ПОВНИЙ НОВІТНІЙ ДОВІДНИК ШКОЛЯРА

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ

СНД і Росія у 90-ті роки

 

Після розпаду СРСР у грудні 1991 р. було підписано угоду про утворення Співдружності Незалежних Держав. У 1991 р. до складу СНД увійшло 11 колишніх республік СРСР (без Грузії та держав Прибалтики).

Взаємовідносини всередині СНД мають три аспекти: політичний, економічний та військовий.

У 1992 р. в Ташкенті було укладено Договір про колективну безпеку за участю Росії, Вірменії, Казахстану, Узбекистану (з лютого 1999 р. припинив своє членство), Киргизстану. Незабаром до нього приєдналася Білорусь (1993 p.). Проте об’єднаних збройних сил СНД так і не було створено, а їх Головне командування припинило існування у 1993 р. 1995 р. в Алма-Аті була підписана угода про створення об’єднаної системи протиповітряної оборони СНД.

З кінця 1991 р. російське керівництво перейшло до радикальних економічних реформ. В їхню основу було покладено методи «шокотерапії», які передбачали запровадження з січня 1992 р. вільних цін, механізму конкуренції, лібералізацію торгівлі, приватизацію житла і державних підприємств.

1993 р. виник гострий політичний конфлікт між Верховною Радою Росії та президентом Росії Б. Єльциним. У результаті 3-4 жовтня 1993 р. у Москві почалися криваві зіткнення із застосуванням зброї. Урядові війська з танків серед білого дня у центрі Москви розстріляли будинок Верховної Ради Росії. Керівники Верховної Ради були заарештовані, але згодом амністовані. Верховну Раду розпустили.

У 1993 р. в Росії була прийнята Нова Конституція, яка надала великі повноваження президенту. Парламент став двопалатним: Рада Федерації (верхня палата) і Державна дума (нижня палата).

У 1994-1996 рр. російська армія вела війну проти чеченського народу, Чечня продовжує залишатися джерелом нестабільності та тероризму в регіоні. Для політичного життя Росії кінця 90-х років була характерна часта зміна голів уряду (за 1998-1999 роки — В. Чорномирдін, Є. Кирієнко, Є. Примаков, В. Степашин, а з серпня 1999 р. — В. Путін), а також часті хвороби президента Б. Єльцина — все це ускладнювало політичну ситуацію в країні.

31 грудня 1999 року Президент Росії Б. Єльцин подав у відставку.

14 березня 2004 р. у Росії відбулись вибори Президента Федерації, перемогу здобув В.В. Путін. На початку XXI ст. політична та економічна ситуація в Росії стабілізувалася, але для створення дійсно демократичного ладу і передової економіки потрібні ще роки.

У грудні 2007 року в Росії відбулися парламентські вибори. Перемогу здобула партія «Единая Россия» на чолі з В. Путіним, яка набрала більше 64 % голосів. На другому місці — КПРФ на чолі з Г. Зюгановим (більше 11 %).

2 березня 2008 року в Росії відбулися вибори Президента Федерації, перемогу отримав висуванець В. В. Путіна та партії «Единая Россия» Д. А. Медведєв, який набрав більше 70% голосів.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.