ПОВНИЙ НОВІТНІЙ ДОВІДНИК ШКОЛЯРА

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ

Стародавня Греція

 

Стародавній Греції належить особливе місце в історії світу взагалі та його культури зокрема. У ході своєї історії народ цієї маленької і разом з тим великої країни створив початки людських знань у багатьох сферах, досяг справді грандіозного рівня в художній культурі.

Саме у Стародавній Греції народилася філософія у власному розумінні цього слова, історія як раціональна форма пізнання, розроблялася теорія держави. У соціальному житті сформувався критерій справжньої цінності людини. Досягнення Стародавньої Греції стали основою європейської культури.

Історію Стародавньої Греції розподіляють на такі періоди:

1) егейський або крито-мікенський (ХХХ-ХІІ ст. до н. е.);

2) «гомерівський період» або «передполісний» (ХІ-ІХ ст. до н. е.);

3) архаїчний (VIII-VI ст. до н. е.);

4) класичний (V-IV ст. до н. е.);

5) еллінський (друга половина IV ст. до н. е. — середина І ст. до н. е.).

Одним з центрів давньогрецької цивілізації у II тис. до н. е. був

острів Кріт. Тут було збудовано знаменитий Кносський палац, який у міфах Греції називався лабіринтом (від терміну «лабіріс» — «подвійна сокира», і являв собою зображення критського живопису). Він мав площу 16 тис. м2 і являв собою складну систему сотень різних помешкань. Цілком можливо, що іншим грекам він здавався будівлею, увійшовши до якої вибратись уже неможливо. За легендою в глибині палацу жив напівбик-напівлюдина Мінотавр. Між 2200 і 2000 рр. до н. е. до південної частини Балканського півострова ринула хвиля грецьких племен, які пізніше самоназвалися еллінами. У II тис. до н. е. ахейські племена, зайнявши землі і знаходячись найближче до догрецьких центрів культури (Кріту), розвивалися значно швидше за інші грецькі племена. Вони першими створили державу. Мікенське царство також створене ними.

Значної могутності Мікени досягли при царі (басилевсі) Агамемноні, брат якого Менелай одружився на спартанській царівні Олені Прекрасній, що ще більше посилило Мікени. Володіння наймогутнішим флотом дозволило Агамемнону встановити свою владу над багатьма островами Егейського моря. У поемах Гомера мікенський цар постійно називається царем багатьох народів, а його столиця — золотопишними Мікенами. Саме в період правління Агамемнона була розпочата знаменита облога Трої (близько 1240 р. до н. е.), змальована в поемах Гомера «Іліада» та «Одіссея». Ахейцям удалося взяти Трою, але після походу Агамемнон був убитий своїм двоюрідним братом та його дружиною.

Домінуванню ахейців поклало край вторгнення на зламі ХІІ-ХІ ст. до н. е. нових грецьких племен — дорійців. За легендою це було повернення нащадків Геракла в країну своїх предків. Це вторгнення призвело до певного занепаду грецької економіки та культури.

У ХІІІ-ХІІ ст. до н. е. відбувся перехід від родового ладу до державної організації полісного типу. Центром держави стало місто, яке утворилося вірогідніше за все в результаті злиття кількох сіл для зміцнення обороноздатності (це називається синойкізмом). Спарта виросла з 5 сіл, Афіни — з 12. Поліс поділявся на філи (племена), філ — на фратрії (міжродові об’єднання), фратрії — на роди. Голови родів називалися басилевсами, їхня влада спочатку не була спадковою, вони обиралися з багатьох і були першими серед рівних. Басилевсу належали виняткові права на зберігання і тлумачення законів, він міг бути і верховним жерцем. За все це народ повинен був «віддячувати» почесною часткою вина та м’яса на банкеті, кращою та найбільшою ділянкою при переділі землі громади.

 

ЗВЕРНИ УВАГУ

Розвиток торгівлі спричинив появу грошей, роль яких спочатку виконувала худоба (бики), але з XVI ст. ахейці почали використовувати золото, яке зважували на спеціальних терезах.

ЗВЕРНИ УВАГУ

На вершині соціальної піраміди знаходилась група родової знаті, яку Гомер називає «кращими» (аристою — звідси «аристократія» — влада кращих). До аристократичної сім'ї — ойкосу входили не лише дорослі сини зі своїми сім'ями, а також раби, слуги, прихильники, клієнти з малоземельних селян. Аристократ міг, якщо була необхідність, сформувати й озброєний загін. Рядових общинників Гомер називає лихими, або поганими. На одному рівні з рядовими общинниками знаходилися ремісники, або деміурги (ті, що працюють на народ).

ЗВЕРНИ УВАГУ

Колонії греків в основному були аграрно-торговельними поселеннями. Для заснування колонії вимагалася не лише ініціатива торговельно-ремісничих кіл міста, а й наявність достатньої кількості колоністів, здатних захопити родючі ділянки землі, необхідні для заснування колонії.

ЗАПАМ'ЯТАЙ

Політичний устрій, коли до управління державою допущені всі без винятку громадяни, незалежно від їхніх матеріальних статків, називали демократичним (від «демократія» — влада народу).

У гомерівський період існувала рада старійшин племені, члени якої називалися геронтами (старцями). Нарада з геронтами відбувалася найчастіше під час банкетів у басилевса, а народні збори, які вже мало що вирішували, — на міській площі — агорі.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.