ГЕОГРАФІЯ ЗОВНІШНЄ НЕЗАЛЕЖНЕ ОЦІНЮВАННЯ 2018

ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

Сільське господарство. Соціальна сфера. Транспорт і зовнішньоекономічні зв'язки України

Транспорт і зовнішньоекономічні зв'язки України

Основні види транспорту, їх характеристика. Особливості розміщення. Географія перевезень

Виділяють такі види транспорту: залізничний, автомобільний, трубопровідний, морський, річковий, авіаційний. Залежно від середовища переміщення їх групують у наземні (залізничний, автомобільний, трубопровідний), водні (морський, річковий) і повітряний (авіаційний) транспорт.

Транспорт — специфічна галузь господарства, яка не створює нових матеріальних цінностей, але суттєво сприяє цьому. Вагомою є роль галузі в підвищенні рівня життя населення. У транспорті зайнято близько 6 % працівників господарського комплексу країни. Найважливішими показниками розвитку будь-якого виду транспорту є вантажо- і пасажирообіг. Вони дають уявлення про кількість вантажів і пасажирів, перевезених за певний період (як правило, за рік) на певну відстань.

Україна займає вигідне транспортно-географічне становище, особливо щодо напрямів, які з’єднують Росію з Центральною і Західною Європою (схід—захід), країни Балтії, Північну Європу з узбережжям Чорного моря і Близьким Сходом (північ—південь). Проте вона не повною мірою використовує ці переваги.

Для територіальної структури транспортної мережі України характерна наявність значних транспортних вузлів із великими аеропортами, вокзалами, автовокзалами. Серед них виділяються: Київ, Харків, Запоріжжя, Львів, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса, Полтава.

Залізнична мережа України

Провідну роль у транспортній системі України відіграє залізничний транспорт. За вантажообігом він посідає перше місце, за пасажирообігом — друге, дещо поступаючись автомобільному транспорту. Серед вантажів, що перевозяться залізницею, переважають будівельні матеріали, кам’яне вугілля, залізна руда. Крім того, перевозиться значна кількість металів, продукції машинобудування, нафти, добрив, зерна.

Країна має густу залізничну мережу, експлуатаційна довжина якої становить 22473 км (електрифіковані 9250 км). Найбільш густа мережа в Донецькій, Дніпропетровській, Львівській, Харківській областях.

Електрифікованими є найбільш важливі та вантажонапружені магістралі, також електрифіковано приміські зони Києва, Харкова, Львова, Дніпропетровська, Донецька та багатьох інших міст.

Як і для всієї транспортної мережі, для залізниць характерна наявність магістралей, близьких до широтної (наприклад, Київ — Полтава — Харків) та меридіональної спрямованості, а також тих, що радіально відходять від Києва й Харкова. Широтні магістралі забезпечують зв’язок Донбасу (вугледобувні, металургійні й коксохімічні підприємства) із Придніпров’ям (видобуток залізної та марганцевої руд, металургійні підприємства), наприклад Дебальцеве — Синельникове — Дніпропетровськ — Кривий Ріг, Іловайськ — Волноваха — Запоріжжя — Кривий Ріг. Ними на захід відправляються донецький кокс й енергетичне вугілля, на схід — криворізька залізна руда й нікопольський марганець.

У свою чергу із Донбасу та Придніпров’я до інших районів (у тому числі за межі України) перевозять руди металів, важке обладнання, автомобілі, продукцію хімічної промисловості, у зворотному напрями у надходять ліс і вироби з деревини, продукція легкої та харчової промисловості, точного машинобудування. Так, зв’язки Донбасу з Росією забезпечують магістралі напрямку Донбас — Харків — Курськ — Москва, Дебальцеве — Валуйки — Єлець — Москва, Донбас — Міллерове — Рязань — Москва, Донбас — Волгоград.

Частково експортно-імпортні вантажі йдуть через Харків. Цей транспортний вузол зв’язаний як із Донбасом і Придніпров’ям, так і з Росією та Білоруссю. На південний захід від нього йдуть лінії Харків — Запоріжжя — Сімферополь, Харків — Одеса, Харків — Дніпропетровськ — Херсон.

Інтенсивні залізничні перевезення здійснюються лініями, що зв’язують Київ з іншими найбільшими містами, а також сусідніми країнами (Москва — Київ — Львів — Чоп, Москва Київ — Жмеринка — Одеса, Київ — Мінськ, Київ — Полтава —Харків).

Із Польщею, Словаччиною, Чехією, Угорщиною країна з’єднана залізницями, що прямують через Західну Україну: Львів — Перемишль, Львів — Прага, Львів — Будапешт. На Львівській залізниці побудовано потужний перевантажувальний комплекс.

У транспортній мережі України виділяються великі залізничні вузли з розвиненими структурами станційних і складських господарств. Це Харків, Київ, Полтава, Дніпропетровськ, Лозова, Запоріжжя, Ясинувата, Дебальцеве, Коростень, Львів, Ковель, Волноваха, Одеса, Бахмач, Жмеринка.

Автомобільний транспорт, найважливіші автомагістралі

Загальна довжина автомобільних шляхів загального користування становить 167 тис. км, із них із твердим покриттям — 164 тис. км, швидкісних — 1770 км. Мережа автобусного сполучення України становить 13,3 тис. маршрутів, у тему числі міських — 3,2 тис., приміських — 5,9 тис. і міжміських — 4,2 тис. Найгустіша мережа автошляхів у Донецькій, Закарпатській, Дніпропетровській, Івано-Франківській, Київській, Львівській областях, ЛР Крим. Найбільше значення мають автомагістралі, які з’єднують найбільші міста країни й найчастіше перетинають кордон: Київ — Львів — Чоп, Київ — Полтава — Харків — Ростов-на-Дону, Одеса — Миколаїв — Херсон, а також Київ — Москва, Москва — Харків — Запоріжжя — Сімферополь, Київ — Дніпропетровськ — Донецьк — Маріуполь.

Великими вузлами автомобільного транспорту є Київ, Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Донецьк, Львів. Зростає роль автомобільного транспорту в перевезеннях на далекі відстані, в тому числі за межі України.

Трубопровідний транспорт, транзитні шляхи транспортування нафти і газу

В останні два десятиліття збільшує свою питому вагу в обсязі перевезених вантажів трубопровідний транспорт. Зараз він є основним конкурентом залізничного транспорту, посідаючи друге місце за показником вантажообігу. Найбільше значення має газотранспортна система (ГТС) «Укргазпрому» (дочірньої компанії «Нафтогазу України»), що є другою за потужністю в Європі. Загальна довжина українських газопроводів — понад 37 тис. км, із них 12,6 тис. км діаметром 1000—1400 мм.

Основу газотранспортної системи становлять магістральні газопроводи, побудовані в 1950— 1960-х рр. для поставок газу з України (насамперед із Дашави та Шебелинки). Так, у 1948 р. було введено в дію найбільший у Європі газопровід Дашава — Київ. У 1951 р. його було продовжено до Москви (через Брянськ) і названо Дашава— Київ — Брянськ — Москва (1301 км). У наступні роки було споруджено газопроводи: Шебелинка — Брянськ, Шебелинка — Бєлгород — Брянськ — Москва, Шебелинка — Острогозьк — Москва. Зараз вони використовуються для поставок газу з Росії та Туркменістану.

Міжнародне значення мають газопроводи «Союз» і Уренгой — Помари — Ужгород (довжина на території України — 1160 км, проектна потужність — 27,9 млрд м3 на рік). Через Луганську область на сході України проходить газопровідна система Ставрополь — Москва, що здійснює транспортування газу в південні райони Російської Федерації. У цілому через територію країни транзитом проходить понад 90 % експорту російського газу, що становить понад 120 млрд м3.

Україна має розвинену систему нафтопроводів і продуктоводів завдовжки понад 5 тис. км. Основу становлять 12 нафтопроводів, у тому числі транс’європейська магістраль «Дружба» (довжина в межах України — 680 км). Для внутрішніх споживачів найбільше значення має нафтопровід із Поволжя, що йде маршрутом Самара — Лисичанськ — Кременчук — Херсон — Одеса. Через територію країни здійснюється транспортування російської нафти в європейські країни й поставка нафти на місцеві переробні заводи (в тому числі з родовищ на території України). Пропускна спроможність системи нафтопроводів перевищує 120 млн т на рік (половина — транзит). Зараз вона завантажена не повністю, транспортується близько 65 млн т »чорного золота», у тому числі транзитом — понад 45 млн т. На перспективу велике значення мають нафтотермінал порту «Південний» (Одеська область) і магістральний нафтопровід Одеса — Броди завдовжки 670 км. Можливе будівництво газопроводу з Ірану через територію Азербайджану й Росії в Україну.

Продуктопроводи транспортують продукцію переробки нафти із заводів Кременчука та Лисичанська за маршрутами: Кременчук — Лубни — Київ, Кременчук — Кіровоград — Черкаси, Лисичанськ — Нижньодніпровськ. Через Україну проходить аміакопровід Тольятті — Горлівка — Одеса завдовжки 2414 км.

Водний транспорт, морські та річкові порти

Водний транспорт спеціалізується на перевезенні навалювальних, насипних і наливних вантажів, що не потребують швидкої доставки. Серед них виділяються будівельні матеріали, руди, вугілля, нафта й продукти її переробки, метал, зерно, металобрухт.

Морський транспорт відіграє важливу роль у перевезеннях вантажів, насамперед експортних і транзитних. У структурі пасажирських перевезень він посідає передостаннє місце. Цей вид транспорту включає морські порти, судна різних типів і призначень та судноремонтні підприємства.

Морські порти України об’єднані в три пароплавства: Чорноморське, Азовське, Українсько-Дунайське. Найбільш потужні порти належать до складу Чорноморського морського пароплавства, серед них: Одеса (20 % вантажообігу морського транспорту), Іллічівськ, «Південний» (усі розташовані в Одеській області), Миколаїв, Херсон, Феодосія. Азовському морському пароплавству підпорядковані порти Маріуполь, Бердянськ, Керч. Великі потужності мають порти Реніта Ізмаїл (Українсько-Дунайське пароплавство).

Річковий транспорт є одним із найстаріших і порівняно дешевих видів транспорту. Він має важливе значення для внутрішніх перевезень, але за вантажообігом значно поступається іншим видам транспорту (крім повітряного). У структурі пасажирських перевезень річковий транспорт посідає останнє місце (10 млн пасажирів на рік). Його недоліками є обмеженість водними артеріями, низька швидкість і сезонність в експлуатації (середня тривалість навігації — від 250 до 280 діб у нижній течії).

Географія річкового транспорту в основному обмежується басейнами річок Дніпра (із Прип’яттю та Десною) і Дунаю. Для річкового судноплавства також використовуються Дністер, Сіверський Донець, три ділянки Південного Бугу.

Найбільшими механізованими річковими портами є Київ, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Херсон, Черкаси, Кременчук. На них припадають основні обсяги перевезення вантажів і пасажирів. Річковою системою Дніпра перевозять будівельні матеріали (понад 80 % усіх вантажів), руди, вугілля, метал, зерно й іншу сільськогосподарську продукцію. Частина вантажів іде у Білорусь, Росію та Польщу.

Повітряний транспорт

Головна спеціалізація повітряного транспорту — перевезення пасажирів, кількість яких останнім часом зросла. Велике значення авіація має в проведенні сільськогосподарських робіт, у боротьбі з лісовими пожежами. Обсяг перевезених вантажів невеликий, повітряні судна мають значення в доставці низки цінних, екстрених вантажів та тих, що швидко псуються.

Країна має аеропорти, здатні приймати літаки великої вантажопідйомності: Київ (Бориспіль), Одеса, Львів, Донецьк, Харків, Сімферополь. Майже шоста частина всіх пасажирських перевезень припадає на Київ, де експлуатуються два аеропорти.

Зовнішньоекономічні зв'язки України

Зв’язки держави з іншими країнами світу здійснюються в різних формах. Особливе значення мають економічні зв’язки, які здійснюються у формі зовнішньої торгівлі, міжнародної спеціалізації та кооперування, вкладення капіталів, обміну робочою силою, обміну науково-технічною інформацією (новітні технології, патенти, ліцензії), міжнародних послуг (транспортні, надання фінансових кредитів, підготовка кадрів, обмін туристськими групами), створення спільних підприємств.

У структурі експорту України простежується зв’язок із рівнем розвитку окремих галузей господарства (переважає частка сировини й продукції низького ступеня переробки). Безперечним лідером є металургійна промисловість, на друге місце вийшов агропромисловий комплекс, який постачає зерно, рослинну олію, продукцію молочної промисловості, кондитерські вироби, продукти переробки плодів і овочів (консерви).

Для імпорту характерне переважання двох груп товарів — енергоносіїв (природний газ, нафта) і продукції машинобудування.

Упродовж кількох років зовнішня торгівля України характеризувалася додатним сальдо. Але зараз імпорт значно перевищує експорт.

Україна торгує майже з 200 країнами світу, провідне місце в експортних операціях посідають країни СНД (36 %) та країни Європейського Союзу (27 %). В імпортних операціях із товарами на СНД припадає майже 40 %, на країни ЄС — 34 %.




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити