ГЕОГРАФІЯ ЗОВНІШНЄ НЕЗАЛЕЖНЕ ОЦІНЮВАННЯ 2018

ЕКОНОМІЧНА ТА СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ

Регіони та країни світу

Загальна характеристика країн Азії. Японія. Китай. Індія

Китай

Економіко-географічне положення та його господарська оцінка, природні умови і ресурси

Китай — одна з найбільших країн світу. За площею він перевершує материк Австралію. Його економша — одна з найпотужніших у світі. Країна — постійний член Ради Безпеки ООН, володіє ядерною зброєю.

За формою Китай нагадує півмісяць, обернений на північ. Його можна умовно поділити на дві частини — Східний і Західний Китай.

На сході країна має дуже широкий вихід до незамерзаючих морів Тихого океану — Жовтого, Східнокитайського та Південнокитайського. Це робить ЕГП Східного Китаю дуже зручним для торгівлі та розвитку кооперування зі США й особливо Японією, яка розташована поблизу.

Недоліком економіко-географічного положення країни є незначна кількість на його території транзитних транспортних шляхів.

Особливості рельєфу Китаю пов’язані зі складною тектонічною будовою. На півночі Східного Китаю (на північ від річки Янцзи) переважають плоскогір’я та низовини (найбільша рівнина — Велика Китайська). Південний Китай являє собою поєднання невеликих за площею, але численних, переважно середньовисотних, гірських масивів і знижених рівнинних ділянок.

Північ Західного Китаю теж переважно рівнинна, але рівнини тут підвищені. їх перетинають гори Тянь-Шань.

Південна частина Західного Китаю зайнята найбільшим у світі нагір’ям Тибет, оточеним високими (7—8 км) горами.

Клімат Східного Китаю типовий мусонний, із вологим літом і сухою зимою. Улітку скрізь тепло (на півдні жарко), зими на півдні також теплі, а в центрі й на півночі — прохолодні. В окремі дні тут можливі сильні морози.

На рівнинах Західного Китаю панує посушливий континентальний клімат із дуже жарким літом і холодною зимою. Як наслідок, значну частину території тут займають напівпустелі й пустелі.

Ще більш несприятливі кліматичні умови у високогірному Тибеті, де зими дуже холодні.

У Китаї є великі масиви родючих ґрунтів, у тому числі чорноземів.

Тут розвідані значні запаси багатьох корисних копалин: кам’яного вугілля, нафти, залізних, марганцевих, цинкових, олов’яних, ртутних руд, бокситів, золота, молібдену, сурми, титану тощо. Більшість розвіданих запасів корисних копалин розташовані на сході країни, що дуже зручно для Китаю, оскільки саме тут зосереджена й переробка корисних копалин. Проте через велику кількість населення та потужну економіку показник ресурсозабезпеченості країни корисними копалинами становить лише 58 % від середньосвітового рівня.

Китай має також низьку забезпеченість лісовими ресурсами (14 % порівняно із середньосвітовим), а на північному заході — і водними. Значними є гідроенергоресурси, але найбільша їх частка зосереджена на малонаселеному південному заході, де освоєння гідроенергії ускладнене.

На одного жителя Китаю припадає приблизно 0,76 га земельних угідь. Але показник забезпеченості орними землями з розрахунку на одного жителя — 0,077 га — у 2,5 разу менший від середнього у світі.

Рекреаційні ресурси Китаю є досить значними. Особливе багатство становлять історико-культурні та архітектурні пам’ятки, найвідомішими з яких є Велика Китайська стіна, площа Тяньаньмень, Заборонене місто — палацовий комплекс китайських імператорів, палац Потала у Лхасі — центр релігійного паломництва буддистів.

Населення і трудові ресурси

У Китаї проживає 21 % населення Землі. Хоча це багатонаціональна країна (тут проживає понад 50 різних народностей), але 92 % населення становлять китайці (хань). Найчисленніші національні меншини — чжуани, уйгури, тибетці, монголи, мяо, маньчжури, корейці. Практично скрізь китайці становлять безумовну більшість. Тільки в Тибеті та на північному заході країни тибетці та уйгури складають приблизно половину місцевого населення.

Майже половина населення країни проживає в сільських населених пунктах, хоча за кількістю міських жителів (понад 550 млн осіб) країна не має рівних у світі. Особливо низьким є рівень урбанізації в Західному Китаї, а також на півдні країни. Швидкими темпами міське населення збільшується у Східному Китаї, де розташована переважна більшість міст.

Понад 80 % населення країни живуть у Східному Китаї. В окремих районах Великої Китайської рівнини густота населення досягає 1000 осіб/км2, а в низці районів Західного Китаю вона не перевищує 5 осіб/км2 (у Тибеті ще менше).

Протягом останніх десятиліть у країні швидко змінюється демографічна ситуація. У період від 1950 до 1980 р. Китай характеризувався великим природним приростом — до 20 %0 і більше. Це посилювало й без того значне демографічне навантаження на Східний Китай. У 1980-х рр. уряд Китаю вирішив ужити невідкладних і надзвичайних заходів для зменшення народжуваності. У результаті природний приріст почав зменшуватися і зараз становить 5 ‰ (народжуваність —12 ‰ , смертність — 7 ‰).

У статевому складі населення Китаю традиційно більша частка чоловіків. Останніми роками особливістю країни стало більше значне порівняно із середньосвітовими показниками перевищення кількості чоловічого населення в молодшій віковій групі. На 116 хлопчиків припадає 100 дівчаток.

Населення середньої вікової групи перевищує 65 %. Недивно, що Китай має найчисленніші у світі трудові ресурси — у країні налічується понад 700 млн пар робочих рук. Половина з них працює в традиційній для величезної країни галузі — сільському господарстві. Зростає питома вага зайнятих у промисловості й сфері послуг.

Особливості галузевої та регіональної структури господарства, промисловість та її структура

Більше ніж половину ВВП Китаю забезпечує промисловість. У дій галузі сусідять великі підприємства з найсучаснішими технологіями й дрібні, де переважає кустарне виробництво.

Більшість промислових підприємств зосереджені на сході країни. Швидкими темпами розвивається енергетика. Країна посідає перше місце у світі за видобутком вугілля та друге місце за виробництвом електроенергії. Більшість електроенергії виробляють на ТЕС, переважна частина яких працює на вугіллі. Великі перспективи має гідроенергетика. Останніми роками набула розвитку атомна енергетика, але поки її роль є незначною.

Розвиток чорної металургії спирається на значні запаси руд чорних металів і вугілля. Китай виробляє понад 7 50 млн т сталі і є безперечним світовим лідером галузі. Більшість продукції чорної металургії виробляється на металургійних комбінатах повного циклу.

У кольоровій металургії міжнародне значення має виробництво свинцю, цинку, алюмінію, нікелю, вольфраму, олова й сурми. У той самий час деяких металів не вистачає, і їх доводиться докуповувати в інших країнах.

Швидкими темпами зростають обсяги виробництва в машинобудуванні, а низка його виробництв стали галузями міжнародної спеціалізації Китаю. Це стосується електроніки, верстатобудування, а також виготовлення побутової електротехніки (радіоприймачі, годинники, телевізори, відеомагнітофони, холодильники, пральні машини).

У країні розширюється виробництво сільськогосподарської техніки, автомобілів, суден та інших видів транспорту. Зберігає своє значення важке машинобудування та виробництво обладнання для текстильної, швейної, трикотажної й харчової промисловості. У цілому Китай спеціалізується на випуску простого обладнання та масових видів верстатів. Більш досконале обладнання та складні верстати імпортуються зі США, Японії, країн Західної Європи.

Провідними центрами машинобудування є великі міста східної частини країни — Шанхай, Пекін, Сянган, Ціндао, Ухань, Шеньян, Нанкін. У той самий час характерні істотні територіальні відмінності. Наприклад, у південній і середній частинах розвиваються трудомісткі виробництва, а в північно-східній найбільше

значення має важке машинобудування. Тут виробляється обладнання для шахт і металургійних заводів, електростанцій і хімічних підприємств; виробляють локомотиви й вагони, вантажні автомобілі й верстати.

У північно-східній частині досить розвішена хімічна промисловість, однак у масштабах усієї країни вона поки що не стала галуззю міжнародної спеціалізації. Незважаючи на перше місце за виробництвом мінеральних добрив і друге за виготовленням хімічного волокна, галуззю міжнародної спеціалізації Китаю є легка промисловість. Традиційно великі обсяги продукції виробляються текстильною промисловістю. Країна — світовий лідер із випуску бавовняних і шовкових тканин, найважливіший експортер цієї продукції. Особливо цінується своєю якістю китайський шовк, вироби з якого відомі в усьому світі. Половину всіх бавовняних, значну частину вовняних і шовкових тканин, а також одягу виробляють у Шанхаї.

Швидко розвиваються швейна й трикотажна промисловість. Виробництво одягу — одна з найбільш трудомістких галузей. Маючи дешеву робочу силу й розвинену текстильну промисловість, Китай став найбільшим експортером повсякденного й спортивного одягу.

Підприємства легкої промисловості розміщені досить рівномірно. Але найбільшими обсягами виробництва вирізняються великі приморські міста, індустрія яких значною мірою працює на експорт. До них належать Сянган, Шанхай, Тяньцзінь, Шеньян, Далянь.

Особливу роль у господарстві Китаю відіграє харчова промисловість. Так, рисоочисна й борошномельно-круп’яна промисловість по сідають перше місце у світі за обсягами виробництва. У значних обсягах виробляється олія, крупи, цукор. Розвиваються також інші виробництва, але експортне значення має тільки чайна. Здавна країна є великим виробником чаю. Найбільше значення мають його зелені сорти.

Китайці майже не вживають молока й молочних продуктів, зате полюбляють рибу й інші морепродукти. Країна посідає перше місце у світі за їхнім виловом. Останніми роками дедалі більше риби, креветок, молюсків і водоростей вирощують на плантаціях у прибережній зоні.

Харчова промисловість не змогла б забезпечити продуктами харчування населення Китаю без потужного сільського господарства. Ця галузь дає 1/6 ВВП, але розвивається в умовах обмеженості земельних ресурсів, недостатньої механізації та широкого використання ручної праці.

Характеристика основних галузей сільського господарства

Головний напрямок китайського землеробства — зернове, збір усіх видів зерна досягає 500 млн т. За цим показником країна є світовим лідером.

Основна продовольча культура — рис. Його основні посіви розташовані в басейні річки Янцзи. Пшениця переважає на північ від басейну Янцзи. Це друга за значенням продовольча культура.

Спеціалізація сільського господарства у Східному й Західному Китаї істотно відрізняється. Якщо у східній частині переважає трудомістке рослинництво, то в західній — кочове й напівкочове скотарство. Основну частину населення годує Східний Китай. Як і в цілому по країні, тут рослинництво явно переважає над тваринництвом.

У північно-східній частині країни поширені й інші, типові для помірного поясу, культури: кукурудза — третя за значенням зернова культура, просо, ячмінь, овес, жито, гречка, картопля. Велике значення має соя.

У Східному Китаї повсюдно вирощуються овочі й фрукти, але якщо в північній частині ростуть томати, яблука, груші, абрикос, виноград, то на півдні визрівають більш екзотичні плоди, наприклад ананаси, банани, манго.

Головна технічна культура Китаю — бавовник. Його вирощують переважно на Великій Китайській рівнині та збирають найбільше у світі — 4,5 млн т.

Китай — батьківщина чаю. Ця культура поширена у вологих і сонячних районах південної частини країни й на острові Хайнань.

Тваринництво в Китаї відіграє другорядну роль. Частково це пояснюється нестачею пасовищ у найбільш густонаселених районах і традиційним переважанням вегетаріанської їжі в раціоні китайців. Примітно, що вони не вживають телятини, зате полюбляють страви з різних екзотичних тварин і свинини. Кількість свиней досягла 450 млн. Це становить близько половини всього світового поголів’я. Найбільше їх розводять на території Великої Китайської рівнини.

Поголів’я дрібної рогатої худоби налічує близько 300 млн голів (приблизно 1 /6 світового поголів’я). Із великої рогатої худоби найбільше розводять биків, волів, буйволів, тобто робочу худобу. У приміських районах справжньою індустрією є птахівництво (20 % світового поголів’я курей). У селянських господарствах також розводять качок, гусей, кроликів.

Транспорт, основні його види та географія, зовнішньоекономічні зв'язки, регіональні відмінності

Основну роль у вантажообігу відіграють водний і залізничний транспорт. Найбільше пасажирів перевозять залізниці. Незважаючи на значну їх протяжність, за густотою мережі Китай поступається навіть менш розвиненій Індії. Зате за довжиною річкових шляхів сполучення переважає Китай. Річковий транспорт особливо важливий для перевезень вантажів у широтному напрямку, причому основний вантажообіг припадає на річкову систему Янцзи.

У віддалених і важкодоступних районах виняткове значення має автомобільний транспорт. Але рівень його розвитку поки що занизький: у Китаї недостатньо автомобільних шляхів, особливо з твердим покриттям.

Стрімке зростання зовнішньої торгівлі обумовило розвиток морського транспорту. Китай пов’язаний морськими лініями з десятками країн. Найбільше вантажів іде з таких портів: Сянган, Шанхай (найбільший за вантажообігом порт світу), Ціньхуандао, Гуанчжоу, Нін- бо, Далянь, Тяньцзінь.

Розвивається трубопровідний та авіаційний транспорт. У країні налічується 85 міжнародних аеропортів, найбільші з них розташовані в Пекіні й Шанхаї.

У Західному Китаї зберігають своє значення традиційні види транспорту: гужовий і в’ючний.

У системі зовнішньоекономічних зв’язків основну роль відіграє торгівля. Країна входить до шістки найбільших світових експортерів і, як правило, має значне додатне сальдо зовнішньої торгівлі. Більше ніж половину китайської продукції закуповують США та Японія, великими покупцями є Південна Корея, Німеччина, Сінгапур, Тайвань і Велика Британія. До цих та інших країн Китай поставляє одяг і текстильні вироби, телевізори й радіоприймачі, іграшки й взуття, галантерейні вироби й спортивні товари, магнітофони й комп’ютери. Китайські вироби приваблюють покупців своєю дешевизною.

Географія імпорту мало відрізняється від експорту, майже половина товарів надходить у Китай із Японії, Тайваню, США й Південної Кореї, значні обсяги товарів імпортуються з Німеччини, Гонконгу й Росії.

У Китаї виділяють три економічні зони - Східну, Центральну й Західну.

Східну зону утворюють дев’ять приморських провінцій й автономних районів Китаю, а також три міста центрального підпорядкування, що мають права провінцій, — Пекін, Шанхай і Тяньцзінь. Це найбільш розвинена частина країни з важкою й легкою промисловістю, інтенсивним (значною мірою поки що трудоінтенсивним) сільським господарством, густою транспортною мережею й досить розвиненою соціальною сферою. Завдяки наявності морських портів це також найбільш залучена в зовнішні економічні зв’язки частина Китаю. Після початку економічних реформ саме вона пережила найбільше економічне піднесення, коли виникли сучасні наукомісткі галузі виробництва.

Центральна зона включає дев’ять провінцій й автономних районів Північно-Східного, Північного й Центрального Китаю, а також одне місто центрального підпорядкування — Чунцін. Хоча за площею вона перевершує Східну, але за кількістю населення й рівнем економічного розвитку значно їй поступається.

Західна зона складається з дев’яти провінцій й автономних районів Китаю й займає більш ніж половину всієї території, проте за часткою в населенні й виробленою продукцією сильно поступається двом іншим зонам. За показником рівня насиченості продуктивними силами Східна зона співвідноситься із Центральною та Західною в пропорціях 1 : 4,5 й 1 : 15. Різниця у ВВП на одного жителя між найбагатшим (Шанхай) і найбіднішим (Гуйчжоу) районами Китаю становить 11,5 разу.

Поряд із трьома зонами в Китаї виділяють економічні регіони, або макрорегіони.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.