ВИВЧЕННЯ БІОЛОГІЇ в 6 класі - Конспекти уроків

Тема 4. Різноманітність рослин

УРОК 46. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИЩИХ СПОРОВИХ РОСЛИН. СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ ТА РІЗНОМАНІТНІСТЬ

Мета: сформувати знання про вищі спорові рослини як перші наземні рослини; ознайомити з ознаками їх високої організації у порівнянні з водоростями, основними типами тканин та їхніми функціями; сформувати поняття про середовище існування вищих спорових рослин і їх різноманітність.

Основні поняття і терміни: вищі спорові рослини, рослинні тканини, пагін, корінь, гаметофіт, спорофіт, псилофіт.

Обладнання: таблиця «Вищі спорові рослини», гербарні екземпляри вищих спорових рослин.

Структура уроку, основний зміст і методи роботи

І. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Заповнити таблицю.

Ознаки

Відділи

Зелені водорості

Діатомові водорості

Бурі водорості

Червоні водорості

Середовище існування

Будова талому

Способи розмноження

Наявність ризоїдів

Представники

Значення в природі

Практичне значення

II. Вивчення нового матеріалу.

1. Загальна характеристика вищих спорових рослин. (Розповідь учителя з елементами бесіди і складання схеми).

Ознаки високої організації вищих спорових рослин у порівнянні з водоростями:

а) поява органів (корінь, пагін). Розчленування тіла рослин на корінь і пагін (стебло з розміщеними на ньому листками) забезпечує утримання рослин у ґрунті та збільшує їхню синтезуючу поверхню;

б) здатність до спороношення;

в) поява тканин. Тканина — це група клітин, що мають спільне походження, подібну будову та виконують однакову функцію.

Використовуючи технологію “Мікрофон”, пригадаємо тканини рослин. Перед класом ставимо запитання.

Перерахуйте типи рослинних тканин і вкажіть їхні функції.

а) твірна, із клітин цієї тканини формується решта рослинних тканин;

б) покривна, захищає рослини від механічних пошкоджень, несприятливих факторів зовнішнього середовища;

в) провідна, виконує транспортні функції;

г) основна, забезпечує утворення органічних речовин та їх відкладання про запас;

д) механічна, надає міцності та пружності органам рослин. Отже, вищі спорові рослини — мешканці суходолу, тому що в них у процесі еволюційного розвитку з’явилися тканини, корінь, пагін, які дозволили їм залишити водне середовище.

2. Середовище існування вищих спорових рослин. (Розповідь учителя).

Вищі спорові рослини розповсюджені на всіх континентах світу. Незначна кількість видів росте в посушливих місцях (степах, пустелях). Деякі види ведуть епіфітний спосіб життя на корі дерев. Проте основна маса видів зосереджена у вологих місцях.

3. Пристосованість рослин до життя на суходолі. (Пояснення учителя).

а) здатність до закріплення у ґрунті та винесення фото- синтезуючих поверхонь до світла;

б) транспорт речовин по організму;

в) захист від випаровування та коливань температури;

г) захист зародка, спор, насіння;

д) усунення залежності запліднення від наявності води.

4. Різноманітність вищих спорових рослин. (Повідомлення учнів)

Вищі спорові рослини — це трав’янисті та здерев’янілі рослини, висота яких сягає від декількох сантиметрів до 25 метрів.

До вищих спорових рослин належать відділи:

Мохоподібні

Плауноподібні

Хвощеподібні

Папоротеподібні

У життєвому циклі цих рослин є чергування двох поколінь: спорофіта і гаметофіта, отже, і два способи розмноження: статевий і нестатевий.

5. Особливості розмноження вищих спорових рослин. (Розповідь учителя і складання схеми).

Цикл розвитку вищої спорової рослини

Дрібніші спори називають мікроспорами, з них розвивається чоловічий гаметофіт.

Більші спори називають мегаспорами, з них розвивається жіночий гаметофіт.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Загальна характеристика відділу Мохоподібні. (Розповідь

учителя зі складанням схеми).

а) Середовище існування: вологі ліси, гори, степи, кора дерев.

б) Будова тіла: сланеві, листко-стеблові. Величина від 5 до 45 см. Коренів немає, їх функцію виконують ризоїди (закріплення в ґрунті).

в) Відсутня провідна тканина; вбирають воду листковою поверхнею.

г) У життєвому циклі є чергування двох поколінь — спорофіта і гаметофіта.

Домінує гаметофіт.

Схема циклу розвитку мохів

2. Риси пристосованості мохів до умов існування. (Бесіда).

а) Здатні вбирати вологу листковою і стебловою поверхнями (зозулин льон).

б) У деяких мохів наявні водоносні клітини, що утримують воду (сфагнум).

в) Антеридії і архегонії розвиваються на верхівках стебел. Запліднення відбувається під час дощу або в росі ранньою весною.

г) Коробочка, де утворюються спори, має спеціальне пристосування для розсіювання спор. Це зубчики, розташовані по краю коробочки, між якими є пори. У суху погоду вони відкриваються назовні (тургорні рухи), сприяючи висіванню спор. У сиру погоду закриті. Або в коробочках є спеціальні пружинки, так звані елотери. Вони сприяють розсіюванню спор.

д) Здатні висихати до повітряно-сухого стану, залишаючись при цьому живими.

е) Фотосинтез у мохоподібних може відбуватись навіть під снігом і в дуже темних печерах.

Висновок: Мохоподібні становлять собою надзвичайно своєрідну групу рослин, що добре пристосувалися до життя на суші.

3. Різноманітність мохів. (Розповідь учителя)

До мохоподібних належать близько 25 тис. видів. Найбільш поширені представники: маршанція, політрих звичайний (зозулин льон) — дводомні рослини; сфагнум — однодомна рослина.

Особливості білого моху сфагнуму в тому, що у дорослих рослин ризоїди відсутні; ріст верхівковий. Вегетативне тіло сфагнуму побудоване з двох видів клітин: водоносних (мертвих) і хлорофілоносних. Водоносні клітини містять пори, через які легко вбирають воду і утримують її. Ця обставина призводить до заболочення ґрунтів, вкритих дерновинами сфагнуму. Наростаючи щорічно верхньою частиною пагонів, знизу сфагнові мохи відмирають і перетворюються на торф.

IV. Закріплення знань учнів.

Лабораторне дослідження

Тема. Будова моху

Мета: вивчити особливості листостеблової будови мохів як пристосування до життя на суходолі.

Обладнання: гербарні зразки мохів: зозулиного льону і сфагнуму, препарувальний набір, живі екземпляри мохів, мікроскоп, предметні і накривні скельця, вода, піпетка.

Інструктивна картка

1. Розгляньте зелений мох зозулин льон. Знайдіть у нього ризоїди, стебло, листки.

2. Замалюйте зовнішню будову зеленого моху. Позначте на малюнку ризоїди, стебло, листки.

3. На верхівці стебла моху знайдіть спорогоній, що складається з довгої тонкої ніжки й коробочки. Позначте їх на малюнку.

4. Вкажіть особливості стебла. (Розгалужене чи ні?)

5. Вкажіть розміри листків (великі, дрібні), природне забарвлення, чим воно зумовлене.

6. Вкажіть функції ризоїдів.

7. Розгляньте пагін сфагнуму. Зверніть увагу, що в листках немає жилок і відсутні ризоїди.

8. Препарувальною голкою обережно зірвіть листочок з верхньої частини пагона. Розмістіть його на предметному склі в краплині води і розгляньте під мікроскопом.

9. Знайдіть дрібні, вузенькі зелені хлорофілоносні клітини, між ними широкі безколірні водоносні клітини. У водоносних клітинах знайдіть пори. Чому сфагнум може вбирати й утримувати велику кількість води?

10. Замалюйте схему внутрішньої будови листка сфагнуму і підпишіть.

11. У чому виявляється подібність між сфагнумом і зеленим мохом — зозулиним льоном? Чим вони відрізняються?

У висновку порівняйте будову мохоподібних і водоростей. Порівняльний аналіз будови мохоподібних і водоростей.

а) Подібність. Як і водорості, мохи не мають судин і коренів. Деякі примітивні представники мають вегетативне тіло у вигляді розгалуженого талому, подібного до талому водоростей. Запліднення пов’язане з водою. Серед мохоподібних немає здерев’янілих форм.

б) Відмінності, пов’язані з ускладненням організації мохів.

Мохи мають листкостеблову будову (наявність листків та стебла), що є найдосконалішою за умов життя на суші. їм властиві деякі тканини (покривна, основна, механічна).

IV. Домашнє завдання.

Вивчити § підручника.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити