ГЕОГРАФІЯ ЗОВНІШНЄ НЕЗАЛЕЖНЕ ОЦІНЮВАННЯ 2018

ЕКОНОМІЧНА ТА СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ

Загальна економіко-географічна характеристика світу

Географія світових природних ресурсів

Природні ресурси світу: мінеральні, водні, земельні, лісові, рекреаційні, Світового океану

Основну частину сировини, яка використовується у виробництві складають мінеральні ресурси, або корисні копалини. На сьогодні людина добуває близько 200 видів мінеральних ресурсів. Серед паливних корисних копалин найбільші запаси припадають на вугілля. Вони оцінюються приблизно в 5,5 трлн т (у тому числі 4,3 трлн т кам’яного), що в кілька разів більше від сумарних запасів нафти і природного газу.

Країни-лідери за запасами вугілля

Країна

Запаси (млрд т)

Країна

Запаси (млрд т)

США

445

Німеччина

106

Китай

296

Індія

78

Росія

202

Україна

47

Південна Африка

116

Велика Британія

45

Австралія

116

Казахстан

34

Вугільні басейни розміщені на Землі нерівномірно. їх розташування відображає не тільки тектонічну будову земної кори, а й особливості рослинного покриву і клімату давніх часів. Тому найбільші вугільні басейни утворюють своєрідні «вугільні пояси»: Північний, який тягнеться через Північну Америку та Євразію й охоплює в основному територію сучасних помірного і субтропічного поясів; Південний (значно менший) — вугільні басейни Бразилії, Південної Африки й Австралії.

За останні десятиліття найважливішою паливною копалиною стала нафта. Її запаси значно менші за запаси вугілля (за різними підрахунками від 250 до 400 млрд т). Основні родовища нафти розташовані: 1) біля передгірних прогинів (Месопотамська низовина і Перська затока, Волго-Уральський нафтоносний басейн у Росії, Великі рівнини США і Канади, Каспійське море); 2) плит давніх і молодих платформ (Північна Сахара, Західносибірська рівнина); 3) шельфу (Мексиканська і Гвінейська затоки, Північне і Південнокитайське моря).

Природний газ має походження, близьке до нафти, тому закономірності розташування їх родовищ подібні (проте вони збігаються не повністю). Лідер за запасами природного газу — Росія (1/3 світових запасів), інші великі райони залягання цього палива — Південно-Західна Азія (на Іран і Катар разом припадає також 1/3 світових запасів; великі родовища має й Саудівська Аравія), Північна Африка (Алжир і Лівія), Каспійське море (Туркменістан, Азербайджан), США.

Країни-лідери за запасами нафти

Країна

Запаси (млрд т)

Країна

Запаси (млрд т)

Саудівська Аравія

36,0

Венесуела

11,2

Ірак

15,2

Росія

7,2

Кувейт

13,3

Лівія

3,8

ОАЕ

13,0

Мексика

3,8

Іран

12,3

США

3,7

До найважливіших рудних корисних копалин належать залізні, марганцеві, алюмінієві, мідні, свинцево-цинкові, олов’яні руди. Найважливішими серед них є залізні руди. Вони мають метаморфічне походження, а тому залягають переважно на щитах давніх платформ. їх за- гальногеологічні запаси оцінюються від 400 до 800 млрд т, а розвідані — від 150 до 200 млрд т. Найбільші родовища якісних залізних руд залягають у Росії (Курська магнітна аномалія), Україні (Криворізький басейн), у родовищах Бразильського плоскогір’я, Північнозахідної Австралії, Східної Індії, у районі озера Верхнє (Канада і США) та на півострові Лабрадор (Канада).

Країни-лідери за розвіданими запасами залізних руд

Країна

Запаси (млрд т)

Країна

Запаси (млрд т)

Росія

57,8

Канада

11,7

Україна

20,0

Індія

11,5

Бразилія

17,6

Китай

9,0

Австралія

16,0

Казахстан

8,0

США

15,9

Південна Африка

4,0

Із руд кольорових металів найважливіше значення мають алюмінієві руди, переважно боксити. Найбільші їх родовища зосереджені в чотирьох районах Землі: 1) на Заході Африки (особливо у Гвінеї); 2) на Бразильському плоскогір’ї; 3) на островах і узбережжі Карибського моря та прилеглих територіях (Гайана, Сурінам, Ямайка); 4) на півночі Австралії. Інші басейни алюмінієвих руд світу значно поступаються своїми запасами або якістю руд.

Найбільші родовища мідних руд утворюють кілька поясів: 1) Чилійсько-Перуанський (на заході Південної Америки); 2) Американо-Мекси- канський (на заході Північної Америки); 3) Урале- Казахетанський (Північна та Центральна Азія);

4) Коппербелт (африканський мідний пояс, який охоплює родовища на межі ДР Конго та Замбії);

5) Тихоокеанський (об’єднує родовища Австралії та деяких островів на заході Тихого океану).

Важливе значення мають руди свинцю і цинку. Ці два метали часто містяться в одній і тій самій гірській породі, нерідко з домішками інших кольорових металів (срібло, платина, нікель тощо). Такі руди називають поліметалевими. Найчастіше вони мають метаморфічне походження, а тому залягають у давніх зруйнованих горах. Через це на руди свинцю і цинку багаті такі країни, як Канада, США, Австралійський Союз, Росія. їх географія нагадує поширення родовищ міді (захід Америки, Австралія, Центральна Африка, Північна і Центральна Азія).

На сьогодні загальна площа сільськогосподарських угідь становить близько 4,8 млрд га (37 % земельного фонду планети). Близько третини земельних ресурсів становлять малопродуктивні землі (пустелі, болота, високогір’я та території з несприятливим кліматом). Приблизно така ж частина планети вкрита лісами й чагарниками. Решта (близько 3 %) — це населені пункти, інженерні споруди, у тому числі дороги, канали, аеропорти.

Географія лісових ресурсів досить проста. Ліси зосереджені переважно в помірному поясі Північної півкулі (тут переважають хвойні породи дерев) і в екваторіальному й субекваторіальному поясах (тут очевидне переваження широколистих порід дерев). Перший пояс називають північним, другий — південним.

Основні лісові багатства зосереджені в Росії, Бразилії та Канаді. Однак за показником лісистості Росія (35 %) поступається Фінляндії, Швеції, низці країн Латинської Америки й Південно-Східної Азії, що розташовані в межах південного лісового поясу. До них належать Сурінам (ліси поширені на більш ніж 90 % території країни), Гайана, Малайзія, Індонезія, Лаос, М’янма. В Африці найбільші площі зайняті лісами в Демократичній Республіці Конго, в Океани — у Пануа-Новій Гвінеї.

Як водні ресурси людина в основному використовує річкову воду. Найбільш розгалужена річкова мережа в районах, де випадає багато опадів. Перший район — це помірний пояс Північної півкулі. В основному це північні широти й області з морським типом клімату. До добре забезпечених водою країн можна віднести Росію, Канаду, США, Швецію, Фінляндію.

Другий район — це екваторіальний пояс, де протікають найбільш повноводні річки. Природно, що країни, розташовані в екваторіальному поясі, дуже добре забезпечені річковою водою. Насамперед це стосується Бразилії, Демократичної Республіки Конго, Індонезії. Великі запаси прісних вод в Індії, Китаї, М’янмі.

Рівень використання рекреаційних ресурсів залежить від кількох чинників: відповідність рівня обслуговування туристів і рівня послуг, які надаються для їх відпочинку, та вартості цих послуг; реклами послуг, які надаються; транспортної доступності; рівня безпеки відпочинку.

Із ресурсів Світового океану найбільше значення для людини мають біологічні, мінеральні й енергетичні. Біологічні ресурси розподілені дуже нерівномірно. У межах Світового океану молена виділити високопродуктивні, середньо- продуктивні й малопродуктивні області. Високопродуктивними є шельфові зони, периферійні райони океанів, північна Атлантика. До малопродуктивних областей зазвичай зараховують екваторіальні й приполярні широти.

Ресурсозабезпеченість і ресурсозбереження

За рік людина використовує мінеральні ресурси, які природа накопичувала протягом багатьох тисяч років. Вони належать до невідновних, тому необхідно знати, на який період їх вистачить. Обчислити ресурсозабезпеченість окремими видами корисних копалин можна двома способами: у роках і кількості на одну особу.

Ресурсозбереження — це сукупність заходів щодо ощадливого та ефективного використання ресурсів. Воно повинне досягатися на всіх етапах використання ресурсів і включати: раціоналізацію видобутку мінеральних ресурсів (наприклад, більш повне добування нафти з пласту), максимальне (комплексне) використання видобутого ресурсу, зведення до мінімуму втрат при транспортуванні та зберіганні; найбільш ефективне застосування ресурсу у процесі виробництва або невиробничого споживання; виявлення, облік і повне використання вторинних ресурсів (що утворюються в процесі їх первинного споживання), насамперед за прямим призначенням, як повноцінної сировини, джерела енергії або тепла.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.