ГЕОГРАФІЯ ЗОВНІШНЄ НЕЗАЛЕЖНЕ ОЦІНЮВАННЯ 2018

ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

Господарство України

Легка промисловість. Художні промисли. Структура, принципи розміщення. Географія текстильної (бавовняної, вовняної, лляної і шовкової), швейної та трикотажної, шкіряно-взуттєвої промисловості

Більшість галузей легкої промисловості орієнтовані на сировину (первинна обробка, а також лляна, шовкова галузі), споживача та трудові ресурси (виготовленій готової продукції, бавовняних і вовняних тканин). За випуском продукції перше місце серед галузей легкої промисловості посідає текстильна промисловість. У виробництві ця галузь використовує рослинні (бавовна, льон, коноплі), тваринні (вовна, шовк) та хімічні (віскозний шовк, капрон, лавсан, перлон, дедерон, амілан) волокна. Залежно від сировини в текстильній промисловості виділяють бавовняну, вовняну, шовкову, лляну галузі.

У структурі бавовняної промисловості виділяють прядильне, ткацьке, крутильно-ниткове й фарбувальнообробне виробництво. Найбільш потужні підприємства розташовані в Тернополі й Херсоні (бавовняні комбінати), Донецьку (бавовняно-прядильний комбінат), Нікополі (прядильно-нитковий комбінат), а також у Києві, Харкові, Чернівцях, Івано-Франківську, Львові, Полтаві, Коломиї. Більша частина бавовняних тканин виробляється на трьох комбінатах - Тернопільському, Херсонському, Донецькому. Інші підприємства переважно виробляють пряжу й нитки.

Бавовняна промисловість України працює на сировині (бавовна-сирець), яку закупляє в інших країнах. Тому саме в портовому місті — Херсоні — працює лінія бавовноочищувального заводу.

Найбільший виробник бавовняних тканин — ВЛТ «Тернопільське об’єднання “Текстерно”». Це єдине підприємство в країні із замкненим циклом, яке містить у собі три фабрики: ткацьку, оздоблювальну й фарбувальну. Його основна продукція — тканини, пряжа, постільна й столова білизна, вироби для дітей.

Вовняна промисловість представлена первинною обробкою вовни, виготовленням пряжі, тканин і виробів із них. Крім вовни, галузь використовує добавки з хімічних волокон та бавовну. Найбільшими підприємствами є Чернігівський камвольно-суконний комбінат, Луганська тонкосуконна, Криворізька вовнопрядильна фабрики. Сучасні фабрики діють у Харкові, Одесі, Сумах, Дунаі'вцях (Хмельницька область), Кременчуці (Полтавська область), Донецьку, Стриї (Львівська область). Спільне українсько-американське підприємство «Чексил-Аріадна» (місто Чернігів) — виробник пальтових тканин, велюрів, тканин із додаванням ангорської вовни.

Килими й килимові вироби з вовни та синтетичних волокон виробляють на Богуславській суконній фабриці (Київська область), у Києві, Черкасах і містах Чернівецької, Івано-Франківської, Закарпатської областей.

Виробництво шовкових тканин в основному зосереджене в центрі та на сході країни. Найбільшим центром шовкової промисловості є Київ, де діють Київський шовковий комбінат (виробляє високоякісний шовк із натуральної сировини) та Дарницький шовковий комбінат (тканини з хімічного волокна). Великий виробник шовкових тканин — Черкаський шовковий комбінат — виробляє тканини зі штучних і синтетичних волокон. Центрами виробництва шовкових тканин є Луганськ (меланжеві шовкові тканини) та Лисичанськ (виготовлення шовкових тканин технічного призначення).

Лляна промисловість розвивається на власній сировині. Вона забезпечує населення й промисловість тканинами високої міцності (білизна, брезент, сировина для взуттєвої промисловості). Підприємства лляної промисловості розміщені в основному в північно-західному регіоні країни. Тут діють потужні спеціалізовані підприємства: Житомирський і Рівненський льонокомбінати з повним циклом переробки льону. Частина льоноволокна вивозиться за межі країни.

Найбільшими підприємствами трикотажної промисловості є Київська фабрика «Киянка», Київське виробниче трикотажне об’єднання, Одеська, Донецька, Луганська, Миколаївська трикотажні фабрики, Харківська, Житомирська, Львівська панчішно-шкарпеткові фабрики.

Швейна промисловість посідає друге місце в галузі за вартістю виробленої продукції. Вона переважно зорієнтована на споживача та трудові ресурси (насамперед жіночі). Тому підприємства цієї галузі розміщені у великих населених пунктах. Найбільші виробники одягу (у тому числі костюмів, плащів і пальто): фабрика ім. Тинякова (Харків), Одеська швейна фабрика, «Дана» (Київ), «Ворскла» (Полтава), «Фея» (Маріуполь), швейні підприємства у Львові та Дрогобичі.

Важливою галуззю легкої промисловості е шкіряно-взуттєва, як сировину вона використовує шкіру тварин та синтетичні матеріали. Натуральну шкіру виробляють підприємства, розміщені в Харкові, Києві, Львові, Василькові (Київська область), Миколаєві. Значним виробітком синтетичних шкір є Луцький завод.

Хутрове виробництво представлене підприємствами, які переробляють натуральну сировину, виготовляють штучне хутро та випускають різноманітні вироби з них. Найбільші виробництва розміщені в Харкові, Тисмениці (Івано-Франківська область), Львові. Підприємство «Українське хутро» (місто Харків) виготовляє жіночі хутряні пальта.

Основні центри художніх промислів

Один із найдавніших видів народного ремесла — гончарство. Керамічні промисли існують у Вінниці, Мукачевому, Одесі, Коломиї, Косові, Ужгороді, Черкасах. Кераміку в традиційному для народного мистецтва стилі виробляють художні комбінати та фабрики.

Провідними підприємствами, що займаються виготовленням прикрас і подарунків із металу, є фабрики та комбінати Києва, Черкас, Харкова, Одеси, Мукачевого, Вінниці.

Різьблення по дереву раніше було поширене майже по всій лісовій смузі України. У Карпатах воно домінує у декорі ужиткових предметів, знарядь праці.

Ткацтвом і килимарством займаються спеціалізовані підприємства, що розташовані в Кролевці, Богуславі, Переяславі-Хмельницькому.

Серед інших відомих промислів — селянський хатній стінопис, писанкарство, візерунки на меблях, кераміці, склі. Особливо славляться писанки Космача на Івано-Франківщині, декоративно-орнаментальне малярство с. Петриківка на Дніпропетровщині (включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО), декоративний розпис на полив’яній кераміці в с. Опішня на Полтавщині, традиційній кераміці в Передкарпатті та Закарпатті, на димленому посуді в Поліссі.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.