ПОВНИЙ НОВІТНІЙ ДОВІДНИК ШКОЛЯРА

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

ІСТОРІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Північно-Східна Русь у XII — на початку XIII ст.

 

Історія Володимиро-Суздальської Русі тісно пов’язана з підвалинами Московської Русі, початком формування російського народу як нації. Початок піднесення Володимиро-Суздальської Русі припадає на час правління Володимира Мономаха та одного з його синів Юрія. Центром Північно-Східної Русі вважається Ростов Великий, заснований у 907 р. Проте на початку XII ст. вже згадуваний Юрій Володимирович переносить свою резиденцію до Суздаля. Князь опирався на населення нових зростаючих міст: Володимира, Переяславця, Углича, а також на залежних від нього дрібних землевласників. Крім того, він хотів уникнути впливу ростовських бояр. У 1108 р. князь побудував на Клязьмі м. Володимир, який мав важливе стратегічне значення і відіграв потім свою роль в історії. З іменем Юрія Довгорукого пов’язано і будівництво Москви. Літопис від 1147 р. повідомляє, що в Москві Юрій дав «сильний обід» на честь чернігівського князя Святослава.

Юрій одним із перших князів відмовився платити данину Києву. Це означало рішучий поворот у васальних відносинах, крок до фінансової та правової самостійності Суздальської землі.

Новгородська земля посідала особливе місце в історії Русі. Протягом майже чотирьох століть (XII-XIV) вона була самостійною, своєрідною державою, яка істотно відрізнялася за своїм політичним устроєм від інших давньоруських земель. Головне місто землі — Новгород виник як форпост слов’ян на берегах ріки Волхов у IX ст. (859 p.). Новгородські землі, на яких, окрім слов’ян, проживали фінно-угорські племена, простягалися від Балтики до Уральських гір, від Білого моря до міжріччя Волги та Оки. Новгород відокремився від Київської держави у 1136 р.

Основою економічного життя Новгородської землі було сільське господарство, зокрема землеробство, але Новгород був також і ремісничим, і торговим центром. Новгородські купці мали головних торгових партнерів з Готланду, Данії, Любека. Вони вивозили хутра, віск, льон, сало, ремісничі вироби. Новгород лежав на торговельному шляху «з варяг у греки», таким чином, що в ньому сходилися два важливі водні шляхи: Дніпро та Волга.

Формально вищою владою в Новгороді вважалося віче — збори всіх дорослих чоловіків. Разом з тим справжніми господарями на вічі були бояри. На зборах обирали вищих керівників Новгорода, який був республікою: посадника, тисяцького, архієпископа. Князь посідав особливе місце в системі органів влади Новгорода. Його влада не була спадковою і не була схожа на владу в інших землях Русі. Новгородці запрошували до себе князя на правління, він та його дружина потрібні були для захисту від зовнішніх ворогів. Князь укладав з Новгородом особливий договір (ряд) і самостійно, без посередника, не міг призначати посадових осіб. Князям заборонялося купувати землі в новгородських областях, припиняти торгові відносини з іноземцями. Якщо князь порушував договір, йому показували «на двері». За два століття (1095-1304 рр.) князі в Новгороді змінювалися 58 разів.

ЗВЕРНИ УВАГУ

Попри упередження проти мусульман Захід був зачарований плодами ісламської культури та цивілізації — і тими легкими тендітними тканинами, які ледь переважували повітря, і тими дамаськими клинками, які ці тканини в повітрі розрубували.

ЗВЕРНИ УВАГУ

Зміцнення князівства відбулося за правління сина Юрія Довгорукого — Андрія Боголюбського (11 57-11 74 pp.), який перестав орієнтуватися на Київ та зосередився на Володимиро-Суздальській землі. Розгром Києва у 1169 р. Андрієм Боголюбським проклав певну межу в історії Русі, став початком появи нового міцного осередку — Володимиро-Суздальського, який вступив у перегони за першість з Києвом.

У липні 1240 р. шведське військо висадилося в гирлі Неви. Новгородському князю Олександру Ярославовичу було всього 20 років. Швидкість і натиск вирішили бій на користь новгородців. За цю перемогу Олександра й прозвали Невським.

Того ж року на північно-західних рубежах Русі з’явилися німецькі лицарі-хрестоносці. Вирішальна битва відбулася 5 квітня 1242 р. на кризі Чудського озера, тому її назвали льодове побоїще. Військо лицарів вишикувалось тупим клином («свинею»). Добре знаючи це, Олександр зміцнив фланги, а дружину розмістив у засаді. Ворог був повністю розгромлений, частина важко озброєних лицарів втопилася в озері.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.