ГЕОГРАФІЯ ЗОВНІШНЄ НЕЗАЛЕЖНЕ ОЦІНЮВАННЯ 2018

ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

Господарство України

Хімічна промисловість. Значення, місце і роль галузі. Сировинна база. Галузева структура хімічної промисловості. Географія окремих виробництв хімічної промисловості

Хімічна промисловість виробляє продукцію, використовуючи хімічні методи переробки сировини й матеріалів. Характерною для галузі є і концентрація виробництва, яка здійснюється шляхом об’єднання підприємств. Так, «Концерн “Стирол”» (Горлівка, Донецька область) виробляє азотні добрива (основна хімія), полістироли й аміак (хімія органічного синтезу), лікарські препарати (фармацевтика).

Значна кількість підприємств хімічної промисловості є забруднювачами навколишнього середовища. Особливо шкідливим є бензол, пестициди, деякі барвники, тому під час їх виробництва враховується екологічний чинник.

Хімічна галузь набула в Україні високого рівня розвитку, особливо у Донбасі, Придніпров’ї та Передкарпатті. У її структурі провідне місце посідають товари галузей основної хімії. Однак на роботі галузі позначилися кризові процеси. Так, за останні 20 років суттєво знизилися обсяги виробництва сірчаної кислоти, фосфатних і калійних добрив.

Україна має значну сировинну базу для розвитку галузі, тобто запаси таких видів мінеральної хімічної сировини, як вугілля, природний газ, сірка, кухонна і калійна солі тощо. З основних видів мінеральної сировини виявлені значні родовища фосфоритів. Особливість галузі полягає в тому, що як сировина використовуються відходи металургії, лісової та легкої промисловості. Особливо виділяється коксохімічне виробництво, на базі якого з вугілля (поряд із коксом, що направляється у доменне виробництво) отримують інші види продукції: аміак, смоли, бензол тощо.

Найважливішими районами гірничохімічної промисловості є Передкарпаття (видобуток сірки в Яворові та Новому Роздолі, калійної солі в Калуші, Стебнику) та Донбас (родовища кам’яної солі в Артемівську, Слов’янську).

Основна хімія спеціалізується на виробництві мінеральних добрив, сірчаної кислоти, соди. Україна належить до найбільших виробників мінеральних добрив, передусім азотних. Калійні добрива випускаються в Калуші та Стебнику. Це технологічно самостійні виробництва, які використовують місцеву сировину.

Фосфорні добрива в основному виробляють із привізних апатитів на заводах Сум, Вінниці, Одеси, Костянтинівни. ВАТ «Сумихімпром» спеціалізується на випуску фосфорних добрив, сірчаної кислоти, жовтих і червоних пігментів, коагулянту для очищення води. Це єдине в Україні підприємство, що виробляє трикальційфосфат (мінеральна підкормка для тварин).

При виробництві азотних добрив (аміачна вода, аміачна селітра, сульфат амонію, карбамід) використовуються коксівний і природний газ. Тому найбільші підприємства галузі розміщені в Дніпродзержинську (Дніпропетровська область), Горлівці (Донецька область), Сєвєродонецьку (Луганська область).

Великі заводі працюють у районах споживання азотних добрив і там, де проходять газопроводи (Черкаси, Рівне, Одеса). ВАТ «Азот» (Черкаси) випускає аміачну селітру, карбамід, карбамідноаміачну суміш, аміачну воду й сульфат амонію. ВАТ «Рівнеазот» спеціалізується на виробництві аміачної селітри, комплексних добрив.

ВАТ «Одеський припортовий завод» є третім за величиною підприємством в Україні з виробництва азотних добрив і другим — із виробництва аміаку, що використовується для одержання азотної кислоти й азотних мінеральних добрив. Більша частина виробленої заводом продукції вивозиться за кордон.

Виробництво сірчаної кислоти тяжіє до районів споживання продукції, тобто підприємств, що виробляють добрива. Так, ВАТ «Дніпро- азот» (Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область) і Сєвєродонецьке об’єднання «Азот» (Луганська область) спеціалізуються не тільки на виробництві азотних добрив для різних ґрунтів, але й соляної кислоти.

Великі підприємства з виготовлення соди розташовані в районах, де є кухонна сіль і вапняки — Слов’янськ (Донецька область) та Лисичанськ (Луганська область). У Красноперекопську (Крим) її випуск налагоджений на базі солей Сиваша. Найбільший виробник хлору — ВО «Хімпром» (Первомайськ, Харківська область).

Хімія органічного синтезу охоплює заводи, що виробляють напівпродукти для отримання полімерів (Лисичанськ, Горлівка, Сєвєродонецьк, Дніпродзержинськ, Запоріжжя). Галузь в основному використовує нафту та природний газ. Один із видів продукції — бензол — є вихідною речовиною для виробництва різних органічних речовин. Серед них — полімери, барвники, ароматичні речовини, ліки, отрутохімікати. В Івано-Франківську працює завод тонкого органічного синтезу, який спеціалізується на виробництві хімікатів-добавок, поверхневоактивних і текстильнодопоміжних речовин.

Найбільші виробники полімерів розміщені в Донбасі та Придніпров’ї (Донецьк, Сєвєродонецьк, Запоріжжя, Дніпродзержинськ, Горлівка, Дніпропетровськ).

Виробництво хімічних волокон зосереджене в Києві, Черкасах (штучний шовк), Житомирі, Чернігові (синтетичні волокна).

Із підприємств, що переробляють полімери, виділяються виробники шин — Білоцерківське приватне акціонерне товариство (ПрЛТ) «Росава» та Дніпропетровський шинний завод. У виробничому процесі вони використовують синтетичний каучук (завозиться з-за кордону) і хімічні волокна.

Значне місце в хімічній промисловості належить хіміко-фармацевтичній галузі. Як правило, її підприємства тяжіють до міст, у яких є наукові кадри. Це міста Київ, Львів, Одеса, Харків,

Луганськ, Тортівка, Житомир, Полтава. Центрами виробництва вітамінів є Київ, Умань, Одеса.

Серед інших галузей хімічної промисловості важливою є лакофарбова. Завдяки відносно простій технології виробництва лакофарбова промисловість поширена в різних районах України. Найбільші підприємства розташовані в Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Львові, Одесі, Сумах, Харкові.

Проблеми і перспективи розвитку

Важливим чинником зміцнення позицій національної хімічної промисловості є виробництво конкурентоспроможної продукції. Це потребує технічного переоснащення та реконструкції діючих підприємств із метою зниження витрат сировини та електроенергії на одиницю продукції; збільшення глибини й комплексності переробки сировини; освоєння виробництва нових видів конструкційних матеріалів.




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити