Біологія 10 клас - розробки уроків - Євсеєв Р.С., Задорожний К.М. 2018

Спадковість і мінливість
ГІБРИДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ. ЧАСТИНА 3. ДИ- ТА ПОЛІГІБРИДНЕ СХРЕЩУВАННЯ

Цілі уроку:

освітня: сформувати знання про закономірності успадкування, що визначає третій закон Менделя; з'ясувати, як відбувається успадкування ознак під час ди- та полігібридного схрещування.

розвивальна: розвивати вміння логічно мислити та знаходити закономірності процесів спадковості та мінливості живих організмів;

виховна: на прикладі забезпечення спадковості та мінливості живих організмів виховувати розуміння єдності всіх біологічних процесів у живих організмах і важливості цих процесів дляіснування життя.

Обладнання і матеріали: схеми ди- та полігібридного схрещування.

Базові поняття і терміни: закони Г. Менделя, дигібридне схрещування, полігібридне схрещування.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Ключові компетентності: спілкування державною мовою; наукове розуміння природи; уміння аналізувати, формулювати висновки; знання та розуміння фундаментальних принципів біології; застосування математичних методів для розв'язування прикладних завдань з біології.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І МОТИВАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Питання для бесіди

1. Пригадайте перший та другий закони успадкування ознак Г. Менделя.

2. Чи будуть правильними закони успадкування, відкриті Менделем, для успадкування одночасно двох або більше ознак?

3. Які експерименти ви могли б запропонувати для доведення вашого твердження?

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь учителя з елементами бесіди

1. Третій закон Менделя: закон незалежного комбінування станів ознак

У подальшому Мендель ускладнив умови досліду: вибрав рослини, які відрізнялися різними станами двох або більшої кількості спадкових ознак: схрестив між собою чисті лінії гороху, які мали жовте насіння з гладенькою поверхнею та зелене зі зморшкуватою. Гібриди першого покоління утворювали лише насіння жовтого кольору з гладенькою поверхнею (домінантні стани обох досліджуваних ознак) відбувався прояв закону одноманітності гібридів першого покоління.

Схрестивши гібриди першого покоління між собою, Г. Мендель від 15-ти самозапилених рослин одержав 556 насінин. З них були: приблизно 9 частин насіння жовтого кольору з гладенькою поверхнею (315 насінин); 3 частини — жовтого кольору зі зморшкуватою поверхнею (101 насінина); 3 частини — зеленого кольору з гладенькою поверхнею (108 насінин); 1 частина — зеленого кольору зі зморшкуватою поверхнею (32 насінини).

АВ

Ab

aB

ab

АВ

AABB

круглі жовті

AABb

круглі жовті

AaBB

круглі жовті

AaBb

круглі жовті

Ab

AABb

круглі жовті

AAbb

круглі зелені

AaBb

круглі жовті

Aabb

круглі зелені

aB

AaBB

круглі жовті

AaBb

круглі жовті

aaBB

зморшкуваті жовті

aaBb

зморшкуваті жовті

ab

AaBb

круглі жовті

Aabb

круглі зелені

aaBb

зморшкуваті жовті

Aabb

зморшкуваті зелені

Отже, серед гібридів другого покоління виявилися чотири фенотипні групи зі співвідношенням за фенотипом 9:3:3:1. Найбільша за чисельністю група рослин має обидві домінантні ознаки, найменша — є гомозиготами за обома рецесивними ознаками.

Крім насіння, яке мало комбінації станів ознак, притаманних батьківським формам (жовтий колір — гладенька поверхня та зелений колір — зморшкувата поверхня), з’явилися ще дві, з новими комбінаціями (жовтий колір — зморшкувата поверхня та зелений колір — гладенька поверхня).

Успадкування кожної ознаки відбувалось окремо. Розщеплення за ознакою кольору, як і під час моногібридного схрещування становило 3:1. Так само і після розщеплення за ознакою структури поверхні насіння гладенькі та зморшкуваті співвідносилися як 3:1.

За цими результатами Г. Мендель сформулював закон незалежного комбінування станів ознак (третій закон Менделя): під час ди- або полігібридного схрещування розщеплення за кожною ознакою відбувається незалежно від інших.

Розщеплення за фенотипом серед гібридів другого покоління можна описати формулою (3:1)n, де (3:1) — характер розщеплення за кожною ознакою, а n — кількість ознак (наприклад, у разі дигібридного схрещування n = 2, тригібридного n = 3 тощо).

2. Розв'язання задач

Задача 1. Яка кількість гамет і які саме утворюються у організму, якщо його генотип: aabb; AaBB; AaBb?

Задача 2. На фермі «Молочні річки» чорні безрогі корови схрещуються з чорним безрогим биком. У F1 фермер отримав 96 телят, з них — 55 чорних безрогих та 17 червоних безрогих телят.

Скільки рогатих телят народилося на фермі та яка їх частина були червоного кольору, якщо безрогість і чорний колір — домінантні ознаки?

Задача 3. У морських свинок розеткова шерсть (R) домінує над гладенькою (R), чорне забарвлення (C) — над білим (c), а довга шерсть (L) — над короткою (l) .

Яке потомство можливо отримати від схрещування: CcLLrr х ccLlrr?

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

1. Як відбувається успадкування двох та більше ознак одночасно?

2. Сформулюйте третій закон Менделя.

3. Чому його також називають «Законом незалежного успадкування ознак»?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити