ГЕОГРАФІЯ ЗОВНІШНЄ НЕЗАЛЕЖНЕ ОЦІНЮВАННЯ 2018

ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

Ґрунти, рослинний покрив, тваринний світ

Різноманітність видового складу рослинності, закономірності поширення рослинності. Рослинні комплекси лісів, степів, луків

Свого сучасного вигляду рослинність України набула близько 10 тис. років тому і зараз налічує приблизно 25 тис. видів вищих і нижчих рослин, у тому числі близько 4 тис. видів водоростей, понад 15 тис. видів грибів, понад 1 тис. видів лишайників, майже 800 видів мохоподібних, а дерев тільки 80 видів. Найбагатшою є флора Криму (понад 2300 видів) і Карпат (понад 2000 видів).

Природна рослинність збереглася в лісах, на луках, болотах, схилах балок і ярів, на заповідних територіях. Рослини, що ростуть на певній території, пристосувавшись до схожих природних умов (клімату, рельєфу, геологічної будови, ґрунтів тощо), утворюють рослинні угруповання. У них гармонійно співіснують дерева, кущі, трав’яні рослини, мохи, лишайники, гриби. У морях, озерах, річках, водоймищах розвивається водна рослинність.

Ліси є найскладнішими рослинними угрупованнями. Рослини там утворюють яруси відповідно до своєї висоти і віку. Найбільші площі лісів у Карпатах, тут воші вкривають близько 40 % території, та Кримських горах (36 %), на Поліссі — близько чверті площі, у лісостепу — менше ніж сьому частину, у степовій зоні — тридцяту частину. У лісах переважають молоді й середні за віком деревостани, поширені такі породи, як сосна, ялина, бук, дуб. Під ними — до 90 % покритих лісами площ. Дуб переважає на Поліссі та в лісостепу, бук — у західній частині країни і в Криму. Серед інших деревних порід: ясен, граб, липа, клен, смерека, береза, тополя, верба. На рівнинах поширені соснові (бори), листяні та мішані (хвойно-широколисті) ліси. Соснові та мішані ліси характерні для Полісся й частково лісостепу, а широколисті — для лісостепу.

Досить різноманітний видовий склад поліських лісів, що сформувалися на супісках (піщано-глиниста осадова гірська порода). Основні формації: дубово-соснові, соснові ліси (бори), грабово-дубово-соснові, дубово-грабові і рідше вільхові. Перший ярус найбільш поширених — дубово-соснових лісів, утворює сосна, другий — дуб, береза, осика, вільха. Підлісок негустий, і тільки подекуди густі зарості утворюють рододендрон (азалія понтійська) — представник дольодовикової рослинності, а також горішник, малина й інші чагарники.

У зоні степів деревам недостатньо опадів, тому переважає трав’яниста рослинність. Справжні степи поділяються на різнотравно-типчаково-ковилові й типчаково-ковилові. Для крайнього півдня характерні полинно-злакові (південні, сухі) з розрідженим травостоєм. У травостої домінують типчак борознистий, житняк, ковила, полин. Як зональний тип рослинності степи збереглися лише фрагментарно на схилах балок, у передгір’ях Криму, на піщаних косах Азово-Чорноморського узбережжя, островах, а також у заповідниках (Асканія-Нова, Хомутівський степ).

У цілому відбувається така зміна рослинного покриву степів із півночі на південь: спочатку фрагментарні ділянки лучних степів, далі різнотравно-типчаково-ковилові (північні), південніше їх змінюють типчаково-ковилові (середні), а потім полинно-злакові (південні або сухі).

Лугова рослинність сформувалася в умовах достатньо зволожених ґрунтів і на відміну від степової рослинності залишається зеленою протягом усього вегетаційного періоду. Луки залежно від умов зростання поділяються на заплавні, суходільні, низинні, гірські. Найбагатшими за різноманітністю флори є заплавні луки, для яких характерні зарості, лози, а також злаковий травостій: пирій повзучий, червона костриця, конюшина, жовтець, щавель, деревій. На суходільних луках ростуть мітлиця, пахучий

колосок, костриця, кульбаба, волошки. Низинні луки формуються у зниженнях, тому воші тривалий час обводнені. У їхньому трав’яному покриві переважають вівсяниця червона, тимофіївка лучна, осока звичайна, конюшина лучна та біла. У травостої гірських луків (полонин) переважають костриця червона і лучна, біловус, конюшина, мохово-лишайниковий покрив.

Рослинність природних зон України

Мішані та широколисті ліси

Лісостеп

Степ

Природну рослинність становлять лісові, лучні та болотні види. Лісистість — від 10 до 60 % , переважає сосна, дуб (звичайний, скельний, пухнастий), береза, граб, клен, липа, в’яз, тополя, вільха, верба

Із природної рослинності переважають широколисті дубові, дубово-грабові та дубово- кленові ліси. Лісистість — 12,5 %. Бук утворює великі масиви на крайньому заході. Граб характерний для лісів Придніпровської височини. Соснові та сосново-дубові ліси займають піщані тераси річок.

Степові ділянки майже не збереглися

Природна степова рослинність на сьогодні збереглася тільки в національних парках, заповідниках і на невеликих ділянках уздовж схилів річкових долин, ярів і балок (ковила, типчак, тонконіг вузьколистий). Лісистість становить 3,8 %

У горах проявляється висотна поясність рослинного покриву. У Карпатах із буками часто сусідять давні дуби, ясени, клени, липи, з ялинами — ялиці. Хвойних більше на північних схилах, широколисті ліси особливо пишні на південних. До підніж ліс змінюється лісостепом, а зверху, із боку полонини, на висотах 1100—1300 м оточений криволіссям. Тут зустрічаються пригнічені зимовими снігами буки, чагарникові клени, горобина, вільшаник і важкопрохідні зарості ялівцю. На Південному березі Криму немало реліктових та ендемічних видів. У важкодоступних місцях збереглися зарості тису ягідного, сосни Станкевича, горобини Станкова.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити