ЕКОНОМІЧНА ТА СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ

Регіони та країни світу

Загальна характеристика країн Азії. Японія. Китай. Індія

Загальна характеристика країн Азії

Азія — найбільша частина світу, вона займає площу 43,4 млн км², що становить близько третини всього суходолу. Тут проживає понад половина людства — близько 3,9 млрд жителів. В Азії налічується приблизно 50 держав, які відрізняються розмірами, населенням, природними ресурсами, рівнем економічного розвитку, державним устроєм.

У жодній іншій частині світу немає таких контрастів між державами, як в Азії. Тут представлені всі типи держав, сусідять найбідніші країни світу (Афганістан, Непал, Камбоджа, Бутан) і держави з високим рівнем життя (Японія, Сінгапур, Об’єднані Арабські Емірати, Кувейт).

В Азії розташовані величезні за територією та населенням (Китай, Індія, Індонезія) і не великі (Бахрейн, Катар, Мальдівська Республіка) країни. Є держави, надмірно забезпечені окремими видами мінеральних ресурсів, і ті, які не мають їхніх значних запасів, наприклад Японія та Республіка Корея.

Азіатський регіон умовно поділяють на кілька регіонів нижчого порядку (субрегіонів):

• Північна Азія (охоплює Азіатську частину Росії);

• Південно-Західна Азія (Ізраїль, арабські країни Аравійського півострова та прилеглих територій, а також Туреччина, Іран, Афганістан і Кіпр, хоча в багатьох випадках цю країну зараховують до Європи);

• Центральна Азія (Казахстан, Узбекистан, Таджикистан, Туркменістан, Киргизстан; окремі дослідники зараховують сюди й західну частину Китаю);

• Східна Азія (Китай, Монголія, Республіка Корея, КНДР, Японія);

• Південна Азія (країни на південь від високих гір Гіндукуш і Гімалаїв — Пакистан, Індія, Бангладеш, Непал, Мальдіви, Шрі-Ланка);

• Південно-Східна Азія (Бруней, Східний Тимор, В’єтнам, Індонезія, Камбоджа, Лаос, М’янма, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни). Ураховуючи величезні розміри Азії, можна зазначити, що економіко-географічне положення різних азіатських країн дуже відрізняється. Найбільш вигідним воно є в приморських країн Східної Азії, що формують один із трьох найважливіших економічних центрів світу, ядром якого є Японія.

Досить вигідне розташування має також більшість країн Південно-Західної Азії, які розташовані неподалік від Європи та пов’язані з нею важливими транспортними шляхами.

Розташування країн Центральної Азії в основному визначається їх наближеністю до Росії, із якою вони пов’язані давніми економічними відносинами.

Найменш вигідне розташування мають більша частина Північної Азії (Сибір і частково Далекий Схід Росії), а також деякі країни Центральної, Південно-Східної та Південної Азії, які не мають виходу до моря (Афганістан, Бутан, Непал, Лаос).

Особливості географічного положення Азії
Перебуває в різних кліматичних поясах, значну частину займають області висотної поясності	Прибережне положення на берегах Тихого, Індійського, Атлантичного і Північного Льодовитого океанів, причому багато країн мають протяжну й досить порізану берегову лінію (ряд країн не мають виходу до моря)	Розташування на перетині міжнародних, у першу чергу морських, шляхів сполучення. Особливо велика кількість суден проходить через Малаккську й Ормузьку протоки, Перську затоку, Аравійське море, Суецький канал	Близькість багатьох країн до розвинених держав Європи	Велика розмаїтість природних умов, наявність значних покладів різних корисних копалин

Природні умови та ресурси Азії відзначаються величезною різноманітністю, зокрема її рельєфу і клімату. Різноманітність поверхні регіону обумовлена як великими розмірами Азії, так і величезною різноманітністю тектонічної будови. Азія — єдина частина світу, в основі якої перебувають одразу кілька давніх платформ. Тут розташовані найвища (Джомолунгма) і найнижча (Мертве море) точки суходолу.

Рівнинний рельєф характерний переважно для півночі Азії (Західносибірська й Туранська рівнини, Казахський дрібносопковик, Середньосибірське плоскогір’я) і півостровів її півдня (Декан, Аравійське плоскогір’я, Індо-Гангська та Месопотамська низовини). Середня ж частина Азії та її схід, які розташовані в межах Альпійсько-Гімалайського й Тихоокеанського гірських поясів, мають переважно підвищену й дуже нерівну поверхню. Тут є численні високі гори (Гімалаї, Гіндукуш, Тянь-Шань, Куньлунь, Алтай, Сіхоте-Алінь, Копетдаг тощо) і нагір’я (Тибет, Іранське, Памір, Вірменське, Малоазіатське). Такий рельєф ускладнює життя та господарську діяльність людини. До того ж значна частина Азії розташована в сейсмічно активній зоні. Тут неодноразово траплялися катастрофічні землетруси, є діючі вулкани (особливо багато їх на островах у Східній та Південно-Східній Азії).

Кліматичні умови регіону через його великі розміри й неоднорідність рельєфу є також дуже різноманітними. На території Азії представлені майже всі типи кліматів Землі. Особливо великі території займають області з дуже холодною зимою (майже вся Північна, частково Центральна Азія та високогірні райони). Майже таку саму територію займають області з посушливим кліматом (Південно-Західна й Центральна Азія). На сході й півдні поширені типи клімату із сухою зимою та вологим літом, а на островах Південно-Східної Азії панує жаркий і вологий екваторіальний клімат.

Значна частина Азії розташована в межах північного ареалу поширення вугільних басейнів. За їх запасами виділяються Росія, Китай та Індія.

Ще більше значення мають азіатські родовища нафти й природного газу. У Південно-Західній Азії залягають 3/5 усіх запасів нафти. Запаси природного газу в цьому субрегіоні також є одними з найзначніших у світі. Інші великі нафтоногазоносні області Азії — Туранська низовина й район Каспійського моря, Західний Сибір, Південнокитайське море, низка районів Китаю.

Світове значення мають родовища залізних і марганцевих руд (найбільші з них розташовані на території Індії та Казахстану). У Південній і Південно-Східній Азії є значні запаси алюмінієвих руд (бокситів). Казахський дрібносопковик у своїх надрах містить великі родовища мідних руд. Значними є запаси хромітів (півострів Мала Азія, Філіппіни), олова й вольфраму (Південно-Східна Азія), свинцево-цинкових руд (Алтай, Сіхоте-Алінь), золота (Північна й Центральна Азія).

Із нерудних корисних копалин велике значення мають фосфорити Казахстану та коштовне каміння. У Східному Сибіру розташовані кілька найбільших у світі родовищ алмазів, острів Шрі-Ланка славиться своїми блакитними сапфірами, а М’янма не має рівних у світі за запасами рубінів.

Великими є ресурси прісних вод, але розміщені вони нерівномірно. Найкраще ними забезпечена Північна Азія. Рівнини Центральної та Південно-Західної Азії відчувають водний дефіцит.

Через значне поширення пустель, високогірних і заболочених районів, багаторічної мерзлоти проблемою для багатьох країн є забезпеченість земельними ресурсами, насамперед орними землями. Так, у Китаї на одного жителя припадає 0,76 га землі, але орних земель — у десять разів менше.

У багатьох випадках освоєння земельних ресурсів гальмується нестачею вологи. З іншого боку, у Південній і Південно-Східній Азії можна збирати по два і навіть по три врожаї за рік.

Північна Азія розташована в північному лісовому поясі, а Південно-Східна — у південному. Тому лісові ресурси Азії в цілому є значними. Однак великі території Південно-Західної та Центральної Азії є безлісими, так само, як і узбережжя Північного Льодовитого океану.

Багато країн володіють значними рекреаційними ресурсами. Для туристів привабливими є пляжі Туреччини, Об’єднаних Арабських Еміратів, Мальдівів, Шрі-Ланки, гори Непалу, історичні пам’ятки Японії, Китаю, Індії, релігійні центри Палестини й Тибету. Але їх освоєння в багатьох випадках гальмується відсутністю належної соціальної інфраструктури та нестабільною політичною ситуацією в ряді країн.

Кількість жителів Азії досить швидко зростає. Це обумовлено переважно високим природним приростом (у середньому близько 15 ‰ за рік). Особливо високий його показник у тих країнах, де населення сповідує іслам та індуїзм, — релігії, які виступають за багатодітні родини. Через це в багатьох країнах Азії в структурі населення спостерігається підвищена частка дітей і підлітків (до 35 %). Люди ж похилого віку становлять у більшості країн менш ніж 10 % населення.

Лише деякі країни Азії мають невеликий природний приріст. Від’ємний він у Північній Азії та Японії.

Територія Азії заселена дуже нерівномірно. Тут, з одного боку, розташовані два з чотирьох ареалів світу з найвищою густотою населення (Східноазіатський і Південноазіатський), а ост рів Ява — найгустіше заселений (разом із дельтою Нілу) район Землі — місцями тут на 1 км^! припадає 2000- 3000 людей. З іншого боку, дуже рідко заселена майже вся Північна Азія, пустелі Центральної, Східної та Південно-Західної Азії, високогірні райони, насамперед Тибет.

Різноманітним є етнічний і релігійний склад населення Азії. Найчисленнішими є народи, які представляють індоєвропейську (хіндустанці, біхарці, бенгальці, перси), китайсько-тибетську (китайці), семіто-хамітську (араби) та австронезійську (індонезійці, малайці, філіппінці) мовні сім’ї.

Азія — батьківщина трьох світових релігій: християнства, ісламу й буддизму. Тут розташовані їхні найбільші святині (християнства — Єрусалим, ісламу — Мекка, буддизму — Лхаса). При цьому іслам поширений перевалено в Центральній і Південно-Західній Азії, на островах Малайського архіпелагу та частково в Південній Азії, буддизм — у Південно-Східній і Східній Азії. Християни становлять більшість тільки в Північній Азії та на Філіппінах.

Поширені в Азії також великі національні релігії: індуїзм (Індія), конфуціанство й даосизм (Китай), синтоїзм (Японія). Головна релігія Ізраїлю — іудаїзм.

Азія — світовий лідер за кількістю міст- мільйонерів, найбільші з яких: Токіо, Осака, Чунцін, Шанхай, Сеул, Тегеран, Пекін, Стамбул, Джакарта, Мумбаї (Бомбей), Калькутта (Колката), Маніла, Карачі, Ченнаї (Мадрас), Дакка, Бангкок. Тільки в Китаї та Японії налічується понад 40 міст-мільйонерів.

Незважаючи на успіхи в індустріалізації, частка країн Азії у світовому виробництві продукції обробної промисловості залишається значно меншою за частку в населенні світу. У господарстві більшості країн переважають сільське господарство, харчова, легка й гірничодобувна промисловість. Великою є роль Азії у світовому видобутку вугілля, залізних і марганцевих руд (Індія, Китай), олова (Малайзія, Індонезія, Китай і Таїланд), бокситів (Індія), поліметалевих, нікелевих і мідних руд (Китай, Філіппіни, Індонезія та ін.), калійної (Йорданія) і кам’яної (Індія, Пакистан, Бангладеш) солі. Однак головне, що визначає значення цього регіону в міжнародному поділі праці, — спеціалізація на видобутку й експорт нафти й природного газу. Основні райони видобутку — країни Південно-Західної (Саудівська Аравія, Кувейт, Катар, Іран, Ірак, ОАЕ) і Південно-Східної (Бруней, Індонезія, Малайзія) Азії.

Кольорова металургія представлена виплавкою олова (Китай, Малайзія, Таїланд), міді (Японія, Індонезія, Філіппіни), алюмінію (Індія, Японія, Ірак), свинцю й цинку (Японія, Китай). У машинобудівному комплексі переважають підприємства, що спеціалізуються на виробництві побутової електротехніки й радіоелектроніки, автомобілів і суден.

У хімічному комплексі виділяються виробництво мінеральних добрив (насамперед азотних), побутової хімії й фармацевтики, полімерних матеріалів (Японія, Індія, Китай, нафтовидобувні країни). Головні галузі текстильної промисловості — бавовняна й шовкова.

Високорозвинену промисловість мають деякі країни, явний лідер — Японія. Ця країна експортує продукцію машинобудування, хімічної промисловості, чорної металургії. Досягли успіху у виробництві й експорті продукції обробної промисловості Республіка Корея, Тайвань, Сінгапур, Китай, Малайзія, Туреччина, Індія та деякі інші країни. Воші акцентують свою увагу на розвитку не тільки традиційних галузей — текстильної, швейної, взуттєвої, але й сучасних, наприклад електроніки, автомобілебудування, хімії органічного синтезу.

Відмінності в природних умовах визначають різноманітність у спеціалізації сільського господарства. У Південній, Східній і Південно- Східній Азії яскраво виражений рослинницький напрямок. Найбільшу частку складають зернові культури, особливе місце тут посідає рис. Тільки в країнах Південно-Західної та Центральній Азії провідною зерновою культурою є пшениця.

У багатьох країнах Південно-Західної Азії та в гірських районах інших держав відсутність родючих ґрунтів, брак води обумовлюють переважний розвиток тваринництва.

У світовому господарстві країни Азії виступають як важливі постачальники сільськогосподарської продукції, зокрема чаю, натурального каучуку, джуту, різноманітних спецій, тропічних і субтропічних фруктів, а також мінеральної сировини, насамперед нафти, олова, хромітів, залізної руди, газу.