ГЕОГРАФІЯ ЗОВНІШНЄ НЕЗАЛЕЖНЕ ОЦІНЮВАННЯ 2018

ЕКОНОМІЧНА ТА СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ

Регіони та країни світу

Економіко-географічна характеристика регіонів та країн світу. Загальна характеристика країн Європи

Загальна характеристика країн Європи.

Європа розташована на заході Євразії й займає приблизно п’яту її частину. На її території виділяють Західну, Центральну й Східну Європу.

Європа розташована в середній частині материкової Північної півкулі. Її площа становить близько 10 млн км2. Найближчий материк Африка, у районі Гібралтарської протоки вона перебуває на відстані 15—20 км. Поряд із Дарданеллами й Босфором протока є найважливішим вузлом військово-транспортного контролю в цьому регіоні. Географічне положення Європи характеризується такими рисами: основна частина території розташована в помірному поясі; має надзвичайно сприятливе приморське положення (крім окремих районів її східної частини); розміщена на перетині міжнародних шляхів сполучення; сусідні регіони мають більш низький рівень економічного розвитку, але володіють значними природними ресурсами.

У рельєфі Європи переважають низовини й височини, гори займають менш ніж п’яту частину території. Вони найбільш характерні для півдня регіону, де простягнулися Альпи, Апенніни, Піренеї, Балкани, Карпати.

Переважає помірний клімат, тільки крайні північні й південні райони заходять відповідно у субарктичний і субтропічний пояси.

Загальна площа земельного фонду Європи становить близько 10 млн км2(без урахування островів). Близько половини земель належать до сільськогосподарських угідь.

Лісистість Європи перевищує 30 %, особливо вона характерна для північної її частини. Найкраще лісовими ресурсами забезпечена європейська частина Росії, Фінляндія й Швеція. У Європі простежується закономірне зменшення річкового стоку із заходу на схід і з півночі на південь.

Мінеральні ресурси Європи досить різноманітні, але значною мірою виснажені, особливо в західній частині. Для забезпечення могутньої економіки регіону власних запасів недостатньо.

Із паливних корисних копалин у Європі найбільш значні поклади вугілля (Росія, Україна, Польща, Німеччина й деякі інші країни). Запасів «чорного золота» найбільше в Росії (Волго-Уральська нафтогазоносна область, Північний Кавказ), Великій Британії та Норвегії (шельф Північного моря), природний газ залягає в надрах Росії, Норвегії та Нідерландів.

У Південній і Центральній Європі, а також у Росії є великі родовища рудних корисних копалин, наприклад ртуті, мідних руд, вольфраму, свинцю, цинку. Але особливо великі тут запаси різноманітних будівельних матеріалів: мармуру, граніту, туфу, цементної сировини. Сировиною для виробництва чавуну й сталі, краще забезпечені Україна, Росія, Швеція, Франція, Люксембург. Світове значення мають родовища залізних руд: Курська магнітна аномалія, Криворізький і Лотаринзький басейни.

У групі нерудних корисних копалин особливе значення має хімічна сировина, у першу чергу сірка, фосфати, калійна й кухонна солі. На фосфати багаті надра Росії, на сірку — надра Польщі, України (Передкарпаття), калійних солей багато в Німеччині й Росії (Урал), кухонної солі — в Україні (Донбас), Росії (Урал).

У Європі проживає більш ніж 700 млн осіб. Середня густота населення — 32 особи/км2. Але відмінності в людності окремих регіонів досить значні, у першу чергу між Скандинавськими країнами, Росією й рештою Європи.

Рівень урбанізації Європи є одним із найвищих у світі — 70,3 % населення проживає в містах. Найбільші показники в центральній частині Західної Європи. Відносно низький рівень урбанізації на півдні Європи.

Особливу роль у регіоні відіграють великі міські агломерації, найбільші з них — Лондонська (12 млн осіб), Рейнсько-Рурська (11 млн осіб), Московська й Паризька (кожна понад 10 млн осіб). Ланцюжок агломерацій, розташованих уздовж Рейну (Кельнська, Ессенська, Дюссельдорфська, Дуйсбурзька та ін.), а також низка міст Нідерландів (Амстердам, Роттердам та ін.) утворюють Рейнський мегаполіс із населенням у 30 млн жителів.

Для більшості європейських країн характерні зниження народжуваності і зростання смертності. У сумі ці показники дають незначний природний приріст, а в багатьох випадках — від’ємний природний приріст. Збільшується частина старшої вікової групи — населення більшості країн старіє.

У цілому для країн регіону характерний перший тип відтворення, високі показники густоти населення та рівня урбанізації.

Національний склад населення досить складний. Більша частина жителів розмовляє мовами, що належать до індоєвропейської сім’ї. Найбільші народи Європи — німці, росіяни, італійці, французи й англійці. Основна релігія жителів регіону — християнство, причому тут представлені всі три його гілки.

Для більшості країн Західної Європи властиві всі риси галузевої структури господарства розвинених країн. У промисловості відбулося різке скорочення частки видобувних галузей і зросло значення електроенергетики, машинобудування й хімічної промисловості. Особливо швидко розвиваються новітні виробництва в електроніці, електротехніці, хімії органічного синтезу. Водночас багато традиційних галузей переживають застій, наприклад чорна металургія, легка промисловість, суднобудування, нафтохімія.

Енергетичне господарство Європи орієнтовано як на власну, так і на імпортну сировину. Найбільше вугілля добувають шахтарі Росії, Польщі, Німеччини, України й Великої Британії, але обсяги зменшуються й тому зростає імпорт цього енергоносія зі СІМА й Австралії. Основну частину власної нафти забезпечують Росія, Велика Британія й Норвегія. Найбільше природного газу добувається на шельфі Північного моря (Велика Британія, Норвегія), у Росії і на території Нідерландів. Значні обсяги газу поставляються з азіатської частини Росії й країн Північної Африки.

Європа виробляє четверту частину електроенергії світу, найбільших успіхів в електроенергетиці досягли країни Західної Європи. Середньорозвинені й постсоціалістичні країни дещо відстають у цьому напрямку. Для низки держав характерна висока частка ГЕС й ЛЕЄ у загальному обсязі виробництва електроенергії. ГЕС сконцентровані в гірських і передгірних районах Скандинавії, Альп і Піренеїв. Франція має найпотужнішу в Європі атомну енергетику. Велика роль належить атомним електростанціям у Німеччині, Великії Британії, Бельгії, Україні, Росії.

Металургійний комплекс регіону орієнтується як на власну, так і на імпортну руду. Багато великих металургійних комбінатів Західної Європи розташовані в портових містах. У зв’язку зі зростанням конкуренції галузь переживає не найкращі часи.

Характерною рисою металургії Європи є постійно зростаюче використання вторинної сировини.

Найвагоміший внесок у загальні обсяги промислового виробництва здійснює машинобудування. Особливістю цієї галузі є переважання традиційних галузей і виробництво високоякісної продукції середньої складності. Останніми роками країни регіону докладають істотних зусиль, щоб наздогнати США і Японію у виготовленні сучасної наукоємної продукції. У першу чергу це стосується електроніки.

Провідні позиції в машинобудуванні займають Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія й Росія, тут розвинені всі найважливіші виробництва галузі. Більшість решти країн спеціалізуються на окремих підгалузях, що виробляють високоякісну продукцію, яка значною мірою йде на експорт. У Північній Європі зберігає свої позиції традиційна галузь — суднобудування. Так, Фінляндія спеціалізується на криголамах, Швеція й Норвегія — на рибальських суднах.

Друге місце за значенням посідає хімічна промисловість. Явними лідерами у виробництві як традиційних, так і нових видів продукції є Німеччина й Франція, тут виробляються барвники й пластмаси, добрива й синтетичні волокна. Швейцарія є визнаним центром виробництва лікарських засобів, у Франції виготовляється всесвітньо відома парфумерія й косметика, у Росії розвинені нафтохімія й основна хімія. У північній частині Європи особливе значення має лісохімія й виробництво добрив.

Найстарішою галуззю в регіоні є легка промисловість. Сьогодні вона переживає не найкращі часи. Це пов’язано з тим, що виробництво трудомістких виробів масового попиту, особливо верхнього одягу, тканин і повсякденного взуття, перемістилося до країн Азії.

З інших галузей промисловості треба відзначити високий рівень розвитку харчової промисловості. Більшість країн Європи забезпечують населення регіону головними продуктами харчування, а молочних і м’ясних видів продукції тут виробляють із надлишком.

Однією з найважливіших галузей у Північній Європі й Росії є лісова й деревообробна. По усьому світу звідси розходяться ділова деревина, будівельні матеріали, картон, папір. Справжнім «деревопереробним цехом» Європи можна назвати Швецію, Фінляндію й Росію.

Високим рівнем розвитку й великими масштабами виробництва характеризується сільське господарство. Особливо це характерно для Західної Європи, де переважають великі господарства з вузькою спеціалізацією й високою продуктивністю праці.

Спеціалізацію й розміщення сільськогосподарського виробництва обумовили особливості природних і соціально-економічних умов. У його структурі переважає тваринництво молочно- м’ясного напрямку. Західна Європа дає 20 % м’яса (переважає яловичина й свинина) і 30 % молока, виробленого у світі. Проживає в цьому регіоні близько 7 % населення Землі.

За спеціалізацією сільськогосподарського виробництва країни Західної Європи можна об’єднати у три типи — північно-, середньо- і південноєвропейський. Для північноєвропейського типу характерне переважання тваринництва, причому головну роль відіграє молочне скотарство. Рослинництво має другорядне значення, його основне завдання — забезпечення сільськогосподарських тварин кормами.

Для північноєвропейського типу також характерна важлива роль скотарства, але вже молочно-м’ясного напрямку.

Тільки в південній частині Європи в сільському господарстві переважає рослинництво. Тут вирощують овочеві культури, цитрусові, виноград, маслини, яблука, груші.

Країни Центральної Європи поступаються західноєвропейським державам за загальним розвитком галузі, особливо за врожайністю сільськогосподарських рослин і продуктивністю худоби.

У Західній Європі традиційно розвинене рибальство, особливо важливе воно для господарства Ісландії й Норвегії. Рибалки кожної із цих країн виловлюють по 2 млн т риби за рік.

У Європі розвинені всі види транспорту, а для її західної частини характерна найгустіша у світі транспортна мережа. Роль залізничного транспорту зменшується, хоча сьогодні він характеризується значними обсягами перевезених вантажів.

У зовнішній торгівлі зберігає своє значення морський транспорт. Країни Європи мають великий торговельний флот, а на їхніх берегах розташовані багато найбільших портів світу, серед яких Роттердам, Марсель, Антверпен, Гавр, Генуя.

Для перевезення будівельних матеріалів, зерна, руд, кам’яного вугілля використовується річковий транспорт. Останніми роками підвищується частка трубопровідного транспорту у вантажообігу й авіаційного — в перевезенні пасажирів.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.