Біологія 10 клас - розробки уроків - Євсеєв Р.С., Задорожний К.М. 2018

Спадковість і мінливість
ЗАКОНОМІРНОСТІ НЕСПАДКОВОЇ МІНЛИВОСТІ ЛЮДИНИ

Цілі уроку:

освітня: сформувати знання про закономірності неспадкової мінливості людини; з'ясувати значення спадкової мінливості для людського організму;

розвивальна: розвивати вміння логічно мислити та знаходити закономірності процесів неспадкової мінливості людини;

виховна: на прикладі процесів забезпечення неспадкової мінливості людини виховувати розуміння єдності всіх біологічних процесів у живих організмах і важливості цих процесів для існування життя.

Обладнання і матеріали: зображення, що ілюструють особливості та приклади неспадкової мінливості у людини.

Базові поняття і терміни: модифікаційна мінливість, норма реакції.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Ключові компетентності: спілкування державною мовою; наукове розуміння природи; уміння аналізувати, формулювати висновки; знання та розуміння фундаментальних принципів біології; застосування математичних методів для розв'язування прикладних завдань з біології.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І МОТИВАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Питання для бесіди

1. Що таке неспадкова мінливість і в чому полягає її відмінність від спадкової?

2. Наведіть приклади неспадкової мінливості у рослин і тварин.

3. Які риси будови та функціонування організму людини визначаються неспадкової мінливістю?

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь учителя з елементами бесіди

1. Загальне уявлення про неспадкову мінливість людини

Модифікаційна мінливість виникає під впливом навколишнього середовища і є відповіддю на конкретні зміни. Світло, тепло, волога, хімічний склад і структура середовища діють на активність ферментів і змінюють хід біохімічних реакцій у організмі. Набуті ознаки формуються в процесі життєдіяльності і не успадковуються, тому що за модифікацій змінюється тільки фенотип, а генотип залишається незмінним. Успадковується тільки генотип з його специфічною нормою реакції (межами зміни ознак) на зміни середовища.

Модифікаційна мінливість є оборотною — зміна зникає, якщо припиняє дію чинник, що її викликав; є масовою — виявляється однаково в усіх особин виду.

Таким чином, сукупність ознак особини (її фенотип) є наслідком реалізації генетичної інформації в конкретних умовах середовища й формується в процесі онтогенезу починаючи з моменту запліднення. Прикладами модифікаційної мінливості у людини також є:

• збільшення вмісту еритроцитів у крові під час підйому в гори;

• збільшення пігментації шкіри під час інтенсивного УФ-опромінення;

• розвиток кістково-м’язової системи в результаті тренувань.

2. Типи модифікаційної мінливості

Розрізняють вікові, сезонні та екологічні модифікації . Вони виявляються лише в міру виявлення ознаки, зміни генотипу не відбувається . І не завжди межі між цими модифікаціями є чіткими

1) Вікові, або онтогенетичні, модифікації — постійна зміна ознак у процесі розвитку особини. У людини відбувається модифікація морфо-фізіологічних та психічних ознак. Наприклад, дитина не зможе правильно розвиватися фізично й інтелектуально, якщо у ранньому дитинстві на неї не будуть впливати нормальні зовнішні, у тому числі й соціальні, фактори. Так, тривале перебування у соціально неблагополучному середовищі може вплинути на розвиток інтелекту.

2) Сезонні модифікації — генетично визначена зміна ознак, що є наслідком сезонних змін умов клімату. Прикладом у людини є засмага влітку.

3) Екологічні модифікації — змінюють кількісні (кількість нащадків, маса людини, зріст) та якісні (колір шкіри під впливом ультрафіолету, викривлені внаслідок рахіту кінцівки) ознаки.

Якщо у ряду поколінь умови не змінюються, ступінь виявлення ознаки у нащадків зберігається, і її можна прийняти за стійку спадкову ознаку.

3. Характерні риси модифікаційної мінливості

Характерними рисами модифікаційної мінливості є:

• адаптивні зміни;

• пристосувальний характер (у відповідь на умови середовища, що змінилися, в особини також виявляються фенотипічні зміни);

• оборотність у межах одного покоління (зі зміною зовнішніх умов у дорослих змінюється ступінь виявлення ознаки);

• модифікації є адекватними (ступінь виявлення ознаки прямо залежить від виду і тривалості чинника);

• має масовий характер (однаковий чинник викликає приблизно однакові зміни в особин, що схожі за генотипом);

• має межі — норму реакції.

IV. ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Лабораторна робота 2

Тема. Вивчення закономірностей модифікаційної мінливості.

Мета: вивчити статистичні закономірності модифікаційної мінливості; навчитися оцінювати характер мінливості досліджуваної ознаки, будувати варіаційний ряд і варіаційну криву.

Обладнання і матеріали: лінійка, медичні або побутові терези, мікрокалькулятор.

Хід роботи

1. Виміряйте ознаку — масу тіла або зріст — кожного учня вашого класу (для роботи можна скористатися також готовими статистичними даними).

2. Обчисліть кількість показників, які мають однакове значення.

3. За результатами вимірювань побудуйте варіаційну криву:

• на осі абсцис відкладіть варіанти ознаки (V) від найменшого числа до найбільшого;

• на осі ординат відкладіть частоту зустрічальності ознаки (F).

Складіть висновок за результатами дослідження.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника підготувати повідомлення «Мутації в природі», «Мутації в організмі людини».





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити