправильного зрошування. Людська діяльність уздовж Чорноморського й Азовського узбереж повсюдно супроводжується активізацією морської абразії берегів.

На двох третинах території України значно зменшилася сейсмостійкість ґрунтів і порід, особливо на півдні, в Донбасі, Прикарпатті, що спричинено появою тисяч свердловин, шахт, кар’єрів.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.