Біологія 10 клас - розробки уроків - Євсеєв Р.С., Задорожний К.М. 2018

Бioрізноманіття
СИСТЕМАТИКА - НАУКА ПРО РІЗНОМАНІТНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ. ПРИНЦИПИ НАУКОВОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ ОРГАНІЗМІВ

Цілі уроку:

освітня: розглянути поняття «систематика», «номенклатура», «класифікація», «філогенетична систематика»; ознаки природних та штучних систем живого світу; навчити принципів сучасноїбіологічної систематики; з'ясувати переваги та недоліки різних підходів до систематики;

розвивальна: проаналізувати класичні та сучасні методи й підходи до встановлення філогенезу різних систематичних груп; навчити встановлювати ієрархічні та еволюційні зв'язки міжтаксонами різних рангів;

виховна: виховувати бережливе ставлення до біорізноманіття в живій природі.

Обладнання і матеріали: схеми, що ілюструють різні принципи класифікації організмів — від класичних до сучасних.

Базові поняття і терміни: систематика, номенклатура, класифікація, філогенетична систематика.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Ключові компетентності: спілкування державною мовою, наукове розуміння природи, здатність застосовувати його в практичній діяльності.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І МОТИВАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Питання для бесіди

1. Які групи живих організмів ви знаєте?

2. які систематичні категорії ви вивчали в курсі біології?

3. Навіщо потрібно систематизувати живі організми?

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь учителя з елементами бесіди

1. Біологічна систематика живого світу: завдання, методи дослідження, значення

Біологічна систематика — наука, що вивчає різноманіття всіх існуючих та вимерлих організмів і створює їх логічну впорядковану систему Основними задачами систематики є:

• розподіл живих організмів за групами;

• найменування та опис цих груп;

• побудова з цих груп узагальнюючої класифікації організмів.

Відповідно до цього систематика має три розділи:

таксономія: наука про об’єднання живих істот у групи на основі аналізу притаманних їм ознак;

номенклатура: система правил найменування живих організмів;

система органічного світу: встановлює спорідненість організмів в історичному плані й хід історичного розвитку живих організмів у цілому та окремих систематичних груп.

Методи систематики:

порівняльно-морфологічний: базується на порівнянні морфологічних ознак організмів;

порівняльно-анатомічний, ембріологічний, онтогенетичний: вивчають схожість та відмінність у будові тканин, особливості утворення нових клітин, запліднення і розвитку зародка, формування органів;

порівняльно-цитологічний та каріологічний: аналізують будову клітин, ядра (за числом і морфологією хромосом);

біохімічний: вивчає хімічний склад клітин, тканин, організмів;

гібридологічний: базується на вивченні схрещування організмів різних груп, сумісності та несумісності батьківських пар (що дозволяє встановити спорідненість);

палеонтологічний: допомагає відтворити за викопними рештками еволюцію певних видів, історію їхнього розвитку, встановити спорідненість між великими систематичними одиницями — відділами, класами, рядами.

Значення систематики: опис і впорядкування різноманітних існуючих і вимерлих видів, розподіл їх на певні систематичні групи, створення можливості орієнтування в їх чималій кількості.

2. Принципи наукової класифікації організмів

Всі системи класифікації живих організмів можуть бути розділені на природні (філогенетичні) і штучні (формальні).

До штучних належать такі, що побудовані на основі однієї або кількох довільно обраних ознак. У таких системах класифікація видів ґрунтується лише на ступені їх подібності й не враховується історична спорідненість різних таксонів. Штучні системи створюють через нестачу даних про історичний розвиток, будову, екологічні особливості певних груп організмів.

До природних систем належать такі, що базуються на комплексі значущих ознак. Це системи організмів, у яких класифікація видів ґрунтується на їх ступені подібності та відображає філогенетичну спорідненість між систематичними групами.

Сучасна систематика побудована за ієрархічним принципом . Різні рівні ієрархії мають власні назви (від вищих до нижчих):

Домен, або Надцарство → Царство → Тип або Відділ → Ряд або Порядок → Родина → Рід → Вид

Види складаються з окремих особин.

У складних системах також виділяють додаткові категорії, використовуючи префікси «над-» та «під-» (надклас, підтип та ін.).

Цей принцип побудови системи отримав назву ієрархії Ліннея (за ім’ям шведського природодослідника Карла Ліннея, праці якого складають основу сучасної наукової систематики) можливі й інші, більш складні види сучасної класифікації.

сучасні дослідники пропонують використовувати найбільш надійні критерії, а саме особливості клітинних структур, які завдяки консерватизму надійніше вказують на походження організму Це стало можливим завдяки успіхам електронної мікроскопії та молекулярної біології.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

1. Що таке систематика? Які її задачі та методи?

2. Які вчені зробили внесок у створення системи живих організмів?

3. Які основні сучасні систематичні категорії?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити