ГЕОГРАФІЯ ЗОВНІШНЄ НЕЗАЛЕЖНЕ ОЦІНЮВАННЯ 2018

ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

Україна та її географічні дослідження

Географічне положення, формування території України. Загальні відомості про Україну

Формування території, сучасні розміри, адміністративно-територіальний поділ

Формування території України було тривалим і складним. Перше слов’янське державне утворення сформували племена антів (IV—VI ст.), які жили на землях від Полісся до Чорного моря. Український історик Михайло Грушевський вважав його праукраїнською державою.

У VII—VIII ст. великі території заселили східнослов’янські племена: поляни, сіверяни, древляни, волиняни, уличі, тиверці, бужани, білі хорвати. Вони стали основою формування української нації. У IX—X ст. їхні землі були об’єднані навколо Києва. У часи розквіту Київська Русь простягалася від Чорного моря до Балтійського, від Східних Карпат до верхньої течії Волги.

Від середини XIV і до початку XX ст. формування території країни відбувалося в складі інших держав: спочатку Литви і Польщі, а згодом — Росії. У XVI ст. сформувалося запорізьке козацтво, яке створило своєрідну республіку — Військо Запорозьке. Як гетьманська держава вона поширилася на значну територію в ході Національно-визвольної боротьби українського народу проти польської шляхти в середині XVII ст. Проте вже в 1686 р. територію України було поділено по Дніпру між Росією і Польщею. Наприкінці XVIII ст. вся Правобережна Україна і Волинь відійшли до Росії, а Галичина і Буковина — до Австрії.

Упродовж XIX ст. територія, заселена українцями, збільшилася майже на третину і досягла узбережжя Чорного та Азовського морів. У 1917—1918 рр. тут виникли три держави: Українська Народна Республіка (УНР) зі столицею в Києві, Українська Радянська Соціалістична Республіка (УРСР) зі столицею в Харкові та Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) з центром у Львові. На початку 1919 р. УНР і ЗУНР проголосили об’єднання (злуку) своїх земель. Проте у вихорі воєнних лихоліть українській державі не судилося утвердитись.

Після падіння УНР українську територію було поділено між чотирма країнами: УРСР (центральна і східна частини), Польщею (західна частина), Румунією (Буковина), Чехословаччиною (Закарпаття). Від 1922 до 1991 р. УРСР входила до складу СРСР. У жовтні 1925 року постановою ЦВК СРСР «Про врегулювання кордонів Української PCP з РРФСР і Білоруською PCP» Україні була передана територія з населенням 278 тис. осіб, а до складу інших республік, передусім до складу РРФСР, від України була передана територія з населенням близько 479 тис. осіб

Зміни державних кордонів України та меж етнічно українських територій упродовж XX ст. відповідають загальносвітовій тенденції наближення державних кордонів до етнічних меж. У випадку з Україною етнічні межі стали підставою для появи політичних — державних кордонів. Основні зміни полягали у наближенні етнічних меж до адміністративно-територіальних кордонів УРСР (упродовж кінця 1920—1930-х рр.) у східній частині національної території та у наближенні державних кордонів СРСР 6 таким чином — адміністративно-територіальних кордонів УРСР) до етнічних меж українців у західній частині національної території (у 1939—1945 рр.).

У 1925 р. замість губернського на території України був уведений окружний розподіл (40 округів у 1927 р.), у 1932 р. скасований окружний поділ й утворені Вінницька, Дніпропетровська, Донецька (центр — Сталіно), Київська, Одеська, Харківська й Чернігівська області, у 1937 р. — Житомирська, Кам’янець-Подільська, Миколаївська й Полтавська області, у 1938 р. Донецька область поділена на Ворошиловградську й Сталінську, у 1939 р. утворені Запорізька, Кіровоградська й Сумська області, а на приєднаних землях — Волинська (центр Луцьк), Дрогобицька, Рівненська, Львівська, Тернопільська й Оганіславська, у 1940 р. на знову приєднаних землях утворені Ізмаїльська й Чернівецька області, через чотири роки — Херсонська область, у 1946 р. на знову приєднаних землях була утворена Закарпатська область. Важливі зміни відбулися в 1954 р.; до складу Української PCP увійшла Кримська область, передана з РРФСР, Кам’янець-Подільська область перейменована на Хмельницьку, а її центр — на місто Хмельницький, скасована Ізмаїльська область (увійшла до складу Одеської), утворена Черкаська область (з окраїнних районів Вінницької, Київської, Кіровоградської та Полтавської областей). Надалі в основному відбувалися перейменування. Так, у 1958 р. Ворошиловградська область була перейменована на Луганську. Тільки в 1959 р. з карти зникла Дрогобицька область, що ввійшла до складу Львівської.

24 серпня 1991 р. Верховна Рада УРСР проголосила незалежність України. Відтоді наша країна є суверенною і незалежною.

Україна є великою європейською і світовою державою. За територією вона посідає перше місце в Європі, її площа становить 603,7 тис. км2. (5,7% площі Європи і 0,44 % площі країн світу).

У складі України виділяється Автономна Республіка Крим, 24 області та два міста Київ і Севастополь (згідно з Законом України № 1207-УІІ Автономна Республіка Крим та місто Севастополь оголошені тимчасово окупованою територією). До середньої ланки адміністративно-територіального устрою входять адміністративні райони та міста обласного підпорядкування. У складі районів є міста районного підпорядкування, селища й села. На райони поділяється і територія великих міст.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити