Географія - Зовнішнє незалежне оцінювання

ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

Гірські природні комплекси. Природні комплекси морів

Природні комплекси морів

Чорне та Азовське моря

Чорне й Азовське моря — це великі природні комплекси, головним компонентом яких є морська вода. Вони належать до внутрішніх морів Атлантичного океану. Чорне море займає тектонічну западину, що зазнає стадії занурення, і тому море має значні глибини — до 2245 м.

Температура води Чорного моря влітку — +24...+26°С, взимку Н6...+8°С. Максимальна середньомісячна температура поверхневих вод зазвичай спостерігається в серпні, мінімальна — у лютому. Від глибини 500 м встановлюється майже постійна температура +8,9 °С, а на максимальних чорноморських глибинах, нижче 2000 м, вона становить +9,1 °С.

Солоність поверхневих вод у центральній частині Чорного моря складає в середньому 18 %0, в деяких випадках перевищує 18,2 ‰. Найнижча солоність спостерігається на північному заході (від 13 до 15 ‰), де в море надходить основна кількість річкової води.

За своїм гідрологічним режимом Чорне море відрізняється від більшості морів. У нього дуже опріснений, а отже, легший поверхневий шар (влітку він теплий) лежить на більш щільному, солоному нижньому шарі. Наявність двох шарів постійно підтримується винесенням прісних вод із річок і опріснених вод з Азовського моря, а також глибинних (щільних) — із Мармурового моря. Обмін вод між цими шарами дуже слабкий. Він необхідний для поширення кисню на глибину. Кисень утворюється у поверхневих шарах моря. Углиб він поширюється шляхом вертикального водообміну. Там, де немає вертикального руху вод, немає і кисню у глибинних шарах. Це спостерігається в Чорному морі.

Його характерною особливістю є висока концентрація сірководню. Починаючи з глибин 150—200 м, де його вміст становить близько

0,04—0,16 мл на 1 л, на глибині 300 м — наближається до 1 мл/л, на глибині 500 м — перевищує 3 мл/л, а нижче 1000 м — сягає 6 мл/л. Причиною утворення сірководню є бактерії роду мікроспіра, які для життєдіяльності використовують кисень сульфатів.

Азовське море відрізняється від Чорного своїми розмірами, глибинами, температурами (насамперед усієї водної маси), гідрологічним режимом, солоністю. Спостерігаються значні перепади в температурі протягом року. У більшості випадків у прибережних водах вона коливається від максимальних показників у +30...+31 °С в най- тепліші літні дні, до мінімальних -0,3°С взимку. Щорічно відзначається утворення льоду, яке зазвичай починається в Таганрозькій затоці. Солоність води збільшується від гирла Дону в південно-західному напрямку.

Останніми десятиліттями вона зростає, що пояснюється порушенням балансу стоку в море прісних вод і припливом солоних чорноморських вод. Пересічна солоність зараз становить близько 14 ‰, в недалекому минулому вона тривалий час дорівнювала 11 ‰ .

Підводний рельєф Азовського моря досить простий. Дно майже плоске, глибини в основному зростають повільно у міру віддалення від берегів, найбільші глибини перебувають у центрі моря. Учені вважають, що Азовське море поступово міліє.

Хвилювання в мілководному Азовському морі має деякі особливості: висота хвиль досягає максимуму в 1,2—1,5 м за вітру 6—7 балів і його тривалості близько 6 годин. За більшої тривалості й сили вітру азовські хвилі починають руйнуватися, своїм характером нагадують прибійні хвилі. Вони небезпечніші для кораблів, ніж більш високі хвилі, утворені на глибокій воді.






Personalised Essay Writing Service for You

Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити