Усі уроки біології 10 клас - Р. С. Євсеєв 2018

Біорізноманіття
Біорізноманіття нашої планети як наслідок еволюції (Частина 1. Рослини)

Цілі уроку:

освітня: розглянути основні групи наземних рослин; навчити класифікувати певні види рослин;

розвивальна: навчити аналізувати спільні та відмінні риси різних груп наземних рослин;

виховна: виховувати дбайливе ставлення до різноманіття рослин у живій природі.

Обладнання і матеріали: таблиці або електронні зображення мохів, хвощів, папоротей, хвойних та квіткових рослин.

Базові поняття і терміни: мохи, плауни, хвощі, папороті, хвойні, квіткові.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Ключові компетентності: спілкування державною мовою, наукове розуміння природи, здатність застосовувати його в практичній діяльності, здатність до пошуку та засвоєння нових знань.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Питання для бесіди

1. Які живі організми належать до рослин? За якими ознаками?

2. Які групи рослин вам відомі? Які риси будови притаманні кожній з них?

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь учителя з елементами бесіди

1. Загальна характеристика наземних рослин

Загальними рисами цієї групи є такі:

• багатоклітинні організми з тканинами та органами;

• хлоропласти яскраво-зеленого забарвлення;

• містять хлорофіли а та b;

• фікобіліни відсутні;

• життєвий цикл зі зміною гаплоїдної та диплоїдної фази;

• у життєвому циклі переважає гаметофіт або спорофіт.

2. Мохоподібні рослини

1) Печіночники, або Маршанцієві мохи — дрібні й ніжні мохоподібні рослини. Не мають почленування тіла на вегетативні органи. Вегетативне тіло у вигляді талому без провідних пучків, що дихотомічно галузиться. Гаметофіти мають різноманітну будову, спорофіти дуже схожі. Включають класи Маршанцієві та Юнгерманієві мохи.

2) Антоцеротові мохи — мають значно спрощений гаметофіт та спорофіт складної будови, характерна особливість — наявність у клітинах пластинчастого хлоропласту з піреноїдом. Назва походить від грецьк. anthos — «квітка» та keros — «ріг», що пов’язано з рогоподібною формою спорангієв.

Представник: антоцерос — поширений переважно у тропіках.

3) Справжні мохи — вологолюбні рослини простої будови, що не мають насіння та квіток. У життєвому циклі гаметофіт переважає над спорофітом. Переважно багаторічні, поширені по всій земній кулі. Містять класи: Сфагнові, Андреєві, Політрихові, Листостеблові мохи.

3. Судинні спорові рослини

4) Плауни — одні з найдавніших наземних рослин. Трав’янисті рослини, ліани. Спорофіт переважає над гаметофітом. Наявні справжні корені та листки (утворюються на стеблі шляхом випинань і виростів). Характерне дихотомічне галуження надземних і підземних частин. Багаторічні, переважно вічнозелені.

5) Хвощі — спорові судинні рослини, тіло яких розчленовано на вузли та міжвузля. Листки дрібні, редуковані. Багаторічні трави, ліани. Домінує спорофіт.

6) Псилотові та вужачкові — давні примітивні рослини. Невеликі, трав’янисті папоротеподібні рослини. Мають короткі соковиті кореневища та листки, що складаються з двох частин — стерильної (вегетативної), що має власне вигляд зеленого листка, та спороносної (вужачкові). Або мають дихотомічно розгалужене стебло, що позбавлене листків (псилотові).

7) Справжні папороті — дерева, кущі, ліани, трави, що ростуть на ґрунті або як епіфіти — на деревах. Поширені по всій земній кулі, найрізноманітніші — в тропічних лісах. У життєвому циклі переважає багаторічний спорофіт. Мають прямостоячі, повзучі, виткі або ж підземні стебла, та великі листки — вайї. У більшості листки одночасно виконують функцію фотосинтезу та спороношення.

4. Насінні рослини

8) Саговники — деревоподібні рослини з колоноподібним нерозгалуженим або мало розгалуженим стовбуром, що зрідка досягає 20 м заввишки. У деяких стовбур короткий, бульбоподібний, заглиблений частково або повністю в ґрунт. На верхівці стовбура — крона з великих, пірчастих, шкірястих листків довжиною до 2-4 м.

9) Хвойні — судинні рослини, насіння яких розвивається у шишках. Дерева й кущі різних розмірів — від карликових сосен заввишки 1 м до стометрових секвой. Особливість будови — вічнозелене листя, що має вигляд голок чи, рідше, лусочок. Це є пристосуванням для зменшення випаровування води. Такі листки називають хвоєю — звідси походить назва цієї групи. Найчисленніші й найрозповсюдженіші сучасні голонасінні рослини.

10) Гінкгові — листопадні голонасінні рослини, живі релікти. Дерева до 20-35 м заввишки, мають листя незвичної будови та форми: спочатку восьмилопатеві, потім лопаті зростаються, і їх залишається всього дві. Плоди зовні оточені товстою соковитою м’ясистою оболонкою.

11) Квіткові, або Покритонасінні — одно-, дво- та багаторічні рослини. Різноманітні життєві форми: дерева, кущі та трави. Рослини мають розвинені вегетативні органи: корені, стебла, листя, та генеративні: квітки, з яких у подальшому утворюється плід. У деревині є справжні судини. Домінує спорофіт, гаметофіт дуже редукований. Запилення відбувається за допомогою комах, хребетних тварин (птахами, кажанами, гризунами), а також вітру та води.

Включають класи Однодольні та Дводольні.

Дводольні — мають у зародку дві насінні частки, число частин квіток кратне чотирьом або п’яти. У стеблі провідні пучки розташовуються кільцеподібно, а між деревиною (ксилемою) та лубом (флоемою) міститься особлива тканина — камбій, що забезпечує вторинне потовщення. Листки прості та складні з перистим жилкуванням. Коренева система стрижнева.

Однодольні — мають у зародку одну розвинену сім’ядолю, число частин квіток кратне трьом. У стеблі пучки дифузні. Коренева система мичкувата. листки лише прості з паралельним або дугоподібним жилкуванням.

5. Значення рослин у екосистемах та житті людини

Значення рослин у екосистемах:

• у процесі фотосинтезу утворюють органічні речовини з неорганічних, накопичують у продуктах фотосинтезу значну кількість енергії Сонця;

• є першою ланкою в ланцюгах живлення;

• підтримують необхідний для існування живих організмів уміст кисню в атмосфері;

• запобігають накопиченню в атмосфері надлишку вуглекислого газу;

• беруть участь у кругообігу мінеральних і органічних речовин, забезпечуючи цим неперервне існування життя на Землі;

• утворюють середовища існування для тварин (степи, луки, лісі тощо);

• беруть участь в утворенні ґрунтів;

• запобігають ерозії, укріплюючи яри та гірські схили;

• зумовлюють накопиченню води на поверхні Землі, сприяють утворенню боліт, підтримують наповнення водою річок.

Значення в житті людини:

• утворили поклади корисних копалин (кам’яного та бурого вугілля, сланців, торфу), які є паливом;

• деякі є джерелом фітонцидів, що згубно впливають на шкідливі мікроорганізми;

• використовуються в їжу (злаки, овочі, фрукти, олійні, цукристі, кормові для тварин);

• є джерелом лікарських речовин та вітамінів;

• деякі рослини є отруйними і становлять небезпеку для життя і здоров’я людини;

• технічні рослини, що застосовуються як сировина для виготовлення одежі, будівельних матеріалів, природних та штучних хімічних речовин і багато іншого (прядильні, дубильні, ефіроолійні, каучуконосні, джерела фарб, деревини та ін.);

• естетичне значення (численні декоративні рослини).

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

1. Порівняйте хвойні та квіткові рослини. Чим вони схожі й чим відрізняються?

2. Яким є значення рослин в екосистемах та житті людини?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф. Підготувати опис одного виду рослин (за вибором учня) із зазначенням його положення за сучасною систематикою.






Personalised Essay Writing Service for You

Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити