ГЕОГРАФІЯ ЗОВНІШНЄ НЕЗАЛЕЖНЕ ОЦІНЮВАННЯ 2018

ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

Населення України

Національний та етнічний склад населення

Національний склад населення

У структурі населення України, як і в більшості інших країн світу, розрізняють титульний етнос, корінні народи та національні меншини. До титульного етносу зараховують націю, яка дала назву державі. До корінних належать народи, які проживають на землі своїх пращурів і мають спільну мову, культуру. Усі ознаки «корінних народів» остаточно не визначені ні в українському законодавстві, ні в міжнародних правових актах.

Під національними меншинами мають на увазі групу населення, що проживає за межами історичної батьківщини, є громадянами цієї держави, але відрізняється від корінних народів самобутніми рисами культури.

Національний склад населення України постійно зазнавав змін. Так, упродовж значної частини XX ст. збільшувалася кількість росіян і білорусів, зменшувалася кількість євреїв, поляків, чехів, латишів.

Істотні зміни відбувалися й протягом останніх двох десятиліть. Заданими перепису 2001 р., серед більш ніж 130 націй і народностей України найчисленнішими є українці. Вони становлять 77,8 % усього населення. За період між двома останніми переписами частка українців зросла на 5 %. Збільшилася й кількість українців, але незначною мірою — на 0,3 %. Вони становлять більшість на всій території України, за винятком Автономної Республіки Крим.

Найбільшою за кількістю національною меншиною є росіяни. Вони належать до давніх жителів окремих регіонів України. Багато росіян розселилося на Слобожанщині та узбережжі Чорного й Азовського морів у період їх освоєння. Наприкінці XIX і на початку XX ст. велика кількість росіян переселилася до Донбасу та Придніпров’я. Із цим пов’язана значна питома вага представників цього народу в названих регіонах.

У період між двома останніми переписами частка росіян у населенні зменшилася на 5 %. У 2001 р. вони складали 17 % від загальної кількості жителів України, тоді як у 1989 р. — 22,1 %. Зниження частки росіян спостерігалося в усіх областях України та АРК, але й зараз вони є другою за кількістю нацією в усіх

областях, крім Закарпатської та Чернівецької. В Автономній Республіці Крим росіяни становлять 58 % від усього населення, у Луганській, Донецькій, Харківській та Запорізькій областях — від 25 до 39 %. Вони переважно проживають у містах і селищах міського типу.

Другою за кількістю громадян меншиною стали білоруси. Вони складають 0,6 % населення й проживають у містах Донецької області, на Поліссі, у східних і південних областях. На третьому місці — молдавани, більшість із яких живе в Чернівецькій та Одеській областях.

За час між двома переписами значно збільшилася кількість кримських татар (у 5,3 разу), зараз їх налічується чверть мільйона, що становить 0,5 % від усіх жителів країни. Кримські татари, як і українці, належать до корінних народів, майже всі вони проживають у Криму.

Болгари проживають у Донецькій, Одеській та Запорізькій областях, перевалено в сільській місцевості. Майже всі угорці зосереджені в Закарпатті, румуни — в Чернівецькій та Одеській областях. Більша частина поляків живе в Житомирській, Хмельницькій та Львівській областях.

Між двома переписами значно знизилася частка євреїв. Якщо в 1989 р. вони становили близько 1 % населення, то у 2001 р. — 0,2 %. Найбільше євреїв, як і раніше, живе у великих містах, Київській, Одеській, Чернівецькій областях.

Громадяни всіх національностей перебувають під захистом держави й мають рівні права.

Етнографічні групи. Регіональні відмінності духовної культури населення (мова, релігії, звичаї)

В Україні збереглися етнографічні групи гуцулів, бойків, лемків, поліщуків, литвинів. Усі вони сформувалися в районах міжетнічного порубіжжя. Особливо яскрава етнографічна строкатість характерна для Карпат. В Івано-Франківській, Чернівецькій, Закарпатській областях (Рахівський район) та на півночі Румунії живуть гуцули. Вони відомі як скотарі, лісоруби, також вони славляться різьбярством і килимарством. До центрів Гуцульщини належать містечка Яремче, Верховина, Рахів.

Бойки живуть на території передгірних і гірських районів Галичини (у межах Івано-Франківської та Львівської областей) та частини Закарпатської області. Із давніх-давен вони займалися скотарством (розведенням овець, волів), землеробством та лісовим господарством. Саме господарська діяльність стала одним з основних чинників етнічної своєрідності бойків.

На північному заході Закарпаття та на суміжній території Польщі й Словаччини живуть лемки. Культура цієї етнографічної групи ґрунтується на українських традиціях, але має свою самобутність.

У районі українсько-білоруського міжетнічного порубіжжя мешкають поліщуки. Вони мають риси як української, так і білоруської культур. Самоназву «поліщуки* пов’язують із Поліссям, де здавна живуть представники цієї етнографічної групи.

Литвини проживають на схід від річки Десни, на території північних частин сучасних Сумської та Чернігівської областей, а також низки суміжних районів Білорусі та Росії.

Представники цих етнографічних груп до нашого часу зберегли самобутній фольклор і традиції побуту.

Духовна культура народу — це комплекс найрізноманітніших життєвих уявлень, вірувань, обрядів, ідей, міфів, які сформувалися в ході історичного розвитку. Основні складові духовної культури — мова, культура, освіта, обряди і звичаї, релігія. Так, більшість православних віруючих країни належать до трьох церков: Української православної церкви Московського патріархату (переважають на сході й півдні), Української православної церкви Київського патріархату та Української автокефальної православної церкви (найбільше представлені в центрі та на заході країни). Значна частина українців (4 млн) є греко-католиками і римо-католиками (понад 800 тис. осіб), вони переважно зосереджені на заході. Історичний розвиток окремих груп українського народу вплинув і на формування деяких інших територіальних особливостей матеріальної та духовної культури. Так, близько 53,3 % громадян України спілкуються в побуті українською мовою, натомість російську використовують 44,5 %. У центральних і західних областях переважає українська мова, а в східних і південних — російська. У Києві показники приблизно однакові, проте дещо більше людей удома спілкуються російською мовою.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.