Усі уроки біології 10 клас - Р. С. Євсеєв 2018

Біорізноманіття
Біорізноманіття нашої планети як наслідок еволюції (Частина 1. Рослини)

Цілі уроку:

освітня: розглянути основні групи наземних рослин; навчити класифікувати певні види рослин;

розвивальна: навчити аналізувати спільні та відмінні риси різних груп наземних рослин;

виховна: виховувати дбайливе ставлення до різноманіття рослин у живій природі.

Обладнання і матеріали: таблиці або електронні зображення мохів, хвощів, папоротей, хвойних та квіткових рослин.

Базові поняття і терміни: мохи, плауни, хвощі, папороті, хвойні, квіткові.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Ключові компетентності: спілкування державною мовою, наукове розуміння природи, здатність застосовувати його в практичній діяльності, здатність до пошуку та засвоєння нових знань.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Питання для бесіди

1. Які живі організми належать до рослин? За якими ознаками?

2. Які групи рослин вам відомі? Які риси будови притаманні кожній з них?

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь учителя з елементами бесіди

1. Загальна характеристика наземних рослин

Загальними рисами цієї групи є такі:

• багатоклітинні організми з тканинами та органами;

• хлоропласти яскраво-зеленого забарвлення;

• містять хлорофіли а та b;

• фікобіліни відсутні;

• життєвий цикл зі зміною гаплоїдної та диплоїдної фази;

• у життєвому циклі переважає гаметофіт або спорофіт.

2. Мохоподібні рослини

1) Печіночники, або Маршанцієві мохи — дрібні й ніжні мохоподібні рослини. Не мають почленування тіла на вегетативні органи. Вегетативне тіло у вигляді талому без провідних пучків, що дихотомічно галузиться. Гаметофіти мають різноманітну будову, спорофіти дуже схожі. Включають класи Маршанцієві та Юнгерманієві мохи.

2) Антоцеротові мохи — мають значно спрощений гаметофіт та спорофіт складної будови, характерна особливість — наявність у клітинах пластинчастого хлоропласту з піреноїдом. Назва походить від грецьк. anthos — «квітка» та keros — «ріг», що пов’язано з рогоподібною формою спорангієв.

Представник: антоцерос — поширений переважно у тропіках.

3) Справжні мохи — вологолюбні рослини простої будови, що не мають насіння та квіток. У життєвому циклі гаметофіт переважає над спорофітом. Переважно багаторічні, поширені по всій земній кулі. Містять класи: Сфагнові, Андреєві, Політрихові, Листостеблові мохи.

3. Судинні спорові рослини

4) Плауни — одні з найдавніших наземних рослин. Трав’янисті рослини, ліани. Спорофіт переважає над гаметофітом. Наявні справжні корені та листки (утворюються на стеблі шляхом випинань і виростів). Характерне дихотомічне галуження надземних і підземних частин. Багаторічні, переважно вічнозелені.

5) Хвощі — спорові судинні рослини, тіло яких розчленовано на вузли та міжвузля. Листки дрібні, редуковані. Багаторічні трави, ліани. Домінує спорофіт.

6) Псилотові та вужачкові — давні примітивні рослини. Невеликі, трав’янисті папоротеподібні рослини. Мають короткі соковиті кореневища та листки, що складаються з двох частин — стерильної (вегетативної), що має власне вигляд зеленого листка, та спороносної (вужачкові). Або мають дихотомічно розгалужене стебло, що позбавлене листків (псилотові).

7) Справжні папороті — дерева, кущі, ліани, трави, що ростуть на ґрунті або як епіфіти — на деревах. Поширені по всій земній кулі, найрізноманітніші — в тропічних лісах. У життєвому циклі переважає багаторічний спорофіт. Мають прямостоячі, повзучі, виткі або ж підземні стебла, та великі листки — вайї. У більшості листки одночасно виконують функцію фотосинтезу та спороношення.

4. Насінні рослини

8) Саговники — деревоподібні рослини з колоноподібним нерозгалуженим або мало розгалуженим стовбуром, що зрідка досягає 20 м заввишки. У деяких стовбур короткий, бульбоподібний, заглиблений частково або повністю в ґрунт. На верхівці стовбура — крона з великих, пірчастих, шкірястих листків довжиною до 2-4 м.

9) Хвойні — судинні рослини, насіння яких розвивається у шишках. Дерева й кущі різних розмірів — від карликових сосен заввишки 1 м до стометрових секвой. Особливість будови — вічнозелене листя, що має вигляд голок чи, рідше, лусочок. Це є пристосуванням для зменшення випаровування води. Такі листки називають хвоєю — звідси походить назва цієї групи. Найчисленніші й найрозповсюдженіші сучасні голонасінні рослини.

10) Гінкгові — листопадні голонасінні рослини, живі релікти. Дерева до 20-35 м заввишки, мають листя незвичної будови та форми: спочатку восьмилопатеві, потім лопаті зростаються, і їх залишається всього дві. Плоди зовні оточені товстою соковитою м’ясистою оболонкою.

11) Квіткові, або Покритонасінні — одно-, дво- та багаторічні рослини. Різноманітні життєві форми: дерева, кущі та трави. Рослини мають розвинені вегетативні органи: корені, стебла, листя, та генеративні: квітки, з яких у подальшому утворюється плід. У деревині є справжні судини. Домінує спорофіт, гаметофіт дуже редукований. Запилення відбувається за допомогою комах, хребетних тварин (птахами, кажанами, гризунами), а також вітру та води.

Включають класи Однодольні та Дводольні.

Дводольні — мають у зародку дві насінні частки, число частин квіток кратне чотирьом або п’яти. У стеблі провідні пучки розташовуються кільцеподібно, а між деревиною (ксилемою) та лубом (флоемою) міститься особлива тканина — камбій, що забезпечує вторинне потовщення. Листки прості та складні з перистим жилкуванням. Коренева система стрижнева.

Однодольні — мають у зародку одну розвинену сім’ядолю, число частин квіток кратне трьом. У стеблі пучки дифузні. Коренева система мичкувата. листки лише прості з паралельним або дугоподібним жилкуванням.

5. Значення рослин у екосистемах та житті людини

Значення рослин у екосистемах:

• у процесі фотосинтезу утворюють органічні речовини з неорганічних, накопичують у продуктах фотосинтезу значну кількість енергії Сонця;

• є першою ланкою в ланцюгах живлення;

• підтримують необхідний для існування живих організмів уміст кисню в атмосфері;

• запобігають накопиченню в атмосфері надлишку вуглекислого газу;

• беруть участь у кругообігу мінеральних і органічних речовин, забезпечуючи цим неперервне існування життя на Землі;

• утворюють середовища існування для тварин (степи, луки, лісі тощо);

• беруть участь в утворенні ґрунтів;

• запобігають ерозії, укріплюючи яри та гірські схили;

• зумовлюють накопиченню води на поверхні Землі, сприяють утворенню боліт, підтримують наповнення водою річок.

Значення в житті людини:

• утворили поклади корисних копалин (кам’яного та бурого вугілля, сланців, торфу), які є паливом;

• деякі є джерелом фітонцидів, що згубно впливають на шкідливі мікроорганізми;

• використовуються в їжу (злаки, овочі, фрукти, олійні, цукристі, кормові для тварин);

• є джерелом лікарських речовин та вітамінів;

• деякі рослини є отруйними і становлять небезпеку для життя і здоров’я людини;

• технічні рослини, що застосовуються як сировина для виготовлення одежі, будівельних матеріалів, природних та штучних хімічних речовин і багато іншого (прядильні, дубильні, ефіроолійні, каучуконосні, джерела фарб, деревини та ін.);

• естетичне значення (численні декоративні рослини).

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

1. Порівняйте хвойні та квіткові рослини. Чим вони схожі й чим відрізняються?

2. Яким є значення рослин в екосистемах та житті людини?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф. Підготувати опис одного виду рослин (за вибором учня) із зазначенням його положення за сучасною систематикою.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити