Географія - Зовнішнє незалежне оцінювання
ЕКОНОМІЧНА ТА СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ
Регіони та країни світу
Загальна характеристика країн Азії. Японія. Китай. Індія
Загальна характеристика країн Азії
Азія — найбільша частина світу, вона займає площу 43,4 млн км2, що становить близько третини всього суходолу. Тут проживає понад половина людства — близько 3,9 млрд жителів. В Азії налічується приблизно 50 держав, які відрізняються розмірами, населенням, природними ресурсами, рівнем економічного розвитку, державним устроєм.
У жодній іншій частині світу немає таких контрастів між державами, як в Азії. Тут представлені всі типи держав, сусідять найбідніші країни світу (Афганістан, Непал, Камбоджа, Бутан) і держави з високим рівнем життя (Японія, Сінгапур, Об’єднані Арабські Емірати, Кувейт).
В Азії розташовані величезні за територією та населенням (Китай, Індія, Індонезія) і не великі (Бахрейн, Катар, Мальдівська Республіка) країни. Є держави, надмірно забезпечені окремими видами мінеральних ресурсів, і ті, які не мають їхніх значних запасів, наприклад Японія та Республіка Корея.
Азіатський регіон умовно поділяють на кілька регіонів нижчого порядку (субрегіонів):
• Північна Азія (охоплює Азіатську частину Росії);
• Південно-Західна Азія (Ізраїль, арабські країни Аравійського півострова та прилеглих територій, а також Туреччина, Іран, Афганістан і Кіпр, хоча в багатьох випадках цю країну зараховують до Європи);
• Центральна Азія (Казахстан, Узбекистан, Таджикистан, Туркменістан, Киргизстан; окремі дослідники зараховують сюди й західну частину Китаю);
• Східна Азія (Китай, Монголія, Республіка Корея, КНДР, Японія);
• Південна Азія (країни на південь від високих гір Гіндукуш і Гімалаїв — Пакистан, Індія, Бангладеш, Непал, Мальдіви, Шрі-Ланка);
• Південно-Східна Азія (Бруней, Східний Тимор, В’єтнам, Індонезія, Камбоджа, Лаос, М’янма, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни). Ураховуючи величезні розміри Азії, можна зазначити, що економіко-географічне положення різних азіатських країн дуже відрізняється. Найбільш вигідним воно є в приморських країн Східної Азії, що формують один із трьох найважливіших економічних центрів світу, ядром якого є Японія.
Досить вигідне розташування має також більшість країн Південно-Західної Азії, які розташовані неподалік від Європи та пов’язані з нею важливими транспортними шляхами.
Розташування країн Центральної Азії в основному визначається їх наближеністю до Росії, із якою вони пов’язані давніми економічними відносинами.
Найменш вигідне розташування мають більша частина Північної Азії (Сибір і частково Далекий Схід Росії), а також деякі країни Центральної, Південно-Східної та Південної Азії, які не мають виходу до моря (Афганістан, Бутан, Непал, Лаос).
|
Особливості географічного положення Азії |
||||
|
Перебуває в різних кліматичних поясах, значну частину займають області висотної поясності |
Прибережне положення на берегах Тихого, Індійського, Атлантичного і Північного Льодовитого океанів, причому багато країн мають протяжну й досить порізану берегову лінію (ряд країн не мають виходу до моря) |
Розташування на перетині міжнародних, у першу чергу морських, шляхів сполучення. Особливо велика кількість суден проходить через Малаккську й Ормузьку протоки, Перську затоку, Аравійське море, Суецький канал |
Близькість багатьох країн до розвинених держав Європи |
Велика розмаїтість природних умов, наявність значних покладів різних корисних копалин |
Природні умови та ресурси Азії відзначаються величезною різноманітністю, зокрема її рельєфу і клімату. Різноманітність поверхні регіону обумовлена як великими розмірами Азії, так і величезною різноманітністю тектонічної будови. Азія — єдина частина світу, в основі якої перебувають одразу кілька давніх платформ. Тут розташовані найвища (Джомолунгма) і найнижча (Мертве море) точки суходолу.
Рівнинний рельєф характерний переважно для півночі Азії (Західносибірська й Туранська рівнини, Казахський дрібносопковик, Середньосибірське плоскогір’я) і півостровів її півдня (Декан, Аравійське плоскогір’я, Індо-Гангська та Месопотамська низовини). Середня ж частина Азії та її схід, які розташовані в межах Альпійсько-Гімалайського й Тихоокеанського гірських поясів, мають переважно підвищену й дуже нерівну поверхню. Тут є численні високі гори (Гімалаї, Гіндукуш, Тянь-Шань, Куньлунь, Алтай, Сіхоте-Алінь, Копетдаг тощо) і нагір’я (Тибет, Іранське, Памір, Вірменське, Малоазіатське). Такий рельєф ускладнює життя та господарську діяльність людини. До того ж значна частина Азії розташована в сейсмічно активній зоні. Тут неодноразово траплялися катастрофічні землетруси, є діючі вулкани (особливо багато їх на островах у Східній та Південно-Східній Азії).
Кліматичні умови регіону через його великі розміри й неоднорідність рельєфу є також дуже різноманітними. На території Азії представлені майже всі типи кліматів Землі. Особливо великі території займають області з дуже холодною зимою (майже вся Північна, частково Центральна Азія та високогірні райони). Майже таку саму територію займають області з посушливим кліматом (Південно-Західна й Центральна Азія). На сході й півдні поширені типи клімату із сухою зимою та вологим літом, а на островах Південно-Східної Азії панує жаркий і вологий екваторіальний клімат.
Значна частина Азії розташована в межах північного ареалу поширення вугільних басейнів. За їх запасами виділяються Росія, Китай та Індія.
Ще більше значення мають азіатські родовища нафти й природного газу. У Південно-Західній Азії залягають 3/5 усіх запасів нафти. Запаси природного газу в цьому субрегіоні також є одними з найзначніших у світі. Інші великі нафтоногазоносні області Азії — Туранська низовина й район Каспійського моря, Західний Сибір, Південнокитайське море, низка районів Китаю.
Світове значення мають родовища залізних і марганцевих руд (найбільші з них розташовані на території Індії та Казахстану). У Південній і Південно-Східній Азії є значні запаси алюмінієвих руд (бокситів). Казахський дрібносопковик у своїх надрах містить великі родовища мідних руд. Значними є запаси хромітів (півострів Мала Азія, Філіппіни), олова й вольфраму (Південно-Східна Азія), свинцево-цинкових руд (Алтай, Сіхоте-Алінь), золота (Північна й Центральна Азія).
Із нерудних корисних копалин велике значення мають фосфорити Казахстану та коштовне каміння. У Східному Сибіру розташовані кілька найбільших у світі родовищ алмазів, острів Шрі-Ланка славиться своїми блакитними сапфірами, а М’янма не має рівних у світі за запасами рубінів.
Великими є ресурси прісних вод, але розміщені вони нерівномірно. Найкраще ними забезпечена Північна Азія. Рівнини Центральної та Південно-Західної Азії відчувають водний дефіцит.
Через значне поширення пустель, високогірних і заболочених районів, багаторічної мерзлоти проблемою для багатьох країн є забезпеченість земельними ресурсами, насамперед орними землями. Так, у Китаї на одного жителя припадає 0,76 га землі, але орних земель — у десять разів менше.
У багатьох випадках освоєння земельних ресурсів гальмується нестачею вологи. З іншого боку, у Південній і Південно-Східній Азії можна збирати по два і навіть по три врожаї за рік.
Північна Азія розташована в північному лісовому поясі, а Південно-Східна — у південному. Тому лісові ресурси Азії в цілому є значними. Однак великі території Південно-Західної та Центральної Азії є безлісими, так само, як і узбережжя Північного Льодовитого океану.
Багато країн володіють значними рекреаційними ресурсами. Для туристів привабливими є пляжі Туреччини, Об’єднаних Арабських Еміратів, Мальдівів, Шрі-Ланки, гори Непалу, історичні пам’ятки Японії, Китаю, Індії, релігійні центри Палестини й Тибету. Але їх освоєння в багатьох випадках гальмується відсутністю належної соціальної інфраструктури та нестабільною політичною ситуацією в ряді країн.
Кількість жителів Азії досить швидко зростає. Це обумовлено переважно високим природним приростом (у середньому близько 15 ‰ за рік). Особливо високий його показник у тих країнах, де населення сповідує іслам та індуїзм, — релігії, які виступають за багатодітні родини. Через це в багатьох країнах Азії в структурі населення спостерігається підвищена частка дітей і підлітків (до 35 %). Люди ж похилого віку становлять у більшості країн менш ніж 10 % населення.
Лише деякі країни Азії мають невеликий природний приріст. Від’ємний він у Північній Азії та Японії.
Територія Азії заселена дуже нерівномірно. Тут, з одного боку, розташовані два з чотирьох ареалів світу з найвищою густотою населення (Східноазіатський і Південноазіатський), а ост рів Ява — найгустіше заселений (разом із дельтою Нілу) район Землі — місцями тут на 1 км! припадає 2000- 3000 людей. З іншого боку, дуже рідко заселена майже вся Північна Азія, пустелі Центральної, Східної та Південно-Західної Азії, високогірні райони, насамперед Тибет.
Різноманітним є етнічний і релігійний склад населення Азії. Найчисленнішими є народи, які представляють індоєвропейську (хіндустанці, біхарці, бенгальці, перси), китайсько-тибетську (китайці), семіто-хамітську (араби) та австронезійську (індонезійці, малайці, філіппінці) мовні сім’ї.
Азія — батьківщина трьох світових релігій: християнства, ісламу й буддизму. Тут розташовані їхні найбільші святині (християнства — Єрусалим, ісламу — Мекка, буддизму — Лхаса). При цьому іслам поширений перевалено в Центральній і Південно-Західній Азії, на островах Малайського архіпелагу та частково в Південній Азії, буддизм — у Південно-Східній і Східній Азії. Християни становлять більшість тільки в Північній Азії та на Філіппінах.
Поширені в Азії також великі національні релігії: індуїзм (Індія), конфуціанство й даосизм (Китай), синтоїзм (Японія). Головна релігія Ізраїлю — іудаїзм.
Азія — світовий лідер за кількістю міст- мільйонерів, найбільші з яких: Токіо, Осака, Чунцін, Шанхай, Сеул, Тегеран, Пекін, Стамбул, Джакарта, Мумбаї (Бомбей), Калькутта (Колката), Маніла, Карачі, Ченнаї (Мадрас), Дакка, Бангкок. Тільки в Китаї та Японії налічується понад 40 міст-мільйонерів.
Незважаючи на успіхи в індустріалізації, частка країн Азії у світовому виробництві продукції обробної промисловості залишається значно меншою за частку в населенні світу. У господарстві більшості країн переважають сільське господарство, харчова, легка й гірничодобувна промисловість. Великою є роль Азії у світовому видобутку вугілля, залізних і марганцевих руд (Індія, Китай), олова (Малайзія, Індонезія, Китай і Таїланд), бокситів (Індія), поліметалевих, нікелевих і мідних руд (Китай, Філіппіни, Індонезія та ін.), калійної (Йорданія) і кам’яної (Індія, Пакистан, Бангладеш) солі. Однак головне, що визначає значення цього регіону в міжнародному поділі праці, — спеціалізація на видобутку й експорт нафти й природного газу. Основні райони видобутку — країни Південно-Західної (Саудівська Аравія, Кувейт, Катар, Іран, Ірак, ОАЕ) і Південно-Східної (Бруней, Індонезія, Малайзія) Азії.
Кольорова металургія представлена виплавкою олова (Китай, Малайзія, Таїланд), міді (Японія, Індонезія, Філіппіни), алюмінію (Індія, Японія, Ірак), свинцю й цинку (Японія, Китай). У машинобудівному комплексі переважають підприємства, що спеціалізуються на виробництві побутової електротехніки й радіоелектроніки, автомобілів і суден.
У хімічному комплексі виділяються виробництво мінеральних добрив (насамперед азотних), побутової хімії й фармацевтики, полімерних матеріалів (Японія, Індія, Китай, нафтовидобувні країни). Головні галузі текстильної промисловості — бавовняна й шовкова.
Високорозвинену промисловість мають деякі країни, явний лідер — Японія. Ця країна експортує продукцію машинобудування, хімічної промисловості, чорної металургії. Досягли успіху у виробництві й експорті продукції обробної промисловості Республіка Корея, Тайвань, Сінгапур, Китай, Малайзія, Туреччина, Індія та деякі інші країни. Воші акцентують свою увагу на розвитку не тільки традиційних галузей — текстильної, швейної, взуттєвої, але й сучасних, наприклад електроніки, автомобілебудування, хімії органічного синтезу.
Відмінності в природних умовах визначають різноманітність у спеціалізації сільського господарства. У Південній, Східній і Південно- Східній Азії яскраво виражений рослинницький напрямок. Найбільшу частку складають зернові культури, особливе місце тут посідає рис. Тільки в країнах Південно-Західної та Центральній Азії провідною зерновою культурою є пшениця.
У багатьох країнах Південно-Західної Азії та в гірських районах інших держав відсутність родючих ґрунтів, брак води обумовлюють переважний розвиток тваринництва.
У світовому господарстві країни Азії виступають як важливі постачальники сільськогосподарської продукції, зокрема чаю, натурального каучуку, джуту, різноманітних спецій, тропічних і субтропічних фруктів, а також мінеральної сировини, насамперед нафти, олова, хромітів, залізної руди, газу.