ПОВНИЙ НОВІТНІЙ ДОВІДНИК ШКОЛЯРА

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

ІСТОРІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Соціально-економічний та політичний устрій Англії в IX - XV ст.

 

Завоювання у 1066 р. Вільгельмом Завойовником Англії запобігло розпаду країни на самостійні уділи. Король оголосив себе верховним власником землі в королівстві, оповістивши, що піддані можуть отримувати землю лише у кредит. Тим самим усе населення Англії було перетворено на васалів та підданих короля, зобов’язаних виконувати певні повинності. Була вироблена ефективна податкова система (палата шахової дошки). На чолі графств поставили королівських чиновників — шерифів, які відали адміністрацією, судом та стягненням королівських податків.

З 1154 р. Англією почала правити династія Плантагенетів, вона стала управляти всією Англією та 2/3 Франції. За Генріха II були проведені важливі реформи. Кожна вільна людина в державі повинна була мати різну зброю, відповідно до свого майнового стану. Цю нерегулярну армію король міг протиставити не лише зовнішньому ворогу, а й власним непокірним феодалам. Разом з тим військове озброєння вільних селян та жителів міст зумовило зростання значення та впливу цих прошарків населення. Війна з Францією була невдалою. Від значних володінь Плантагенетів на континенті не залишилося майже нічого. Барони вирішили скористатися слабкістю короля і домогтися для себе привілеїв. Вони захопили Лондон, король залишився лише з почтом у 7 лицарів і змушений був погодитись на великі поступки. 15 червня 1215 р. він підписав Велику хартію вольностей, яка на декілька століть стала основою прав англійського народу і основним законом державного устрою. Король зобов’язався дотримуватись свободи церковних виборів, не стягувати зі своїх васалів-баронів більших поборів, ніж було встановлено звичаєм. Баронів, на відміну від представників усіх інших станів, могли судити лише люди рівного з ними звання — пери. Міста отримали підтвердження вже існуючих вольностей. Була встановлена єдина система вимірювання та ваги. Велика Хартія захистила особисту свободу, постановивши, що ніхто не може бути арештований, підданий покаранню інакше, ніж на підставі закону. Дуже важливими були ті статті, де давалося точне визначення податкам.

ЗВЕРНИ УВАГУ

Правління ФІлІпа IV Красивого вважається поворотним етапом в історії французького середньовіччя: він розширив королівство приєднанням нових земель, змусив церкву та феодалів коритися велінням короля і придушив у своїй державі всі незалежні від нього влади.

ЗВЕРНИ УВАГУ

Замість військової служби (обмеженої щорічним 40-денним веденням бойових дій) з феодалів почали стягувати так звані щитові гроші. На них король почав наймати на постійну службу лицарів та вільних селян — лучників, заклавши цим основи регулярної армії.

ЗВЕРНИ УВАГУ

Парламент в Англії відрізнявся від Генеральних штатів Франції тим, що в останньому три стани засідали окремо, причому кожний з них мав один голос. В Англії ж міщани і лицарство засідали спільно, що мало суттєвий вплив на подальшу долю держави.

 

Для свого часу Хартія мала певне прогресивне значення. Вона обмежувала королівське свавілля не лише відносно баронів, а й стосовно лицарства і міщан — соціальних верств, що виступали носіями в ту епоху прогресивних тенденцій у розвитку країни, захищаючи ці верстви від утисків великих феодалів.

Перший англійський парламент був скликаний у 1258 р. Король Генріх III постійно збільшував податки, щедро роздавав землі французьким родичам, що спричинило загальне невдоволення. Коли навесні 1258 р. Генріх став вимагати в баронів на військову авантюру в Італії, в яку його втягнув папа римський, третину прибутків країни, відбувся вибух протесту. Барони, з’явившись озброєними до короля, почали вимагати реформ і він змушений був погодитись. У червні 1258 р. в Оксфорді зібралася рада магнатів (парламент)

У 1352 р. парламент було поділено на дві палати — палату лордів і палату громад. Перша формувалась за рахунок тих, хто мав титул герцога, маркіза, графа, віконта, барона, друга — на основі виборів.

З 1297 р. податки почали встановлюватись лише за згодою парламенту, а з 1340 р. він став контролювати використання коштів. У 1322 р. було встановлено, що без згоди парламенту не можуть бути внесені в статути жодні зміни (закони). Таким чином, парламент почав своє перетворення на вищу законодавчу владу в країні, а у 1371 р. отримав право на відсторонення вищих державних сановників.

Наприкінці XIV ст. становище англійського селянства погіршилось. Збільшення податків призвело до соціального вибуху. Навесні 1381 р. почалося повстання під проводом Уота Тайлера — сільського покрівельника. Повстання носило антифеодальний характер і набуло значного розмаху, охопивши 25 з 40 графств. Селяни громили монастирі та маєтки феодалів, спалювали документи, що фіксували селянські повинності, вбивали королівських чиновників. Повсталі увійшли в Лондон, зустрілися з королем і висунули свої вимоги: скасування панщини, встановлення невисокої грошової ренти вільної торгівлі в містах та амністії для учасників повстання. Загони феодалів наздогнали їх, розгромили та вчинили розправу.

У 1450 р. на півдні Англії спалахнуло велике повстання, яке очолив заможний селянин, досвідчений солдат Джек Кед, воно також зазнало поразки.

Англійський король Генріх VI був несповна розуму, тому у 1454 р. протектором королівства було оголошено троюрідного брата короля

герцога Ричарда Йоркського. Королева Англії Маргарита Анжуйська теж прагнула влади і намагалася усунути від неї Йорка. Боротьба між двома партіями поступово переросла у війну, яка отримала назву Війни Червоної і Білої троянд (у гербі Ланкастерів була червона троянда, у Йорків — біла). Ланкастерів підтримувала більшість великих феодалів, особливо з півночі, які звикли до політичної самостійності і мали значні збройні сили. Йорків підтримували великі феодали економічно розвиненішого південного сходу і більшість джентрі та міщан, які бажали сильної королівської влади.

Війна тривала 30 років (1455-1485 pp.). Відбулося 12 кривавих сутичок; у битвах, на ешафоті та від рук убивць загинуло 80 принців королівської крові. Спочатку перемогли Йорки. Численні вбивства обірвали ланкастерську лінію, а вороги Йорків згуртувалися навколо Генріха Тюдора, який через свою матір перебував у родинних стосунках з молодшою гілкою Ланкастерів. Остання битва цієї війни відбулася у 1485 р. при Босуорті. Король Ричард III мав значну перевагу в силах, але зрада лорда Стенлі, який був вітчимом Тюдора і перейшов на його бік, позбавила його перемоги. Ричард III загинув, і з його смертю припинилася чоловіча лінія Плантагенетів, які більше трьох століть правили Англією. Згодом Генріх VII одружився з Єлизаветою Йоркською, дочкою Едуарда IV, і таким чином відновив єдність правлячого дому, примиривши прибічників Червоної та Білої троянд.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.